Екологія довкілля. Охорона природи – Грицик В. – 3.4.4. Стан грунтового покриву України

Найбільше природне багатство України – чорноземи, які складають майже 50% світового запасу грунтів цього типу.

У нашій країні переважно вирощуються різноманітні зернові, кормові та технічні культури – загалом близько 400 видів культурних рослин. Але їх замало для вирішення продовольчої проблеми країни, і причина цього – не низька віддача землі, а неправильне й недбале господарювання на ній, яке призводить до виснаження грунтів, тобто втрати родючості.

При загальній площі України – 60,4 млн. га, у нас розорано 59% території – більше, ніж у будь-якій країні Європи. У США цей показник менший утричі. Загальна розораність нашого чорноземного поясу сягає 75%. Такий високий ступінь розораності є негативним фактором, оскільки в цих умовах практично відсутнє природне відновлення чорноземів, які можуть розвиватися лише в умовах природних степових екосистем. Тим часом вже зіпсовано 60% чорноземів, і щорічно втрачається 100 тис. га родючих грунтів. В результаті в Україні кількість гумусу зменшилася в середньому в 6 разів і складає приблизно 3%. Щорічно грунти України втрачають за рахунок мінералізації 14 млн. т гумусу, за рахунок ерозії – 19 млн. т.

За останні 60 років у нашій країні під різні види несільськогосподарського використання вилучено 3,3 млн. га родючих земель – площа, яка приблизно дорівнює території Одеської області. Понад 700 тис. га затоплено водосховищами на Дніпрі, відвали промислових відходів поглинули ще 200 тис. га родючих земель. Ще 3,7 млн. га землі знаходиться в зоні дії аварії на Чорнобильській АЄС.

Майже 50% урожаю сільськогосподарських культур вирощується на грунтах, оброблених мінеральними добривами та отрутохімікатами. Загалом в Україні накопичено 12 тис. т непридатних і заборонених до використання пестицидів.

Великої шкоди грунтам України завдала необгрунтована меліорація. Внаслідок цього підтоплено коло 50 тис. га зрошуваних земель. Перевитрата води, закладена в самій нормі поливу, перевищена на 30%, що складає 700 м3 на гектар за рік. За останні 20 років площа перезволожених земель збільшилася на І млн. га. Разом із введенням нових осушених площ понад 30% староорних грунтів виводилося з сільськогосподарського використання. Це означає, що коли щороку вводилося 135 тис. га меліорованих земель, то в той же час 46 тис. га їх втрачалося внаслідок деградації.

Величезні збитки завдало осушення боліт на Поліссі. Про його негативні наслідки почали говорити ще у 70-х роках, але плани з меліорації продовжували виконувати й перевиконувати. В результаті тепер осушені землі представляють собою здебільшого пустирі, вкриті деградованою рідкою рослинністю, із яких вітром здувається стільки грунту, що в сухіші роки на Поліссі спостерігаються пилові “чорні” бурі. Втрачено великі масиви боліт і заболочених заплавних лук, які були джерелом лікарської рослинної сировини, сіна, місцезростаннями цінних ягід, місцями мешкання різноманітних тварин, багато з яких занесені зараз у “Червону книгу”.

Так, на початку 60-х років поліські кооператори заготовляли 220 центнерів валеріани на рік, а зараз – лише 5 центнерів. Із 47 видів лікарських рослин, що зростають на Поліссі, тепер збирають 6-7 видів, бо промислові запаси решти знищені. 20-30 років тому на Поліссі було 80 тис. га журавлини, яка має надзвичайно цілющі властивості, а нині ця площа скоротилася до 23 тис. га. Катастрофічно знизилася і врожайність цієї ягоди – від 900 до 100 кг з гектара.

В районах осушення знизився рівень грунтових вод і погіршилася її якість, а спрямлені русла малих річок замулюються і втрачають водно-акумулятивну здатність. Зокрема, однією з причин катастрофічних паводків у долині Дністра стало осушення Верхньодністровських боліт, які наче губка накопичували надлишок води, регулюючи таким чином гідрологічний режим долини річки і прилеглих районів.

Внаслідок екстенсивного розвитку сільського й лісового господарств, неефективного ведення природоохоронної справи порушилося співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісів та вод, результатом чого став інтенсивний розвиток ерозійних процесів, ущільнення орного шару грунту, зниження родючості, послаблення екологічної стійкості природних ландшафтів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

Екологія довкілля. Охорона природи – Грицик В. – 3.4.4. Стан грунтового покриву України