Екологія і організація природоохоронної діяльності – Шматько В. Г. – Розділ 7. ПЛАНУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
7.1. Єдина система планів охорони навколишнього середовища
Для раціонального вирішення завдань по охороні навколишнього середовища та раціонального природокористування важливе значення має розвиток перспективного планування, використання єдиної системи планів – довгострокових, середньострокових та короткострокових і оперативних.
Розробка довгострокового плану та довгострокових цільових програм охорони довкілля та раціонального природокористування викликана низкою обставин. Насамперед посилюється взаємозв’язок відтворення основних фондів і реалізації планів з перспективами розвитку науково-технічного прогресу. Підготовка та реалізація будь-якого нового технічного рішення по охороні природи та раціональному природокористуванню триває 10-12 років (теоретичні дослідження, створення дослідницького виробництва, організація виробництва).
Сучасні масштаби розвитку такої галузі як охорона довкілля потребують значних капітальних вкладень, тому реалізація галузевих планів і програм так чи інакше виходить за межі п’ятирічного періоду.
Здійснення великомасштабних програм з науково-технічних проблем, формування міжгалузевих, територіально-виробничих комплексів може бути передбачене і забезпечене довгостроковим плануванням за допомогою програмно-цільового методу
У межах довгострокового планування збільшуються можливості більш обгрунтованого визначення масштабів витрат та отримання ефекту від реалізації планів, узгодженого пропорційного розвитку окремих підприємств та господарств.
Довгострокове планування слід розглядати як науково-технічну базу для розробки планів розвитку раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища економіки.
У порівнянні із середньостроковим, а тим більше з річним, воно має суттєві переваги:
– стратегічний характер, що є активною формою реалізації довгострокових цілей розвитку раціонального природокористування;
– значно ширші взаємозв’язки з комплексними цільовими програмами. Великі комплексні програми можуть виходити за межі середньострокового плану. При більшому періоді планування галузеві та комплексні програми всіма своїми параметрами можуть укладатися в рамки довгострокового періоду. Це важливо для порівняння співвідношення затрат та різних форм ефекту (виробничий, економічний, соціальний, екологічний) в межах одного планового періоду;
– відносно меншу форму директивності, велику агрегованість як показників, так і складу галузі, по якій розробляються плани на довгострокову перспективу.
Доцільно розглянути роль та мету кожної форми плану (довгостроковий, середньостроковий, короткостроковий) як єдиної системи планів у розвитку раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища.
Довгостроковий план
(Програма) визначає загальні об’єми та пропорції накопичення, показники введення в дію основних фондів, виробничих потужностей по необхідних для цього капітальних вкладеннях. У довгостроковому плані визначається перелік програм капітальних вкладень, найважливіших будов та об’єктів екологічного комплексу. Показники планів на довгостроковий період мають бути базою для середньострокових планів. При цьому в перші п’ять років запланованого періоду об’єми впровадження запланованих заходів слід визначити по роках, а в наступні – на періоди три чи п’ять років і на кінцеві роки. Виділення кінцевого року необхідне для обгрунтування показників розвитку раціонального природокористування окремих підприємств.
Довгострокова цільова програма розвитку екологічного сектора регіону є найважливішою частиною загальних довгострокових науково-технічних та інших цільових програм. Будь-яка цільова програма для своєї реалізації потребує перш за все нових потужностей та засобів праці. Важливою особливістю цих програм є планування кінцевого результату та введення в дію необхідних для цього виробничих потужностей і основних фондів. Обсяг цих ресурсів має бути визначений на весь період від початкового пункту програми в період її підготовки та розширення до завершення програми в цілому. Як показав досвід, для розробки та реалізації цільової комплексної програми потрібно 10-15 років. Розробка техніко-економічних доповідей та комплексних програм посилює взаємозв’язок довгострокового та середньострокового планування, а тому висуває підвищені вимоги до збалансованості планів та організації їх виконання.