Екологія – Васюкова Г. Т. – 4.2.1. Гідроенергетика і її вплив на навколишнє середовище

Оскільки разом з вугіллям у топки ТЕС потрапляє деяка кількість порожніх порід (сланців), що містять радіоактивні елементи, частки попелу, що вилітають із труби ТЕС, є слаборадіоактивними.

Однак, як переконливо доводить В. Троїцький, такі твердження неправомірні, тому що:

Існуючі методи очищення газів від попелу знижують забруднення землі попелом в 100-200 разів, зменшують радіоактивне забруднення за рахунок ТЕС до фонового рівня; Вугільні породи містять природні ізотопи, такі, як радій-210, торій-232, калій-40 і ін. До природних нуклідів тваринний світу ході еволюції пристосувався, і вони не накопичуються в живих організмах. Зовсім інша картина спостерігається зі штучними нуклідами, що викидають АЕС. Як показало спостереження після аварії на Чорнобильській АЕС, у деяких сільськогосподарських рослинах концентрація стронцію-90 і цезію-134, більш небезпечних для людини нуклідів, у 70-100 разів вища, ніж у грунті. А в організмах риб і водних рослин концентрація штучних радіонуклідів більше, ніж їхній вміст у воді в сотні і тисячі разів. Забруднення земної поверхні шлаками і попелом. Викиди з топок ТЕС в атмосферу часток золи і шлаку, навіть якщо вони не містять підвищеної кількості радіонуклідів, небажано. Шлак, сажа, попіл забруднюють сільськогосподарські землі і водойми, викликають корозію деталей машин і т. д. Особливо небезпечні для здоров’я людей частки не цілком згорілого палива, у яких міститься канцерогенні речовини, що призводить до ракових захворювань. Більше всього забруднюють навколишнє середовище невеликі сільські і районні котельні, де, як правило, немає ніяких фільтрів чи установок, що уловлюють попіл. Узимку роботу цих котелень добре видно – на прилягаючих територіях сніг стає сірим чи чорним. Виділення земель під кар’єри і відвали шлаку. Потреба паливно-енергетичного комплексу у великій кількості вугілля визначає масштаби видобутку цього виду сировини. Оскільки відкритий спосіб видобутку для гірників набагато економічніший, закладаються великі кар’єри. Сотні гектарів займають відвали порожніх порід вугільних шахт, а також шлаків і попелу біля ТЕС. На Україні з її багатими, родючими чорноземами таке виділення земель особливо шкідливе. Наприклад, в одному лише Донбасі відвали і кар’єри, що відробили, займають площу 50 тисяч гектарів. Ця площа збільшується, тому що сьогодні переробляють лише 11,5% відвалів. Відчуження земель під лінії електропередачі. Сьогодні доведено, що довгий вплив на організм людини чи тварини електромагнітних полів викликає негативні наслідки. Тіло й органи функціонують, як антени.

Проведені дослідження свідчать, що у пацюків, яких тримали біля високовольтних ліній, змінювався вміст гормонів у крові, вони втрачали масу. У сильному електромагнітному полі у собак виникала аритмія роботи серця. Після опромінення клітин морських ембріонів мікрохвилями в них виникали ушкодження хромосом.

4.2.1. Гідроенергетика і її вплив на навколишнє середовище

ГЕС у наш час виробляють близько 20% електроенергії у світі. Багато країн з багатими гідроресурсам і величезну частину електроенергії одержують за рахунок ГЕС. ГЕС мають деякі екологічні переваги:

– вони зовсім не забруднюють повітря шкідливими викидами;

– допомагають встановлювати оптимальний режим роботи ТЕС і заощаджувати велику кількість палива.

Тому ГЕС в енергетичній системі ефективно використовуються для зняття максимальних навантажень і роблять енергію дешевою. Затоплюючи водоймищами вузькі порожисті ділянки рік, ГЕС у цілому поліпшують умови роботи річкового транспорту.

Але і вони не є позбавленими недоліків. Найбільші дорікання викликають ГЕС, побудовані на рівнинних ріках. Водоймищами Дніпровського каскаду ГЕС затоплено величезні площі родючих земель.

Київським – 922 км2,

Канівським – 675 км2,

Кременчуцьким – 2250 км2,

Дніпродзержинським – 567 км 2,

Дніпропетровським – 410 км2,

Каховським – 2155 км2.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Екологія – Васюкова Г. Т. – 4.2.1. Гідроенергетика і її вплив на навколишнє середовище