Економічна безпека – Користін О. Є. – § 6. Індикатори фінансової безпеки суспільства
Побудова системи фінансової безпеки без визначення критеріальних вимог до неї неможлива. Досягнення критеріальних вимог до фінансової безпеки визначається системою конкретних індикаторів.
Індикатор (від лат. indico – вказую, визначаю) – елемент, що відображає хід процесу або стан об’єкта аналізу, його якісні та кількісні характеристики.
Фінансова безпека будь-якої держави визначається характером формування бюджетів усіх рівнів, станом її платіжного балансу, співвідношенням грошей в офіційній і тіньовій економіці, кількістю і духом валютних коштів, ступенем повернення грошей, що перебувають в обігу, до банків тощо.
За допомогою розробленої науково обгрунтованої системи індикаторів можна оперативно:
– аналізувати стан фінансової безпеки різних об’єктів;
– запобігати розвитку негативних тенденцій;
– вносити необхідні корективи у повсякденну та перспективну діяльність;
– прогнозувати розвиток подій.
У науковій літературі зустрічаються різні підходи до визначення критеріїв та індикаторів фінансової безпеки. До основних індикаторів, які характеризують фінансову безпеку держави слід відносити:
1. Індикатори бюджетного сектора:
– дефіцит державного бюджету;
– розмір дохідної частини бюджету;
– видатки бюджету (по укрупнених статтях);
– спосіб фінансування дефіциту бюджету.
2. Індикатори державного боргу:
– внутрішній борг (загалом, у відсотках до ВВП, у відсотках до доходів бюджету, витрати та джерела обслуговування внутрішнього боргу);
– зовнішній борг, витрати і джерела його обслуговування.
3. Індикатори грошово-кредитного сектора:
– стан платежів у народному господарстві;
– баланс доходів та грошових витрат населення;
– загальна грошова маса в обігу;
– грошова маса поза банками (готівка);
– грошова маса коштів на розрахункових і поточних рахунках;
– структура розміщення грошової маси – у підприємств та організацій;
– у домашніх господарствах – валютні заощадження тощо;
– кредити НБУ;
– процентні ставки;
– обсяг безготівкових розрахунків;
– розмір повернення валютних коштів з-за кордону.
4. Індикатори інвестиційної сфери:
– обсяг капітальних вкладань вітчизняних підприємств усіх форм власності;
– розмір іноземних інвестицій в акції вітчизняних підприємств;
– розмір іноземних кредитів в інвестиції.
5. Індикатори фінансової безпеки громадян:
– ВВП на душу населення;
– мінімальний рівень споживання;
– грошові доходи на душу населення;
– середньомісячна зарплата;
– рівень мінімальної пенсії;
– розмір грошових заощаджень;
– частка населення, що проживає на межі бідності, тощо.
6. Індикатори фінансової безпеки суб’єктів господарювання:
– мінімальний розмір статутного фонду;
– величина активів;
– ліквідність;
– платоспроможність;
– оборотність активів;
– коефіцієнт рентабельності капіталовкладень;
– розмір інвестицій;
– рівень оподаткування;
– розмір оборотного капіталу тощо.
7. Індикатори фінансової безпеки держави:
– розмір ВВП і НД;
– співвідношення обсягу фінансових ресурсів держави і ВВП;
– частка перерозподілу ВВП через бюджет;
– загальний обсяг фінансових ресурсів;
– рівень і темпи інфляції;
– реальний обмінний курс гривні;
– обсяг валютних резервів;
– рівень бюджетного дефіциту;
– розмір державного боргу;
– співвідношення державного боргу до ВВП тощо.
Створення ефективної системи фінансової безпеки в Україні передбачає вирішення широкого кола проблем, що стосуються формування критеріїв фінансової безпеки, національних інтересів у царині фінансів, постійний моніторинг чинників, які викликають загрозу фінансовій безпеці держави, суб’єктів господарювання, населення, а також вжиття заходів запобігання та подолання.
Ступінь впливу загроз визначається на підставі розрахунків і моніторингу системи зазначених індикаторів фінансової безпеки та порівняння їх із “пороговими” значеннями. Порогові значення – це граничні значення індикаторів (показників) фінансової безпеки. Відхилення фактичного значення індикатора від порогового свідчить про необхідність профілактики або усунення причин, що викликають ці відхилення.