Екологічні знання – Добровольський В. В

Сьогодні немає людини, яка б не відчувала на собі стрімкого погіршення стану свого життєвого довкілля. Забруднення води в ріках, озерах, морях та повітря, яким дихаєм. Проблема з забезпеченням якісною питною водою. Сумнівна якість більшості

Чи зможемо ми залишитися зоологами, ботаніками, лісниками і мати невиразне уявлення про вирішення проблем, які стоять перед нами, чи спробуємо стати екологами в широкому розумінні цього слова? Роль, яку ми будемо грати в науці,

Наукове дослідження взаємовпливу представників неживої та живої природи, тобто екологічні дослідження, велися фахівцями задовго до появи терміну “екологія”. Вчителі і сучасники Е. Геккеля, всесвітньо відомі Ж. Ламарк, О. Гумбольдт, Т. Мальтус, Е. і Ч.

1.2.1. Що повинен знати і вміти професійний еколог Згідно з державними вимогами до бакалавра екології він повинен бути професіоналом широкого профілю, об’єктом діяльності якого є навколишнє середовище і його компоненти. Він повинен мати добру

Проблеми стану навколишнього середовища не можуть бути вирішеними зусиллями тільки професійних екологів, а вимагають уваги всіх без винятку фахівців зі спеціальною освітою незалежно від галузі, в якій вони спеціалізуються. Галузева екологічна освіта повинна дати

1.3.1. Особливості підготовки професійного еколога За чотири роки навчання в бакалавраті студент повинен отримати теоретичні знання і практичні навички, які забезпечать уміння виконувати необхідні виробничі функції. Масив його знань повинен бути дещо більшим за

Фахівцю будь-якої галузі людської діяльності екологічні знання необхідні, по-перше, для досягнення рівня загальної культури, характерного сучасному уявленню про людину з вищою освітою і, по-друге, для забезпечення необхідного рівня професійного уміння. Перше досягається вивченням студентами

2.1. Основні принципи 2.1.1. Природна речовина Природа (у широкому розумінні), чи природне середовище (у більш вузькому), являє собою сукупність безкінечної кількості утворень живої (біотичної) і абіотичної матерії, що оточує нас у всьому безмежному різноманітті

2.1. Основні принципи 2.1.1. Природна речовина Природа (у широкому розумінні), чи природне середовище (у більш вузькому), являє собою сукупність безкінечної кількості утворень живої (біотичної) і абіотичної матерії, що оточує нас у всьому безмежному різноманітті

Природна речовина у всіх її багаточисельних проявах з величезною кількістю взаємозалежних процесів повинна розглядатись як суперскладна система складових, поєднаних впливовими зв’язками. Системний підхід як методологічна основа вивчення особливостей об’єктів широко використовується в різних науках.

2.2.1. Типи локальних природних екосистем Однією з обов’язкових умов існування природної екосистеми є відносна сталість у часі. Термін “відносна” враховує динамізм природи, її постійну зміну. Змінюються і природні екосистеми. Але змінюються по-різному в залежності

2.3.1. Типи регіональних природних екосистем Регіональна природна екосистема характеризується значним внутрішнім різноманіттям у певних межах географічної чи адміністративної автономії. Це може бути гірський масив, водний басейн, материк, держава, блок держав зі спільними природоохоронними інтересами.

2.3.1. Типи регіональних природних екосистем Регіональна природна екосистема характеризується значним внутрішнім різноманіттям у певних межах географічної чи адміністративної автономії. Це може бути гірський масив, водний басейн, материк, держава, блок держав зі спільними природоохоронними інтересами.

Найбільша в світі зона степових екосистем розташована в Євразії. Тут степи тягнуться безперервною смугою від Угорщини до Забайкалля. Ширина східної і західної кінцівок – 150-400 км, а в центральній частині – на рівнинах Східної

2.4.1. Типи глобальних екосистем На рис. 2.12 площина кожного кола відповідає сукупності об’єктів характерного природного середовища: газоподібного – атмосфера, водного – гідросфера, твердого – літосфера. Жива речовина існує за умови наявності всіх сфер неживої

На рис. 2.14 наведені ієрархічні трирівневі схеми планетарної і біосферної природних екосистем. Подальша декомпозиція глобальних екосистем приводить на четвертому-п’ятому рівні до регіональних систем. Головні складові системи знаходяться в таких співвідношеннях: жива речовина – 1,0

На рис. 2.19 наведена ієрархічна трирівнева схема наземної природної глобальної екосистеми. Рис. 2.19. Схема наземної екосистеми: Є – Європа; АП – Америка Північна; АО – Австралія і Океанія; Аз – Азія; ПА – Південна

Мікроб – це ніщо. Умови – це все. Луї Пастер 3.1. Еволюція взаємовідносин між людиною і природою Первісна людина поводилася в природному середовищі, як і всі інші представники тваринного світу: шукала їжу, ховалася від

Під позитивним впливом мається на увазі робота по збереженню природних об’єктів та по збільшенню біологічного та географічного різноманіття. Ці роботи мають такі напрямки: – заповідний, метою якого є охорона рідкісних тварин і рослин, збереження

Вважається, що першою твариною, яка була приручена людиною, є вовк. Так з’явилась собака – незамінимий помічник стародавнього мисливця, вірний охоронець сім’ї і племені. Сьогодні налічується близько 400 порід собак різноманітного призначення – чабанські, сторожові,

3.3.1. Загальна характеристика впливу Негативний вплив є наслідком постійної необхідності задовольняти потреби людини і суспільства. Для нормального існування людини необхідно задовольняти матеріальні і духовні потреби. Оскільки духовні потреби можуть бути задоволені тільки з використанням

Промисловість, або індустрія, – це сукупність підприємств, які виробляють знаряддя праці та енергію і вироби, що споживаються людьми, чи добувають сировину, матеріали, паливо. Промисловість складається з двох груп галузей – добувної і обробної. Добувна

Комунальне (общинне, муніципальне) господарство це комплекс підприємств, служб, господарств, які задовольняють комунально-побутові потреби населення міст і поселень. До складу комунального господарства входять: житлове господарство, енергетичне господарство, громадський пасажирський транспорт, система водопостачання і каналізації, підприємства

Мета людської діяльності, як уже вказувалось раніше, – задовольнити особисті і колективні потреби, які на сучасному етапі розвитку людства мають відверто економічний (матеріальний) зміст. Тому існуюча система оцінки антропогенної діяльності враховує головним чином економічні

Світ зіткнувся з проблемами збільшення злиднів, голоду, хвороб, неграмотності і продовження деградації екологічних систем, від яких залежить наш добробут. Преамбула до Порядку денного на XXI століття ООН 4.1. Прояви екологічного неблагополуччя 4.1.1. Динаміка погіршення