Екологія довкілля. Охорона природи – Грицик В. – 3.4.2. Грунт як важливий ресурс і компонент біосфери

Природно-ресурсною базою розвитку сільського й лісового господарства є земля – найбільш цінне й незамінне багатство країни.

Земля – дуже містке й широке поняття. Вона – національне багатство, основний засіб сільськогосподарського виробництва і просторовий базис, де розміщуються всі галузі господарства. Під словом “земля” ми розуміємо грунти, рельєф, територію, водно-кліматичний режим і рослинний покрив.

Грунтом називаються поверхневі шари земної кори суходолу, видозмінені під впливом живих організмів, які відрізняються від материнської породи фізичною структурою, мінеральним складом, значним вмістом специфічних органічних речовин (гумусу) і мають важливу відмінність – родючість, тобто здатність постачати рослинам необхідні для їх росту поживні речовини (т. зв. біогенні елементи), воду й повітря. Грунти є одночасно результатом життєдіяльності рослин, тварин і мікроорганізмів і середовищем їх існування.

Грунт є основою організації біосфери – таке образне визначення дає академік В. І. Вернадський. Географи називають грунт дзеркалом, фокусом ландшафту. У грунті стикаються всі компоненти біосфери, поєднуються там, формуючи складну, полігенетичну систему. Без грунту неможливе життя рослин і тварин на суші.

Грунт є резервуаром вільної енергії, поживних речовин і вологи для різноманітних живих організмів. У ньому відбуваються процеси розкладу мертвої органіки і використання вільної енергії, а з іншого боку – постійне поповнення запасів енергії та поживних речовин. Від фізико-хімічних властивостей грунту залежить продуктивність наземних екосистем (здатність виробляти певну кількість біомаси).

В Україні налічується багато (понад 600) різновидів грунтів, які різняться між собою мінеральним складом, вмістом гумусу та поживних елементів, фізичними і хімічними властивостями, а значить, і родючістю (табл. 3.3). З метою раціонального використання земель проводиться їхнє великомасштабне дослідження, складаються детальні грунтові карти та проводиться оцінка всіх грунтів (бонітування), що дає змогу виробити правильний підхід до їх використання, обробітку та удобрення, вибору найбільш придатних сільськогосподарських культур, організації сівозмін, захисту рослин.

Серед усіх типів фунтів України найбільш поширені чорноземи, які займають коло 60% всіх земельних угідь. Чорноземи утворюються під степовим трав’яним рослинним покривом, що складається переважно зі злаків (ковили, типчак) та різнотрав’я. Щорічне відмирання рослинної біомаси у специфічних кліматичних умовах Степу сприяло прискоренню процесів гуміфікації і утворенню потужного, надзвичайно родючого шару гумусу. Моноліт чорнозему з Воронезької області, як еталон найбільш родючого грунту в світі, розміщено поряд з еталонами фізичних мір у міжнародному інституті метрології в Парижі. В. В. Докучаєв писав, що російський чорнозем – це цар грунтів, він дорожчий за вугілля, дорожчий за золото.

Найбільшим багатством грунту є гумус – складна органічна речовина. Його роль у біосфері величезна. Родючість гумусового шару полягає в тому, що він створює особливе фізичне й хімічне середовище для підземних частин рослин, яке забезпечує їх необхідними біогенними елементами, водою та повітрям. Крім того, він є акумулятором тепла і опадів. Енергія, зв’язана в гумусі, вивільнюється при згорянні сільськогосподарської продукції, трав’яної та деревної рослинності. В українських чорноземах вміст гумусу становить сьогодні 4-6 %, а ще в кінці XIX ст. він становив 8-12 і навіть 16%. Якщо взяти середньогумусований грунт, де запас гумусу 200 – 300 т/га, то за запасом потенційної енергії ця кількість еквівалентна 20 – 25 г антрациту. Враховуючи, що антрацит згоряє тільки раз, а грунт при правильному догляді й обробітку може віддавати свою енергію практично вічно, його роль у вирішенні продовольчо-енергетичної проблеми важко переоцінити. Природі для того, щоб створити шаріумусу завтовшки 1 сантиметр потрібно в середньому 200 – 400 років. Зменшення вмісту цієї речовини на один відсоток зменшує врожайність зернових на кілька центнерів з гектара.

Вирішальну роль у формуванні грунту відіграє жива речовина. Грунтотворення почалося тільки з появою життя на суші. Будь-яка гірська порода, як би глибоко не була розкладена й вивітрена, ще не буде грунтом. Тільки тривала взаємодія материнських порід із живою речовиною в певних кліматичних умовах створить специфічні якості, які відрізняють грунт від гірської породи.

Таблиця 3.3. Основні типи грунтів України

Генетичні типи грунтів

Поширення

Основний тип природної рослинності

Дерново-підзолисті

Полісся

Мішані ліси

Сірі лісові

Височини Лісостепу

Широколистяні ліси

Чорноземи опідзолені і реградовані

Височини Лісостепу

Степові луки, лучні степи

Чорноземи типові

Лісостеп

Лучні степи

Чорноземи звичайні

Північна частина Степу, Приазов’я

Різнотравно-злакові степи

Чорноземи південні

Південна частина Степу

Типчаково-ковилові степи

Чорноземи солонцюваті

Причорномор’я і степовий Крим

Типчаково-ковилові степи

Чорноземи щебенюваті

Донецький кряж, передгір’я Криму

Різнотравно-злакові (у т. ч. наскельні) степи

Чорноземи лучні

Лівобережний Лісостеп

Лучні степи, остепнені луки

Каштанові

Причорномор’я

Пустельні степи

Лучні і лучію-болотні

Річкові заплави

Заплавні луки, болота, ліси і чагарники

Торфово-болотні і торфові

Полісся, заплави річок у Лісостепу

Соснові, осокові, трав’яні і сфагнові болота

Солонці

Узбережжя Чорного моря

Прибережна псамофіта і галофіта рослинність

Солоді

Степові пониження (поди)

Лучно-степова і лучно-болотна рослинність

Дернові оглеєні

Полісся

Мішані ліси

Буроземи

Карпати, Крим

Гірські мішані і хвойні ліси

Дерново-буроземні та гірсько-лучні

Карпати, Крим

Субальпійські та альпійські сланці і луки

Завдяки родючості грунту людство вирощує понад 90% продуктів харчування. Тому вона є однією з найважливіших умов забезпечення стабільного розвитку й існування цивілізації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Екологія довкілля. Охорона природи – Грицик В. – 3.4.2. Грунт як важливий ресурс і компонент біосфери