Економічна безпека підприємств, організацій та установ – Ортинський В. Л. – 1.2.4. Безпека підприємства у техніко-технологічній сфері
Техніко-технологічна безпека підприємства (ТТБП) полягає у рівні відповідності застосовуваних на підприємстві технологій найкращим світовим аналогам за оптимізації витрат. До негативних впливів на цю складову належать:
O дії, спрямовані на підрив технологічного потенціалу підприємства;
O порушення технологічної дисципліни;
O моральне старіння використовуваних технологій. Зовнішніми загрозами послаблення ТТБП можна вважати брак зовнішніх і внутрішніх інвестицій. Труднощі в отриманні довгострокових кредитів від банків не дають змоги поповнювати обігові кошти підприємства і спрямовувати їх на оновлення парку обладнання. Усе це призводить до використання застарілої техніки, технології і до істотної загрози ТТБП.
Підвищення цін на енергоносії, відсутність довгострокових контрактів із постачальниками, неспроможність постачальника – це зовнішні загрози економічній безпеці, які є досить високими. Більш як половину необхідних енергоресурсів Україна закуповує за кордоном, тому підвищення цін на енергоносії призводить до зростання собівартості продукції. Нині матеріальні витрати становлять близько Ул усіх витрат на виробництво продукції.
Внутрішні загрози 11ЬП – неефективна організація виробничого процесу, недостатньо кваліфіковані працівники, високий ступінь спрацьованості основного капіталу тощо, який на підприємствах України становить 60-70%, а в деяких галузях сягає 80-85%. Така негативна тенденція зростає, тому фінансові ресурси підприємства обов’язково потрібно спрямувати на оновлення техніки і технології.
Внутрішні ресурсні загрози ТТБП виникають унаслідок неефективного управління оборотними засобами підприємства в усі фази виробничого процесу: підготовка до виробництва, незавершене виробництво і реалізація продукції. Проблеми з матеріальними ресурсами стимулюють впровадження у виробництво нових технологічних процесів, які дають змогу виготовити продукцію з меншими матеріальними витратами, вдосконалити систему розрахунків. За цю складову економічної безпеки має відповідати технологічна служба, (здійснювати контроль за технологічною дисципліною, удосконалювати існуючі й розробляти нові ефективні технології).
Процес забезпечення техніко-технологічної складової економічної безпеки звичайно складається з кількох послідовних етапів.
На першому етапі проводять аналіз ринку технологій у виробництві продукції, аналогічної профілю певного підприємства чи організації-проектувальника (збирання й аналіз інформації про особливості технологічних процесів на підприємствах, котрі виготовляють аналогічну продукцію; аналіз науково-технічної інформації стосовно нових розробок у певній галузі, а також технологій, спроможних здійснити інтервенцію на галузевий технологічний ринок).
На другому етапі аналізують конкретні технологічні процеси і виявляють внутрішні резерви для поліпшення використовуваних технологій.
На третьому етапі здійснюють:
А) аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється підприємством, та ринків товарів-замінників;
Б) оцінювання перспектив розвитку ринків продукції підприємства;
В) прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску конкурентоспроможних товарів.
На четвертому етапі переважно розробляють технологічні стратегії розвитку підприємства (виробника продукції), зокрема:
1) виявляють перспективні товари з групи (номенклатури, асортименту), що виготовляється підприємством;
2) планують комплекс технологій для виробництва перспективних товарних позицій;
3) бюджетують технологічний розвиток підприємства на основі оптимізації витрат за програмою технологічного розвитку, за вибору альтернатив, опрацювання власних розробок або за придбання патентів і необхідного устаткування на ринку;
4) розробляють загальний план технологічного розвитку підприємства (з відображенням у ньому вибору: альтернативного варіанта технологічного розвитку; строків та обсягів фінансування; відповідальних виконавців);
5) складають план власних корпоративних ресурсів відповідно до плану технологічного розвитку підприємства.
На п’ятому етапі оперативно реалізують плани технологічного розвитку підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарської діяльності.
Шостий етап є завершальним – аналізують результати практичного виконання заходів щодо забезпечення техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів.
Формалізовану оцінку рівня техніко-технологічної складової економічної безпеки підприємства за окремим функціональним критерієм (коефіцієнтом) здійснюють на основі аналізу розрахунку останнього (ОФК) за формулою
Де Звіди – сумарний відвернений збиток від здійснення комплексу заходів для забезпечення техніко-технологічної безпеки підприємства; Врю – загальна сума витрат підприємства на реалізацію зазначеного комплексу заходів; 3 – сумарний завданий підприємству збиток за техніко-технологічною складовою його економічної безпеки.
Як додаток до плану забезпечення техніко-технологічної складової економічної безпеки треба розробити планову карту розрахунку ефективності заходів з виокремленням прогнозованих необхідних показників. У такій карті, як правило, зазначають: розмір можливих збитків від негативних впливів; витрати на проведення заходів для запобігання очікуваній (можливій) шкоді і гарантування техніко-технологічної безпеки підприємства; можливе значення окремого функціонального критерію ефективності заходів, що здійснюються для забезпечення цієї складової економічної безпеки; функціональні підрозділи підприємства (організації), які є відповідальними за виконання пропонованого комплексу заходів. Розглянемо показники техніко-технологічної складової безпеки підприємства:
Фондовіддача основнім засобів
Це В – виторг без ПДВ (чистий дохід), грн.; ОЗ – середньорічна вартість основних засобів підприємства, грн. Фондоозброєність праці
Де 03^ – середньорічна вартість основних засобів підприємства, грн.; Чсс – середньоспискова чисельність робітників, осіб. Вікова структура устаткування – до 7 років. Коефіцієнт вибуття основних засобів
Де ОЗт6 – вартість вибулих у звітному періоді основних засобів, грн.; 03 – вартість основних засобів на початок звітного періоду, грн. Коефіцієнт оновлення основного капіталу
Де ОЗупсл – вартість придбаних у звітному періоді основних засобів, грн.; 03 – вартість основних засобів на початок звітного періоду, гри. Коефіцієнт зношення основних засобів
Де Вш – вартість зношеності основних засобів за відповідний період, фн.; 03 – вартість основних засобів на початок звітного періоду, грн. Матеріаломісткість
Де Мв – матеріальні витрати, грн.; В – виторг без ПДВ (чистий дохід), грн.
Коефіцієнт корисного використання матеріалів
Де Мь – матеріальні витати, грн.; Вв – вартість відходів за ці нам і повноцінної сировини, грн. Коефіцієнт браку
Де В6 – вартість браку за собівартістю реалізованої продукції, гри.; Срп – собівартість реалізованої продукції, грн.
Штрафи за недоброякісну продукцію – немає.
Крім того, технологічний потенціал і технологічна безпека підприємства характеризуються такими показниками:
O рівень прогресивності технологій, який визначають за відношенням кількості використовуваних прогресивних сучасних технологій до загальної їх кількості;
O рівень прогресивної продукції, який дорівнює відношенню кількості найменувань вироблених нових прогресивних видів продукції до загальної їх кількості;
O рівень технологічного потенціалу, який дорівнює частці технічних і технологічних рішень на рівні винаходів у загальній кількості нових рішень, використовуваних у виробничому процесі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)