Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.6.4. Викиди з одиночного аераційного ліхтаря
Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою
Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів.
Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (3.69)-(3.71) в залежності від значення параметра V, м/с, що розраховується за рівнянням
Примітка. Якщо різниця температур Т (*С) близька до нуля або при розрахунках за виразом (3.50) параметр / преревищує 100 м/с”2/С”1, то для таких викидів ГДВ розраховуються так само, як і для холодних викидів, оскільки початкове перегрівання T не справляє суттєвого впливу на початкове піднімання факела та розсіювання викидів в атмосфері.
3.7.6.3. Джерела з прямокутним устям
Величина ГДВ для викидів з джерела з прямокутним устям визначається за залежностями (3.65-3.73), але 
При цьому ефективний діаметр устя джерела £> визначається за формулою
Ефективний об’єм газоповітряної суміші L, що викидається в атмосферу, в цьому випадку визначається за формулою
Примітка. Для джерела з квадратним устям 
Ефективний діаметр 0, дорівнює довжині сторони квадрата.
3.7.6.4. Викиди з одиночного аераційного ліхтаря
Значення ГДВ для випадку викидів з одиночного аераційного ліхтаря визначається за формулою
Де ГДВ0 – значення ГДВ, розраховане за рівнянням (3.65) або (3.74) при 
. Значення D в для випадку аераційного ліхтаря визначається за залежністю
Де L – довжина аераційного ліхтаря, м;
Ω – середня швидкість виходу газоповітряної суміші з аераційного ліхтаря, м/с. Значення V визначається за формулою
Безрозмірний коефіцієнт S, визначається за рівнянням
3.7.6.5. Одиночне джерело, з котрого викидається суміш шкідливих речовин постійного складу з сумарною шкідливою дією
Для одиночного джерела, з котрого викидається суміш постійного складу шкідливих речовин з сумарною шкідливою дією, за залежностями (3.65), (3.74) та (3.78) спочатку визначається допоміжна величина – сумарний ГДВ = ГДВе, що відповідає одній з речовин. Для цього у вказаних виразах потрібно використати ГДК цієї шкідливої речовини та сумарний фон С, що відповідає цій шкідливій речовині. Після цього з врахуванням складу викидів визначаються ГДВ окремих шкідливих речовин.
3.7.6.6. Група N одиночних джерел різної висоти, розташованих поряд
Визначення сумарного ГДВ для груп N одинарних джерел різної висоти, розташованих поряд, також визначається
За рівняннями (3.65) або (3.74), якщо Ух = У/И (у – загальний об’єм газоповітряної суміші, що викидається з усіх джерел, м3/с). Загалом розрахунок ГДВ для близько розташованих одне від одного джерел (однакових точкових) не відрізняється від розрахунку ГДВ для одинарних джерел.
3.7.5.7. Багатоствольна труба
Для багатоствольної труби величина ГДВ зі всіх стволів розраховується таким чином:
Де 
– приземна концентрація шкідливих речовин, мг/м3, що визначається за рівнянням п. 3.7.6 при значеннях параметрів викиду для одного ствола та викиді речовини М= 1;
– приземна максимальна концентрація шкідливих речовин, мг/м3, що також визначається за залежностями п. 3.7.6 при викиді шкідливих речовин М= 1 та діаметрі устя джерела /), що відповідає його ефективному діаметру котрий визначається за виразом
Об’єм газоповітряної суміші V, м3/с при цьому відповідає її ефективному об’єму, що розраховується за залежністю (3.80).
Безрозмірний коефіцієнт а* визначається залежністю
Де I – середня відстань між центрами устів стволів, м;
D – діаметр устя окремого ствола, м;
Тф – безрозмірний коефіцієнт, що визначається за рівнянням
В залежності від значень 
, котрі визначаються з виразів (3.68), (3.72) або (3.75), (3.91-3.93) або (3.108) за параметрами викиду одного ствола.
Примітка. При l, що більше або менше d2H, ГДВ для багато-ствольної труби повинні визначатися за параметрами викидів, характерними для кожного ствола.