Екологія – Васюкова Г. Т. – 10.4. Екологічний паспорт підприємства

Екологічний паспорт підприємства – комплексний документ, що містить характеристику взаємин підприємства з навколишнім середовищем.

Екологічний паспорт містить загальні відомості про підприємство, використовувану сировину, опис технологічних схем вироблення основних видів продукції, схем очищення стічних вод і викидів у повітря, їх характеристики після очищення; дані про тверді й інші відходи, а також відомості про наявність у світі технологій, що забезпечують досягнення найкращих питомих показників по охороні природи.

Екологічна характеристика підприємств припускає оцінку прогресивності технологій, повноту використання сировини і палива; оцінку застосовуваних схем очищення стічних вод і викидів у повітря, характеристику потоків води і газу, що відходять; оцінку відчужуваної території, загальну економічну оцінку збитку, який наноситься підприємством навколишньому середовищу і деталізацію цієї оцінки по вадах продукції і технологіях.

В екологічному паспорті повинні бути наведені показники впливу підприємства на стан навколишнього середовища, такі як:

Екологічність продукції, що випускається (частка продукту з поліпшеними екологічними показниками; випуск екологічно чистої продукції). .Вплив на водні ресурси (обсяги води, що забирається, по різних джерелах; використання води на виробничі цілі; обсяги води, переданої іншим підприємствам і організаціям; скинуті стічні води; частка забруднених стічних вод; концентрація шкідливих речовин у забруднених стічних водах; кількість шкідливих речовин у водах, що надходять на очисні спорудження, ступінь очищення стічних вод; зміна обсягів і якості стічних вод). Вплив на повітряні ресурси (обсяг використовуваного атмосферного повітря; кількість шкідливих речовин, що відходять, по видах і джерелах, частка шкідливих речовин, що уловлюється і знешкоджується від загального обсягу шкідливих речовин, що надходять в атмосферу; зміна обсягів і якості викидів шкідливих речовин в атмосферу після очищення по видах в порівнянні з попереднім періодом). Вплив на матеріальні ресурси і відходи виробництва (обсяг утилізованих шкідливих речовин, витягнутих зі стічних вод; обсяг шкідливих речовин, які утилізовано, витягнутих з газів, що відходять; кількість твердих відходів, що утворюються; кількість утилізованих твердих відходів; кількість твердих відходів, що підлягають похованню; ступінь витягу основних компонентів з мінеральної сировини). Вплив на земельні ресурси (коефіцієнт забудови – відношення площі, зайнятої під будинки і спорудження, до загальної площі підприємства; обсяг продукції підприємства, що випускається з 1 га землі; співвідношення основних, допоміжних і обслуговуючих площ; величина виробничої площі на одного робітника, одиницю устаткування, агрегату; загальна площа або довжина комунікацій, під’їзних колій, водопостачання, каналізації, енергопостачання; площа земель, що відводяться під культурно-побутове і житлове будівництво; частка площі, займаною санітарно-захисною зоною; площа рекультивованих земельних ділянок).

Друга частина паспорта містить перелік планованих заходів, спрямованих на зниження навантаження на навколишнє середовище, із вказівкою термінів, обсягів витрат, питомих і загальних обсягів викидів шкідливих речовин до і після здійснення кожного заходу.

Програма заходів щодо зниження навантаження на навколишнє середовище повинна передбачати перспективну стратегію і найближчий план із вказівкою термінів реалізації, обсягів витрат, необхідних для досягнення знижень викидів до їх концентрації, при якій досягається зниження збитку навколишньому середовищу.

В другій частині приводяться показники організаційно-технічного рівня природоохоронної діяльності підприємства. Як показники організаційно-технічного рівня природоохоронної діяльності можна виділити:

1.Оснащеність джерел забруднення очисними пристроями (кількість джерел шкідливих викидів; кількість неорганізованих джерел шкідливих викидів).

2.Пропускна здатність наявних очисних споруджень (кількість і потужність основного технологічного устаткування, функціонування якого супроводжується виділенням визначених видів забруднень; частка визначеного виду забруднень, що утворяться при виробництві одиниці основної продукції; кількість і потужність природоохоронного устаткування, призначеного для очищення визначених видів забруднень).

3.Прогресивність застосовуваного очисного устаткування (ККД застосовуваного очисного устаткування; частка очисного устаткування з високим ККД; частка шкідливих викидів, очищених на устаткуванні з високим ККД).

4.Контроль за функціонуванням очисного устаткування (рівень забезпеченості очисного устаткування контрольно-вимірювальною апаратурою; коефіцієнт фактичного використання контрольно-вимірювальної апаратури; частка прогресивних приладів у загальній кількості застосовуваних контрольно-вимірювальних приладів; частка очисних споруджень, що працюють під контролем прогресивних приладів; частка очисного устаткування, що працює під централізованим контролем над викидами, у загальній кількості устаткування, що працює під контролем).

5.Раціональність існуючої організаційної структури природоохоронної діяльності (наявність природоохоронних служб і відділів; рівень централізації керування природоохоронною діяльністю; оперативність керівництва природоохоронних служб і відділів при прийнятті рішень; оснащеність природоохоронних служб і відділів обчислювальною технікою; інформаційна забезпеченість природоохоронних служб і відділів; ступінь економічної самостійності природоохоронних служб і відділів).

6. Інші показники (відношення результату природоохоронної діяльності до вартості основних виробничих фондів; відношення результату природоохоронної діяльності до вартості очисного устаткування; відношення результату природоохоронної діяльності до вартості матеріалів, використовуваних у її ході; відношення результату природоохоронної діяльності до загальної чисельності працівників і до чисельності працівників, зайнятих природоохоронною діяльністю).

Як загальні показники використовуються відношення економічного ефекту від застосування природоохоронних заходів до загальної величини витрат на їхнє проведення.

Як окремі показники можуть застосовуватися:

– частка капітальних витрат на природоохоронні заходи в загальному обсязі капітальних витрат підприємства;

– частка витрат на охорону повітряного басейну в загальному обсязі витрат на природоохоронну діяльність;

– частка витрат на охорону і раціональне використання водяних ресурсів у загальному обсязі витрат на природоохоронну діяльність;

– частка поточних витрат на природоохоронну діяльність у загальному обсязі поточних витрат підприємства;

– частка витрат на знищення і знежирення твердих і рідких відходів у загальному обсязі витрат на природоохоронну діяльність;

– частка витрат на розробку і впровадження прогресивних технологій (маловідходних, безвідхідних, безстічних і т. п.) у загальному обсязі витрат на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи;

– частка витрат на оплату послуг сторонніх організацій на природоохоронну діяльність у загальному обсязі цих витрат підприємства.

Питання для самоконтролю:

1.Що таке екологічний менеджмент і яке його основне завдання?

2.Що стримує розвиток екологічного менеджменту в Україні?

3.Що таке екологічний моніторинг і які його основні завдання?

4. Які об’єкти повинні піддаватися екологічній експертизі?

5. Яке основне завдання екологічної експертизи?

6. Які показники роботи підприємства повинні бути представлені у екологічному паспорті цього підприємства?

7. Із яких частин складається екологічний паспорт підприємства?

Література:

1. Андрейцев Ю., Пустовойт М. А. Екологічна експертиза, право і практика. – К., 1992.

2. Дудник О. Природокористування: еколого-економічні основи. – Полтава: Астрея, 1994.

3. Норт Клоус. Основы экологического менеджмента. – М.:Мир,1994.

4. Ярошева О. І. Соціально-економічні проблеми екології. – Донецьк.:ДонДУЕТ, 2001.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Екологія – Васюкова Г. Т. – 10.4. Екологічний паспорт підприємства