Екологія – Васюкова Г. Т. – 3.2.3. Гідросфера
Атмосфера – газова оболонка Землі, що простягається у космічний простір приблизно на 3000 км.
Майже 50% усієї маси атмосфери зосереджено в нижньому 5 км прошарку, 75% – у 10 км, а 90% – у 16 км.
Живі організми зосередженні в прошарку нижче 12-18 км, тобто нижче озонового прошарку, хоча космонавтами були виявлені спори мікроорганізмів на висоті приблизно 85 км, причому вони знаходились в латентному (сплячому) стані. Атмосфера Землі формувалася впродовж тривалого періоду ( 3-4 млрд. років), але за останні 50 млн. років її склад стабілізувався. Сучасна атмосфера Землі складається, в основному, (на рівні моря) із: азоту – 78,09%; кисню – 20,94%; аргону – 0,93%; С02- 0,03%; водню – 0,01%.
З числа малих по кількості газів слід зазначити вуглекислий газ (С02) і озон, які роблять вирішальний вплив на життя. Крім того, в атмосфері завжди присутні водяні пари, а в нижній її частині присутні зважені частки – результат природної або антропогенної діяльності. Ці частки впливають на прозорість атмосфери, що у свою чергу, впливає на життя. С02 в атмосфері з’являється в результаті дихання рослин і тварин, діяльності вулканів, антропогенним шляхом. За останні роки утримання С02 в атмосфері збільшується за рахунок антропогенної діяльності. Так як С02 добре поглинає теплове випромінювання, що йде від Землі, то підвищення утримання С02 в атмосфері може призвести до так званого “парникового ефекту” і перегріву біосфери.
Важливою складовою атмосфери, що впливає на життя, є озоновий прошарок, максимальна щільність якого на висоті 12-16 км. Цей прошарок захищає все живе від ультрафіолетового випромінювання сонця. Руйнація озонового прошарку в результаті техногенного впливу, виникнення озонових дір – одна з глобальних проблем сучасності. З ультрафіолетовою радіацією вчені пов’язують збільшення онкологічних захворювань, виникнення мутацій (ультрафіолет руйнує молекули ДНК, а це вже генетичні зміни). Варто зауважити, що атмосфера має дуже важливе екологічне значення. Вона регулює клімат планети, відвертає її від надмірного нагрівання й охолодження, підтримуючи середню температуру Землі порядку 14°С. Атмосфера захищає всі живі організми Землі від згубного впливу космічних променів, ударів метеоритів, через неї здійснюється фотосинтез і обмін енергії – головні процеси біосфери. Атмосфера впливає на характер і динаміку всіх екзогенних процесів, що здійснюється в літосфері. Розвиток гідросфери також у значній мірі залежить від атмосфери.
Сучасне промислове виробництво є джерелом все більш зростаючого забруднення атмосфери, яке переноситься повітряними потоками на величезні відстані і завдає величезної шкоди природному середовищу.
3.2.3. Гідросфера
Гідросфера – водяна сфера нашої планети: сукупність океанів, морів, річок, озер, підземні води, льодовики.
Вода покриває 71% поверхні Землі. Основна маса води (“96,5%) зосереджена у Світовому океані, причому це солона вода. Середня солоність цих вод – 35 г/л.
Хімічний склад океанічних вод, як вважають спеціалісти, схожий на склад людської крові-у них утримуються майже усі відомі хімічні елементи, але в різних пропорціях (хлористого натрію -27,2 г/л, хлористого магнію – 3,4 г/л, великий відсоток фосфатів). З розчинених газів найбільш важливі для життя – кисень, вуглекислий газ, якого у воді в 60 разів більше ніж в атмосфері.
Величезне значення для формування клімату та інших екологічних факторів має динаміка величезної маси океанічних вод, що постійно рухаються під впливом неоднакової інтенсивності сонячного прогрівання поверхні на різних широтах. Океанічні води відіграють основну роль у кругообігу води на планеті. Океан – важлива “фабрика” погода на планеті та основний стабілізатор середньої температури Земної Кулі. Світовий океан виконує й шиту роботу в біосфері. У холодних областях вода поглинає вуглекислий газ з атмосфери, а в теплих – йде його виділення. У цілому Світовий океан дуже важливий для планетарного обміну речовин та обміну енергією.
Континентальні води в основному прісні. їхня солоність не перевищує в середньому 1-2 г/л. На континентах гідросфера представлена річками, озерами, підземними водами. Хімічний склад підземних вод дуже різноманітний, у залежності від гірських порід, у яких вони залягають, і глибини. За мінералізацією – від прісних до концентрованих розчинів солей. З прісних вод основна маса (86%) зосереджена у льодовиках.
Вода виконує чотири дуже важливі функції:
А) є найважливішим мінеральним ресурсом споживання;
Б) є основою механізмів здійснення взаємозв’язків усіх процесів у екосистемах (обмін речовин, тепла, зростання біомаси);
В) є основним агентом переносником глобальних екологічних циклів;
Г) є основною складовою частиною усіх живих організмів.
Величезну роль вода відіграє у формуванні поверхні Землі, її ландшафтів, клімату, переносі хімічних речовин із глибин Землі на її поверхню, транспортуванні забруднювачів довкілля. Пари води, що є в атмосфері, відіграють роль фільтра сонячної радіації, нейтралізатора екстремальних температур, регулятора клімату. Саме у воді зародилось життя на Землі.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)