Екологія – Васюкова Г. Т. – 2.2. Класифікація екосистем
План:
-Концепція екосистеми. Критерії виділення екосистем
-Класифікація екосистем
-Компоненти екосистеми, закони формування п структури
-Екологічні фактори
-Лімітуючі екологічні фактори, принцип Лібіха
-Функціонування екосистем. Потоки енергії та речовини в екосистемах
-Концентрація речовини у трофічних ланцюгах
-Розвиток та еволюція екосистем
-Стійкість і саморегуляція екосистем
2.1. Концепція екосистеми. Критерії виділення екосистем
Екосистеми є основними структурними одиницями, які складають біосферу. Тому поняття про екосистеми надзвичайно важливе для аналізу усього різноманіття екологічних явищ.
Підсистемою, взагалі, розуміють упорядковано взаємодіючі і взаємозалежні компоненти, що утворюють єдине ціле.
Екологія – наука, у якій особлива увага приділяється характеру зв’язків між живими організмами і навколишнім середовищем. Основні рівні організації, що створюють своєрідний “біологічний спектр”, можна уявити так: співтовариство, популяція, організм, клітина, ген. На кожному рівні, у результаті взаємодії з навколишнім фізичним середовищем (обмін речовиною й енергією ) виникають характерні функціональні системи. Екологія вивчає, головним чином, системи вище рівня організму. Популяція – біологічна одиниця, у формі якої існують види рослин, тварин і мікроорганізмів. Співтовариство, в екологічному змісті, включає всі популяції, що займають дану ділянку біологічного спектра. Співтовариство живих організмів і неживе середовище, що функціонують спільно й утворюють екологічну систему або екосистему.
Найбільш важливою ознакою екосистем є їхнє формування з живих організмів із різними типами живлення. У природі до екосистем обов’язково входять: продуценти, що забезпечують акумулювання сонячної енергії та створення органічної речовини; консументи, що здійснюють її переробку; редуценти, що утилізують відходи життєдіяльності продуцентів і консументів. Існує декілька визначень що таке екосистема.
I. Екосистема – єдиний природний організм, створений за тривалий період живими організмами і середовищем їхнього існування і де всі компоненти тісно пов’язані шляхом обміну речовиною та енергією.
II. Екосистема – сукупність організмів, що спільно живуть, і умов їхнього існування, що знаходяться в закономірному взаємозв’язку один з одним і утворюють систему взаємообумовлених біотичних і абіотичних явищ і процесів.
III. Екосистеми – термодинамічно відкриті, функціонально цілісні системи, що існують за рахунок надходження з навколишнього середовища енергії і частково речовини і які саморозвиваються і саморегулюються.
Для виділення екосистеми її розмір не визначений, він може бути як великим, так і маленьким.
Розмір екосистеми визначається тим простором, при наявності якого можливе здійснення процесів саморегуляції і самовідновлення сукупності складових компонентів і елементів екосистеми, що створюють середовище.
2.2. Класифікація екосистем
Існують різноманітні підходи до класифікації екосистем.
І. По розміру: мікроекосистеми, мезоекосистеми, макроекосистеми, континентальні екосистеми, глобальна екосистема – біосфера.
ІІ. По ландшафту: північні хвойні ліси, тундра, листяні ліси, тропічні ліси вологі, тропічні ліси сухі, прерії, савани, пустелі, вічнозелені чагарники, гірські ліси (вказані тільки континентальні екосистеми, водні не вказані).
III. По енергії:
1. Природні екосистеми, рухомі енергією Сонця, несубсидовані іншими видами енергії.
2. Природні екосистеми, рухомі енергією Сонця, субсидовані іншими джерелами природної енергії (вітер, дощ та ін.).
3. Екосистеми рухомі енергією Сонця і субсидовані додатковою енергією людини (це агроекосистеми).
4. Індустріально-міські екосистеми, рухомі енергією палива (копальневим, ядерним…).