Екологія – Васюкова Г. Т. – 2.6. Великі міста і міські агломерації
Розміщення і динаміка міського населення дуже нерівномірні по частинах світу і країнах (таблиці 2.2,2.3). На Азію в 1994 році приходилося близько 46% міського населення світу на Європу – 21%, на Латинську Америку – 14%, на Африку -10%, на Північну Америку – більше 8%. вже 65,5% усіх городян світу (у 1950 році – тільки 40,1%) а 2025 року, за прогнозами демографів ООН, цей показник зросте майже до 80%.
Таблиця 2.2 Динаміка міського населення світу
Роки | Все Населення, Світу, млн. Чоловік | Міське населення, млн. чоловік | Доля в населенні світу, % | ||||
Всього | У тому числі в Містах з чисельністю Жителів | Всього Міського Населення | Населення міст з Чисельністю Жителів | ||||
20 тис. і більше | 100 тис. і більше | 20 тис. і більше | 100 тис. і більше | ||||
1800 | 978 | 50 | 24 | 17 | 5,1 | 2,5 | 1,7 |
1850 | 1262 | 80 | 54 | 29 | 6,3 | 4,3 | 2,3 |
1900 | 1650 | 220 | 154 | 91 | 13,3 | 9,2 | 5,5 |
1950 | 2520 | 738 | 567 | 408 | 29,3 | 22,7 | 16,3 |
1960 | 3021 | 1033 | 810 | 597 | 34,2 | 27,1 | 20,0 |
1970 | 3697 | 1353 | 1170 | 833 | 36,6 | 32,4 | 23,1 |
1980 | 4444 | 1752 | 1490 | 1100 | 39,4 | 37,1 | 24,7 |
1990 | 5285 | 2277 | 1780 | 1380 | 43,1 | 43,6 | 26,5 |
2000 | 6158 | 2926 | – | . | 47,5 | ||
2010 | 7032 | 3707 | – | . | 52,7 | ||
2020 | 7888 | 4599 | – | . | 58,3 | ||
2025 8294 | 5065 | – | – | 61,1 | – | – |
Виразна контрастність розміщення городян по країнах. У 1995 році п’ять з них (Китай, Індія, США, Бразилія, Росія) з міським населенням більш 100 млн. кожна, концентрували разом 1060 млн. городян, чи 41% міського населення Землі. Важлива особливість світової урбанізації останніх десятиліть – вихід на авансцену країн, що розвиваються. У 1994р. у них проживало
Таблиця 2.3 Динаміка міського населення в 1950-2025 р. р.
Група країн | Чисельність міського населення, млн. чоловік | Доля городян в загальній кількості населення, % | ||||||||
Роки | ||||||||||
1950 | 1970 | 1990 | 2000 | 2025 | 1950 | 1970 | 1990 | 2000 | 2025 | |
Розвинуті країни | 442 | 677 | 842 | 904 | 1040 | 54,7 | 67,5 | 73,6 | 75,3 | 84 |
Країни, що розвиваються | 296 | 676 | 1435 | 2022 | 4025 | 17,3 | 25,1 | 34.7 | 40,7 | 57 |
Світ у цілому | 738 | 1353 | 2277 | 2926 | 5065 | 29,3 | 36,3 | 43,1 | 47,5 | 58,3 |
Країни, що розвиваються, сильно впливають також на якісні сторони розвитку світової урбанізації. Більша частина їхніх городян – вчорашні сільські жителі. Вони часто сприяють привнесенню в міста норм поводження і системи цінностей, які властиві для сільської місцевості. Ріст населення в містах цієї групи країн, значно випереджаючи попит на робочу силу, супроводжується не тільки абсолютним, але часом і відносним розширенням тих соціальних шарів, що не беруть участь ні в сучасному виробництві, ні в сучасному споживанні і залишаються в сутності не урбанізованими. Звідси велика поляризація міського населення країн, що розвиваються, недостатнє залучення значної його частини до міського способу життя. І все-таки люди продовжують стікатися в міста. Для цього є підстави.
Дослідження показали, що незважаючи на всі проблеми і катастрофічні прогнози, якість життя у великих містах краща, ніжу малих і в сільській місцевості: у них вища тривалість життя і нижча дитяча смертність, більш кваліфікована медична допомога, ширші можливості одержати освіту і знайти роботу, великі заробітки, комфорт і т. д. Як пише американський соціолог Льюіс Мамфорд, “місто – символ можливостей”. І хоча городяни складають не на багато більше 30% населення країн, що розвиваються, на них приходиться більш 60% внутрішнього валового продукту цих країн.
2.6. Великі міста і міські агломерації
Одна з найбільш важливих особливостей урбанізації – посилення концентрації населення у великих містах, міських агломераціях. Зосередження населення у великих містах було характерним для другої половини XIX століття (Північна Америка, закордонна Європа, Латинська Америка) і ще більш – для першої половини XX століття. (Росія – СРСР, Африка, Азія, Австралія). Із середини XX століття на планеті швидко ростуть міста (звичайно це міські агломерації) з населенням більш 1 млн. жителів, їхня кількість збільшилася за 1950 -1990 роки з 77 до 281, а сумарна чисельність населення в них – з 187 млн. чоловік до 800 млн. У результаті в 1990 році третина всіх городян світу проживала в агломераціях – “мільйонерах”.
Міська агломерація – скупчення міст навколо великого міста – центру. Особливо швидко ростуть вони в країнах Азії, Латинської Америки й Африки. В Азії в 1990 році нараховувалося 118 таких агломерацій, більше всього – у Китаї (38), Індії (24), Пакистані, Індонезії і Південній Кореї (по 6 у кожній з них); у Латинській Америці – 40; в Африці – 25.3 кінця 70-х років помітно ростуть дуже великі міські агломерації з населенням більш 10 млн. жителів, головним чином у країнах, що розвиваються.
У1970 році таких утворень було всього 3 (Токіо, Нью-Йорк, Шанхай), а в 1990 році вже 12 (список поповнили Мехіко, Сан-Паулу, Бомбей, Лос-Анджелес, Пекін, Калькутта, Буенос-Айрес, Сеул і Осака). За прогнозами, до 2025 року число таких агломерацій досягне 21 – 25, головним чином, завдяки країнам Азії (Джакарта, Тяньцзінь, Карачі, Делі, Маніла, Дака).
Це ще більше підсилить південно-східно-азіатський вектор у світовій урбанізації. Адже сьогодні в Азії зосереджено біля половини городян землі, тоді яку 1950р. – тільки 1/3. Дуже швидкі темпи характерні для розвитку великих міст, тобто міст із населенням більше 100 тис. чоловік. З 1800 по 1980 р. кількість великих міст збільшилася приблизно в 30 разів, чисельність населення в них – у 51 раз, а частка населення, що проживає в таких містах – у 12 разів.
Особливо швидкий ріст великих міст відбувався в XX столітті. Ще більш швидкі темпи росту міст – мільйонерів. У1800 р. у світі було тільки одне місто з населенням більше 1 млн. чоловік (0,1 % населення Землі), у 1900 р. їх було вже 10, а на початку 2000 р. у світі близько 430 міст – мільйонерів, і вони зосереджують більш 20% населення Землі (таблиця 2.4).
В Україні зараз 445 міст і 911 селищ міського типу. Найбільш густа мережа міських населених пунктів у Донбасі (Донецька область -184 і Луганська -146).
Таблиця 2.4. 20 найбільших міських агломерацій світу (1950-2000), млн. жит.
Місто | 1950 р. | 1970 р. | 1990 р. | 2000 р. | ||||
Агломерації | Населення | Агломерації | Населення | Агломерації | Населення | Агломерації | Населення | |
1. | Нью-Йорк | 12,3 | Нью-Йорк | 6,2 | Мехіко | 20,2 | Мехіко | 25,6 |
2. | Лондон | 8,7 | Токіо | 4,9 | Токіо | 18,1 | Сан-Паулу | 22,1 |
3. | Токіо | 6,7 | Шанхай | 1,2 | Сан-Паулу | 17,4 | Токіо | 19,0 |
(продовження)
4. | Париж | 5,4 | Мехіко | 10,4 | Нью-Йорк | 16,2 | Шанхай | 17,0 |
5. | Шанхай | 5,3 | Лондон | 8,6 | Шанхай | 13,4 | Нью-Йорк | 16,8 |
6. | Буенос-Айрес | 5,0 | Буенос-Айрес | 8,4 | Лос-Анджелес | 11,9 | Калькутта | 15,7 |
7. | Чикаго | 4,9 | Лос-Анджелес | 8,4 | Калькутта | 11,8 | Бомбей | 15,4 |
8. | Москва | 4,8 | Париж | 8,3 | Буеиос- Айрес | П,5 | Пекін | 14,0 |
9. | Калькутта | 4,4 | Пекін | 8,1 | Бомбей | 11,2 | Лос-Анжелес | 13,9 |
10. | Лос-Анджелес | 4,0 | Сан-Паулу | 8,1 | Сеул | И, о | Джакарта | 13,7 |
11. | Пекін | 3,9 | Осака | 7,6 | Пекін | 10,8 | Делі | 13,2 |
12. | Осака | 3,8 | Москва | 7,1 | Ріо-де-Жанейро | 10,7 | Буенос-Айрес | 12,9 |
13. | Мілан | 3,6 | Ріо-де-Жанейро | 7,0 | Тяньцзінь | 9,4 | Пагос | 12,9 |
14. | Мехіко | 3,1 | Калькутта | 6,9 | Джакарта | 9,3 | Тяньцзінь | 12,7 |
15. | Філадельфія | 2,9 | Чикаго | 6,7 | Каїр | 9,0 | Сеул | 12,7, |
16. | Бомбей | 2,9 | Бомбей | 5,8 | Москва | 8,8 | Ріо-де-Жанейро | 2,5 |
Далі розташовані Львівська, Дніпропетровська, Харківська області і Республіка Крим (більше 70 міських селищ). Від 50 до 70 міських населених пунктів у Житомирській, Київській, Одеській областях. Менше заселена територія Українського Полісся (Волинська і Ровенська області), Миколаївської, Чернігівської, Чернівецької областей.