Екологія – Васюкова Г. Т. – 7.1.5. Тваринний світ (заповідне та мисливське господарство)
Екологічний стан лісів України, біологічне різноманіття рослинного та тваринного світу – важливі складові навколишнього природного середовища. На 1.01.1996 р. площа лісів склала -10782,2 тис. га. Основна частина (80%) загальних обсягів продукції (робіт, послуг) лісового господарства припадає на заготівлю ліквідної деревини. Заготівля деревини становила 81 % від науково обгрунтованої екологічної норми і не завдала шкоди довкіллю.
До важливих заходів, які сприяють вирощуванню високопродуктивних насаджень необхідного породного складу, підвищенню їх якості та приросту, належать рубки догляду за лісом, інші види рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства та очищенням лісу від захаращеності.
Зростаюче техногенне навантаження, хибна практика планування екстенсивного лісокористування призвели до значного виснаження лісів, погіршення товарної структури лісосічного фонду, що порушує стійкість і функції лісових екосистем.
Протягом 1998 р. на 36,7 тис. га. (0,3% лісового фонду) проведені роботи по лісовідновленню, в тому числі шляхом посадки лісових культур – на 30,2 тис. га та через природне поновлення – на 6,5 тис. га. На землях, що не відносяться до лісового фонду, посаджено полезахисних лісових смуг на площі 0,4 тис. га, а в ярах, балках, на пісках та інших незручних землях створено лісові насадження на площі 4,7 тис. га.
Недостатньо уваги приділяється поліпшенню санітарного стану лісів (неочищені площі місць рубок, що призводить до виникнення лісових пожеж, сприяє розповсюдженню шкідників та хвороби лісу). Важливе значення має авіаційна охорона лісу від пожеж та дотримання населенням правил поведінки та заходів протипожежної безпеки в лісі.
Порушення природної стійкості лісів призводить до збільшення вразливості насаджень. Тому важливе значення за збереженням лісу має проведення лісозахисних робіт. У 1998 р. роботи по знищенню осередків шкідників та хвороб лісу проведено на площі 187 тис. га (на 32 тис. га менше, ніж у 1997 p.). З вищесказаного можна зробити висновок, що основними заходами по зберіганню лісових ресурсів являються:
– лісовідновлення (посадка і посів лісу);
– створення лісових насаджень у ярах, балках, пісках;
– створення полезахисних лісових смуг;
– авіаційна охорона лісів від пожеж;
– лісовпорядкування;
– рубки лісу;
– дотримання поліпшення санітарного стану лісів (лісозахисні роботи);
– роз’яснювальна робота серед населення про правила поведінки в лісі.
7.1.5. Тваринний світ (заповідне та мисливське господарство)
Важливою складовою навколишнього середовища країни є тваринний світ. До основних проблем в галузі його охорони та використання відносяться: недостатня вивченість, погіршення природних умов існування диких тварин через зростаючий антропогенний вплив та послаблення їх охорони.
Мисливське господарство – це галузь, завданням якої є використання, охорона, відтворення мисливських тварин та надання послуг, пов’язаних з цією діяльністю.
Основними заходами по зберіганню тваринного світу являються:
– достатня охорона мисливської фауни від браконьєрів та хижих тварин;
– достатня охорона та підгодівля мисливських тварин, яка б сприяла збільшенню поголів’я тварин;
– будівництво розплідників по штучному розведенню тварин та пернатої птиці для збільшення чисельності та видового складу мешканців тваринного світу;
– ціллю мисливських підприємств повинна бути не тільки підтримка існуючої кількості тварин для збереження фауни а і промислове відновлення тваринного світу;
– створення заповідників (в 1998р. в Україні функціонувало 27 заповідників (проти 19 у 1991 р.)).
Гарантом для забезпечення, збереження і відтворення генофонду рослинного і тваринного світу, різноманіття природних екосистем є природно-заповідний фонд країни.
7.1.6. Мінерально – сировинні ресурси
За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів Україна випереджає такі розвинути країни світу як США, Канада, Англія, Франція, Китай та інші. В Україні виробляється близько 5% світового обсягу мінерально-сировинних ресурсів.
На території України виявлено близько 8 тис. родовищ, понад 90 видів корисних копалин, з яких 20 мають важливе економічне значення. Серед них нафта, газ, залізні, марганцеві, титанові, уранові руди, вугілля, сірка, ртуть, графіт та ін.
До промислового освоєння залучено від 40 до 75% розвіданих запасів основних видів корисних копалин.
Подальший розвиток мінерально-сировинного комплексу України потребує розв’язання проблем, які гальмують розширення мінерально-сировинної бази та її раціональне використання.
Основними заходами по розширенню мінерально-сировинної бази являються:
– геологорозвідувальні роботи;
– глибоке розвідувальне буріння;
– механічне колонкове буріння;
– гірничі підземні роботи;
– геолого-зйомочні роботи;
– гідрогеологічна зйомка;
– геофізичні роботи;
– використання відходів гірничого виробництва, збагачення.
У 1998 р. на охорону надр і раціональне використання мінеральних ресурсів витрачено капітальних вкладень 30,7 млн. грн. (13% від загальної суми).