Економічна діагностика – Кривов’язюк І. В. – Якісні характеристики виробничого потенціалу

Інноваційна спрямованість та сприйнятливість визначає можливості розвитку виробничого потенціалу підприємства завдяки безпосередньому й систематичному створенню та використанню нових наукових ідей. Така характеристика виробничого потенціалу є рушійною силою його розвитку, оскільки створення нового (продукту, процесу, організаційного елементу тощо) та його впровадження відбувається через “подолання опору” старих елементів. Неприйняття інновацій свідчить про стратегічну нежиттєздатність організації.

Гнучкість переорієнтації системи на виконання інших видів діяльності (на випуск нової продукції, використання інших ресурсів тощо) без докорінних змін у матеріально-технічній базі. Вимоги щодо підвищення гнучкості потенціалу пояснюється нестабільністю середовища функціонування організації. Гнучкість визначає швидкість реакції на зміни.

Усталеність (рухомість) виробничого потенціалу визначає його більшу чи меншу здатність до рутинних або змінних за своєю сутністю робіт. Кожна організація залежно від галузевих особливостей має певну кількість складових потенціалу, які або сприяють повторенню освоєних раніше видів діяльності, або дозволяють виконувати їх у різних варіантах.

Фізичне та моральне старіння виробничого потенціалу пояснюється наявністю матеріально-речовинних елементів, що мають свої “строки служби”. Під впливом НТП, а також вимог ринку розширяється номенклатура високоефективного обладнання, яке є фактором конкурентоспроможності організацій, оскільки скорочується період морального старіння як основних фондів, так і виробів. Підприємства, які не мають змоги або не бажають поновлювати свій потенціал, врешті-решт постають перед проблемою подальшого свого існування.

Історичні умови формування та функціонування мають враховуватися в характеристиці виробничого потенціалу підприємства, оскільки саме вони визначають географічне розташування, масштаби, коопераційні зв’язки та “прив’язку” до джерел сировини тощо. Це свідчить про певні обмеження щодо використання та перетворення потенціалів окремих підприємств.

Соціально-економічні наслідки використання мають бути визначені для ідентифікації зацікавлених у використанні, підтримці в наявному стані або розвитку (скороченні) виробничого потенціалу груп. Темпи та якість перетворень залежать від структури інтересів власників, суспільства, місцевих громад, працівників [25, с.96].

Виробничий потенціал підприємства являється системою, що складається із множини елементів, виконуючих різноманітні функції в процесі випуску продукції. Тому йому притаманні риси, характерні будь-якій системі: складність, взаємозамінність, взаємозв’язок і взаємодія його елементів, здатність до сприймання в якості елементів новітніх досягнень науково-технічного прогресу (НТП), гнучкість, потужність.

Головною ознакою підвищення рівня використання складових елементів виробничого потенціалу підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Всю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства за їх змістом та призначенням умовно можна поділити на дві групи: перша – збільшення екстенсивного завантаження; друга – підвищення інтенсивного навантаження. Виділені групи складають головні напрямки більш ефективного використання основних фондів і виробничих потужностей, кожний з яких охоплює певні конкретизовані заходи.

Виробничий потенціал підприємства є матеріальною основою прискорення НТП

Між ним і виробничим потенціалом існує безпосередній зв’язок – чим вищий техніко-економічний рівень елементів потенціалу і ступінь їх використання, тим потужніша матеріально-технічна база НТП, ширші горизонти входження його досягнень, більше можливостей для покращення і збільшення розмірів елементів виробничого потенціалу промислових підприємств, і навпаки. Можна сказати, що НТП і виробничий потенціал взаємно вдосконалюють і розвивають один одного.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Економічна діагностика – Кривов’язюк І. В. – Якісні характеристики виробничого потенціалу