Екологія – Васюкова Г. Т. – 6. Гранично припустимі концентрації (тимчасові норми, прийняті в Україні в 1991 р.)
Таблиця 6.1. ГДК деяких шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів, мг/м3
Речовина | Гдк | Речовина | ГДК | ||
Разова | Середньодобова | Разова | Середньодобова | ||
Нітробензол | 0,008 | 0,008 | Гексахлоран | 0,03 | 0,003 |
Сірчистий газ Сірководень | 0,5 0,008 | 0,05 0,008 | Метафос Солі нікелю | 0,001 | 0.0002 |
Чадний газ | 3,0 | 1,0 | Діоксид селену | – | 0,00005 |
(продовження)
Аміак | 0,2 | 0,004 | Діоксид Телуру | – | 0,00001 |
Оксид азоту | – | 0,04 | Хлороформ | – | 0,03 |
Пил бавовни | 0,5 | 0,04 | Хром шестивалент. | 0,0015 | 0,0015 |
Пил нетоксичиий | 0,5 | 0,15 | Хлор | 0,1 | 0,03 |
Рибника | 0,15 | 0,5 | Хлорид заліза | __ | 0,004 |
Пари сірчаної кислоти | 0,3 | 0,1 | Фосфорний ангідрид | 0,15 | 0,05 |
Пари Фтороводню | 0,02 | 0,005 | Пари оцтової кислоти | 0,2 | 0,06 |
Формальдегід Фенол | – | 0,003 | Оксиди міді (і хлорид міді) | – | 0,004 |
Пари свинцю | – | 0,0003 | Ацетон Нафталін | 0,35 0,003 | 0,35 0,003 |
Пари ртуті | 0,0003 | Пеніцилін | 0,05 | 0,002 |
Таблиця 6.2
Речовина | ГДК | Речовина | ГДК |
Атразин | 0,01 | Метафос | 0,1 0,1 |
Бензопірен | 0,02 | Нітрати | 130, |
Бензол, толуол | 0,3 | Нікель | 4,0 |
Бромофос, метилстірол | 0,4 | Ртуть | 2,1 |
Гексахлоран | 1,0 | Сірка | 160,0 |
Гетерофос | 0,006 | Сірководень | 0,4 |
Ванадій | 150,0 | Свинець | 20,0 |
Карбофос | 2,0 | Фтор | 10,0 |
Кельтін | 1,0 | Хром шестивалент. | 0,05 |
Кобальт | 5,0 | Хлорофос | 0,5 |
Кадмій І | 1,0 | Хлорамін | 2,0 |
Мідь | 3,0 | Цинк | 23,0 |
Таблиця 6.3 ГДК деяких хімічних речовин у грунтах, мг/кг
7. Деякі дані про шкідливий вплив чадного газу на людину
Чадний газ (СО) утворює з гемоглобіном крові стійку сполуку – карбоксигемоглобін, яка нездатна постачати тканинам організму кисень. В результаті настає кисневе голодування організму, що супроводжується такими симптомами: головний біль, дзвін у вухах, нудота, запаморочення, при значному отруєнні – втрата свідомості і смерть. Смерть настає при вдиханні протягом ЗО хв. повітря, що містить 1300 (мг/л) CO. Ознаки отруєння у людини з’являються при нетривалому перебуванні в приміщенні, повітря якого містить 10 (мг/л) CO. Восьмигодинне перебування в атмосфері, що містить 80 (мг/л) CO, знижує постачання тканин організму киснем на 15% (рівноцінно втраті 0,5-0,6 л крові).
Санітарними нормами, що діють в Україні, ГДК СО в повітрі визначена 0,003 (мг/л).
Вимірювання вмісту СО у місцях напруженого автомобільного руху, особливо в безвітряну погоду, на напружених перехрестях, у місцях автомобільних заторів і т. п. показали концентрацію СО у приземному шарі повітря до 400 мг/л.
Дослідженнями встановлено, що у водія автомобіля, який протягом 1 години перебував у атмосфері, що містить 120 (мг/л) СО, значно уповільнюються реакції, знижується увага і здатність адекватно сприймати дорожну ситуацію.
Вміст СО в сигаретному димі 1 – 1,5 % (100 – 150 (мг/л)! Лікарями встановлено, що у “затятих” курців постійно до 5% гемоглобіну крові знаходиться в стані карбоксигемоглобіну, тобто людина, яка багато палить, весь час перебуває у стані кисневого голодування. Тому курці більше схильні до респіраторних і серцево-судинних захворювань. Сигаретні фільтри зовсім не затримують СО і вони поглинають лише до 20 % смол, що містяться в сигаретному димі.
8. Боротьба зі СНІДом
СНІД (синдром набутого імунодефіциту) – смертельне захворювання людини, що викликається вірусом ВІЛ (вірус імунодефіциту людини). Захворювання передається переважно статевим шляхом, а також через заражений медичний інструмент і при переливанні зараженої донорської крові. Ліки від цієї “чуми XX сторіччя” ще і дотепер не створено. Хвороба уражає всіх-дорослих і дітей, багатих і бідних, чорних і білих, на Заході і Сході, Півночі і Півдні. Це – загроза для всього людства, один з елементів глобальної екологічної кризи, що загрожує цивілізації. За даними ВООЗ, кількість ВІЛ-інфікованих серед дорослого населення на січень 1995 р. складала: у Північній Америці – понад 1 шн.; у Латинській Америці і Карибському басейні – 2 млн.; у Західній Європі – 500 тис; у Північній Африці і на Близькому Сході-понад 100 тис; в Африці на південь від Сахари -11 млн.; у Східній Європі і Центральній Азії – понад 50 тис; у Східній Азії і Тихоокеанському регіоні – понад 50 тис; у Південній і Південно-Східній Азії – 3 млн.; в Австралії і Новій Зеландії – понад 25 тис Найшвидші темпи зростання кількості заражених СНІД(ом) – серед європейських країн – у Іспанії й Італії (у 3-8 разів вище, ніж в інших європейських країнах). В Україні, за даними Міністерства охорони здоров’я, на початок 1996 р. зареєстровано 1897 ВІЛ-інфікованих^ зараз їх набагато більше. Жодна країна не може протистояти цій загрозі наодинці. Щоб перемогти кризу і цю страшну хворобу, людство повинне об’єднати свої зусилля. Початок цій боротьбі поклали шість міжнародних організацій, що вже мають спільну програму ООН заходів проти СНІД(у), домовившись про співробітництво і координацію зусиль у цій галузі
Всесвітня Організація Охорони здоров’я (ВООЗ) – виконує оперативні і технічні роботи, надає фінансові і матеріальні ресурси, підтримує пошуки нових методів профілактики і створення ліків і вакцин.
ООН намагається звести до мінімуму вплив епідемії на розвиток людства, веде інформативну діяльність, підтримує програми на користь жінок.
Світовий банк – основне джерело фінансування всіх програм боротьби зі СНІД(ом).
Дитячий фонд 00Н (ЮНІСЕФ) – поширює інформацію через шкільні програми освіти в галузі здоров’я, особливо в групах ризику; допомагає сиротам, батьки яких померли від СНІД(у), допомагає розвивати служби першої медичної допомоги.
В Україні проблемою СНІД(у) відає Національний комітет боротьби з захворюванням на СНІД при Президенті України.