Економічна теорія – Мочерний С. В. – Науково-технічний прогрес і науково-технічна революція
Сутнісні сили людини як вирішального фактора соціально-економічного прогресу розвиваються у тісному взаємозв’язку з іншими факторами. Деякі з них інтегруються у певні групи, комплекси, посилюючи свій синергічний ефект. Важливу роль у цьому процесі відіграє науково-технічна революція (НТР). Тривалий період розгортання НТР свідчить про її поєднання з еволюційною формою науково-технічного прогресу (НТП), що передбачає з’ясування співвідношення НТР і НТП, основних ознак самої НТР. Розкриття сутності НТР, особливостей їі сучасного етапу ( в тому числі перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу) дає змогу з’ясувати вплив цих революційних Перетворень на соціально-економічний прогрес, зокрема на зміст праці, формування суспільства нового типу.
Науково-технічний прогрес і науково-технічна революція
Сутність науково-технічного прогресу.
НТП впливає на розвиток кожного елементу системи продуктивних сил. У найбільш, узагальненому вигляді поступальний характер розвитку науки і техніки виявляється в заміні технологічного способу виробництва, що базується на ручній праці, на технологічний спосіб виробництва, заснований на машинній праці, а його – на сучасний технологічний спосіб виробництва, оснований на автоматизованій праці.
Науково-технічний прогрес (НТП) – поступальний, органічно взаємопов’язаний розвиток науки і техніки, що зумовлює еволюційні та революційні зміни в межах технологічного способу виробництва, а опосередковано – зміни інших елементів економічної системи (організаційно-економічних відносин, економічної власності та господарського механізму), всієї сукупності суспільних відносин (соціальних, політичних, правових та ін.).
НТП як наслідок дії об’єктивних економічних законів і насамперед закону зростання потреб, закону усуспільнення виробництва і праці та інших поширюється передусім на систему продуктивних сил.
Сучасний НТП почався з промислової революції кінця XVIII – початку XIX ст., внаслідок якої утвердився новий технологічний спосіб виробництва. Ручна праця, яка переважала до цього перевороту, не вимагала глибоких теоретичних знань. Необхідний їх мінімум поступово накопичувався емпірично. Велика машинна індустрія, на противагу цьому, передбачала залучення до процесу виробництва нових сил природи (пари, електроенергії), що потребувало інтенсивного теоретичного розвитку нових наукових дисциплін (зокрема, механіки, математики, фізики, хімії та ін.). Унаслідок використання досягнень цих наук виникла сучасна промисловість, з’явились нові її галузі, технології, поглибився суспільний поділ праці. Свідченням органічного взаємозв’язку наукового і технічного прогресу стало створення у 1875 р. першої у світі наукової лабораторії в американській компанії “Дженерал електрик”. Отримуючи постійний імпульс від машинного виробництва, наука, у свою чергу, генерує нові ідеї, розробки, які з часом втілюються у виробництво.
Закономірністю розвитку сучасного НТП є випереджаючий прогрес науки в системі “наука – техніка – виробництво”. Зокрема, НТП – це фундаментальні й прикладні наукові дослідження, передусім у сфері природознавства; доведення результатів цих досліджень до науково-технічних розробок техніки і технології; створення нової техніки і вдосконалення існуючої, що супроводжується впровадженням досконаліших форм і методів організації виробництва; розширення сфери застосування нової техніки на споріднені, а згодом – на всі інші галузі народного господарства, що зумовлено тісною взаємозалежністю галузей внаслідок розвинутого сучасного поділу праці. Завдяки цьому відбувається поступальний розвиток науки, техніки (зокрема, технології та виробництва).
Чіткий поділ праці наявний і в процесі наукової діяльності, яку поділяють на фундаментальні, прикладні наукові дослідження та наукові розробки. Сферою фундаментальних наукових досліджень є відкриття законів розвитку матерії, суспільства і процесу мислення, кваліфікація явищ і процесів, їх прогнозування тощо. Прикладні наукові дослідження спрямовані на перетворення явищ і процесів, методів виробництва з метою господарського (комерційного) використання на виробництві або підприємстві. Вони здебільшого галузеві, формуються з прикладних виробничих наукових досліджень, проектно-конструкторських і дослідно-експериментальних робіт і е проміжною ланкою між наукою і виробництвом, пов’язують їх в єдине ціле. Наукові розробки передбачають систематичне використання результатів прикладних досліджень для створення нових машин і устаткування, джерел енергії, матеріалів тощо. Науковий персонал відповідно поділяють на дослідників, інженерів і техніків та допоміжний персонал, який обслуговує кожну з цих категорій.
Сучасний НТП розвивається в еволюційній та революційній формах. Еволюційна форма НТП – це поступове і часткове вдосконалення існуючої та впровадження нової техніки, предметів праці, еволюційний розвиток науки (без наукових революцій), відсутність промислових та інших революцій у межах технологічного способу виробництва. Така форма зумовлює еволюційні зміни у відносинах економічної власності, в господарському механізмі, поступово забезпечує вдосконалення інших підсистем суспільних відносин. Революційна форма НТП означає докорінні, суттєві зміни в розвитку науки, техніки, людини-працівника, предметів праці, інших елементів системи продуктивних сил і техніко-економічних відносин. Обидві форми органічно пов’язані. Поступові кількісно-якісні перетворення в межах еволюційної форми є передумовою кардинальних змін у межах технологічного способу виробництва, наукових, промислових революцій, НТР, різних її етапів. Так, НТР, що почалася у 50-ті роки XX ст., у 70-ті роки вступила в якісно новий етап свого розвитку, пов’язаний з мікропроцесорною, біотехнологічною революцією.
За даними ЮНЕСКО, інженерно-науковий потенціал (як важлива складова частина НТП) в Україні наприкінці 80-х років становив 6,5 % світового інженерно-наукового потенціалу. Така оцінка спиралась на кількісні показники: науково-технічна діяльність проводилася у 1900 наукових установах, організаціях і підприємствах, а кількість осіб, зайнятих нею, сягала майже 500 тис, з них 6,5 тис. – доктори наук і майже 60 тис. – кандидати наук, що становило 5,4 % всього працездатного населення України (у США цей показник становив 6,4 %). Проте вітчизняний науковий потенціал розвивався дещо відокремлено від технічного. Це засвідчило низьке впровадження наукових результатів у виробництво (лише 0,6 % таких результатів впроваджувалось на п’яти і більше підприємствах, менше 20 % – на трьох-чотирьох і 80 % – на одному), значне фізичне (майже 60 %) і моральне (до 90 %) зношування основних фондів, незначну кількість комп’ютерів, промислових роботів, верстатів з цифровим програмним управлінням тощо. Наприкінці XX – на початку XXI ст. ситуація погіршилася.
Еволюційний розвиток НТП не обмежується кількісними змінами, а передбачає і певні якісні зрушення, які спільно готують основу для кардинальних сутнісних перетворень. В умовах НТР зв’язок між наукою і технікою стає такий тісний, що наука перетворюється на безпосередню продуктивну силу, стає найдинамічнішим елементом у системі “наука – техніка – виробництво”. Водночас еволюційна форма НТП здійснюється здебільшого в межах панівного технологічного способу виробництва, готує грунт для переходу розвинутого технологічного способу виробництва – в інший, розвинутіший. Але цей перехід відбувається внаслідок НТР.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)