Економічна теорія – Білецька Л. В. – 4. Грошова маса та її агрегати
Важливим принципом грошового обігу є те, що грошова маса повинна відповідати потребам обігу.
Грошова маса – сукупність залишків грошей в усіх її формах, що знаходиться у розпорядженні суб’єктів економічної системи за певний період.
Підтримання рівноваги в економіці, збалансованості між товарним попитом і пропозицією значною мірою залежить від обсягу і структури грошової маси. Грошова маса має певний кількісний вираз і складну структуру і динаміку руху. Якісна характеристика грошової маси пов’язана з її структурним аналізом і високою отупінню ліквідності грошей. Ступінь ліквідності визначається легкістю, з якою майно перетворюється в готівку.
Структурна розгалуженість грошової маси – результат ускладнення ринкових відносин. За умов ринкової економіки її суб’єкти мають можливість зберігати своє багатство у різних формах. Окрім грошей, це можуть бути цінні папери, капітал у матеріально-речовій формі, засоби праці, власність на землю і нерухомість тощо. Залежно від того, у якій формі знаходиться багатство, визначається і величина доходу від нього, а також і ступінь ліквідності конкретної форми активу (актив – сукупність майнових прав, що належать певним економічним суб’єктам чи окремим громадянам, будь-яка власність: обладнання, будівлі цінні папери тощо).
За цим критерієм виділяють кілька агрегатів (агрегат – поєднання у єдине ціле однорідних чи різнорідних елементів, у даному випадку – видів грошей) грошової маси (див. схему “Грошова маса та її агрегати”).
Структура грошової маси: Грошова маса складається з Готівки (М0), яка представлена паперовими грошима і розмінною монетою і безготівковими грошовими засобами у вигляді чекових вкладів і “майже грошей” (див. схему “Структура грошової маси”).
Отже, готівка (наявні гроші) складається з паперових грошей і розмінної монети. Металева розмінна монета, як правило, складає невелику частину готівки (біля 2 %). Вона дозволяє здійснювати будь-які види дрібних покупок. Розмінна монета має символічну вартість, тобто вартість самого металу значно менша вартості, позначеної на монеті.
Паперові гроші сьогодні складають менше чверті всієї пропозиції грошей. Вони, як правило, представлені у вигляді банкнот центрального банку. У деяких країнах окрім банкнот використовують і казначейські білети або білети державної скарбниці, які в обіг випускає міністерство фінансів. Різниця між ними полягає у тому, що банкноти раніше забезпечувалися золотом, сьогодні – валютою (девізами), а казначейські білети – усім державним майном і здійснюють обіг лише на внутрішньому ринку країни.
До складу грошової маси входять і безготівкові грошові засоби. Одна їх частина – це чекові вклади у банках.
Чек – грошовий документ, який видається власником чекового рахунку в банку для сплати за куплені товари чи послуги; по даному чеку банк сплачує готівку з даного чекового рахунку особи, якій чек виданий. Особа, яка одержала по чеку готівку, ставить на ньому підпис, і чек повертається до того, хто його виписав.
Чекові рахунки – форма зберігання грошей в банку, яка дозволяє власнику рахунку не користуватися готівкою, а виписувати у сплату за купівлі чеки на свій банк, який і здійснює виплату, знімаючи гроші з такого рахунку. Чеки з’явилися ще у часи наявних грошей і стали невід’ємною частиною будь-якої грошової системи. Лише у США за рік окремими громадянами виписується більше 25 млрд чеків (більше 100 чеків на кожного жителя), а ще 2 млрд чеків виписується різноманітними організаціями. Сьогодні в американських банках на чекових рахунках знаходиться грошей майже втричі більше, ніж в країні обертається готівки.
При розповсюдженні системи чекових вкладів значна частина готівки, внесеної в банки на чекові рахунки, не перетворюється знову в готівку, а стає основою безготівкових чекових рахунків. Чеки стають різновидом грошей. Грошова маса далеко виходить за межі готівки. Банки і чекові вклади звузили сферу застосування наявних грошей: тепер, коли банкнота зношується і “вмирає”, виходячи з грошового обігу, її функції успішно продовжує виконувати “відбиток” зниклої банкноти на чиємусь чековому рахунку.
До складу грошової маси відноситься і та її частина, що сховалася за таємничим терміном “майже гроші” (квазігроші). Це грошові засоби на строкових (термінових) рахунках в банках, а також державні цінні папери (облігації). Ці гроші ніби заморожені, але вони не втрачають жодної із своїх функцій, тому і включаються до структури грошової маси будь-якої країни. Важливе значення має безготівковий обіг грошей, адже нині в ринкових країнах, де надзвичайно розвинуті чекові розрахунки, частка готівки складає лише 5-10 % грошової маси.
Готівка не приносить власнику ніяких доходів, але вона “готова” у будь-який час вступити в обіг. У такому ж становищі знаходяться і трансакційні депозити: дохід на них мінімальний, але у будь-який момент їх можна використати як купівельний чи платіжний засіб, особливо після введення Кредитних карток. Втім їх ліквідність все ж менша, ніж у готівки. З “електронізацією” кредитно-розрахункових операцій банків відмінність між готівкою і банківськими вкладами до запитання (трансакційними депозитами) все більше стирається, при цьому банківські вклади займають дедалі більшу частину в Агрегаті М1.
У найрозвинутіших країнах світу найчастіше використовують агрегат М1 (готівкові гроші – металеві й паперові гроші; трансак-ційні депозити – вклади фізичних та юридичних осіб у комерційних банках та ощадних установах, кошти, з яких передаються іншим особам у формі чеків та електронних грошових переказів відповідно до комерційних угод і які не приносять відсотків). Гроші грошового агрегату М1 виконують функцію міри вартості (частково), засобу обігу та засобу платежу. У США до них відносять готівку, дорожні чеки, депозити до запитання тощо. В Україні – гроші поза банками та кошти на рахунках і поточних депозитах.
Грошовий агрегат М2 Включає в себе високоліквідні фінансові активи, що не функціонують як засіб обігу і використовуються, насамперед, як засіб накопичення. Гроші грошового агрегату М2, крім названих вище функцій, частково виконують функцію нагромадження. У США – це грошові форми агрегату М1, безчекові ощадні рахунки в комерційних банках і ощадних установах, середньоте-рмінові строкові вклади в сумі понад 100 тис. дол. В Україні – грошовий агрегат М1 та строкові депозити і валютні заощадження.
Грошовий агрегат М3 – це великі довготермінові вклади, депозитні сертифікати, грошові форми агрегату М2 тощо. В Україні – це грошовий агрегат М2 та кошти клієнтів у трастових операціях банків.
В окремих випадках виділяється також Грошовий агрегат Ь, Який включає усі елементи агрегату М3, а також банківські акцепти (зобов’язання по оплаті перевідних векселів), скарбничі векселі (цінні папери, видані державною скарбницею), окремі види облігацій та деякі інші форми грошових активів (див. схеми: “Грошова маса та її агрегати”, “Структура грошової маси”). Вважається, що грошовий агрегат Ь охоплює усю грошову масу в економіці США. В Японії та Німеччині для визначення грошової маси використовують три грошових агрегати, а в Англії та Франції – лише два.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)