Екологічне право України – Шуміло О. М. – 1. Актуальні проблеми правової охорони лісів в Україні

1. Актуальні проблеми правової охорони лісів в Україні

Ліси України є її національним багатством і за призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах, що зазначено в ч. 2 ст. 1 ЛК України.

Ліси створюють умови для існування багатьох видів рослин і тварин, захищають та підтримують різноманіття як окремих груп організмів, так і екосистем. Дерева є складовою довкілля: вони регулюють кругообіг вод, як фільтри очищують забруднене повітря, виробляють кисень, виділяють фітонциди (специфічні сполуки, що вбивають бактерії), насичують атмосферу озоном. Ліси є динамічними складними екосистемами, формування яких займає тривалий час.

Відповідно до Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 р., за площею лісів та запасами деревини Україна є державою з дефіцитом лісових ресурсів.

Масові вирубки лісів з метою подальшого вивезення деревини за кордон завжди збігаються з негативними змінами в державі. Видатний філософ Л. М. Гумільов наводить приклад, що занепад в країні впливає не тільки на політичну розстановку сил, а й на стан її природних ресурсів. Наприклад, Іван Грозний надав англійцям надзвичайно вигідні концесії на вивіз до Західної Європи лісу й інших товарів. Фактично англійці використовували ці концесії зі шкодою для тодішньої російської держави. Крім того, в опричнину Грозний набирав велику кількість “іноземних спеціалістів”: німців, шведів, ливонців, які прагнули отримати місце, природно, для того, щоб повернутися додому з грошима. І реалізація концесій, і оплата “спеціалістів” відбувалися за рахунок витрат ресурсів країни, які у жодний спосіб не контролювалися. Тому період занепаду держави в той час на природі відбився дуже і дуже несприятливо. На щастя, техніка в XVI ст. була розвинута не настільки, щоб хижацька експлуатація природних ресурсів протягом 50 років призвела до їхнього повного виснаження, а на землі стало неможливо жити. Природа тоді була ще сильніша за техніку і змогла доволі швидко поновити і ландшафт, і ресурси.

Ліси займають більше 15,7 відсотка території України (9,58 мільйона гектарів) і розташовані в основному на півночі (Полісся) та заході (Карпати). Оптимальним, за європейськими рекомендаціями, є покажчик лісистості у 20 відсотків, для досягнення якого в Україні необхідно створити більше 2 мільйонів гектарів нових лісів. Загальна площа вкритих лісовою рослинністю земель збільшилася з 1961 р. із 7,1 до 9,5 мільйона гектарів (на 33,8 відсотка).

Якщо зазначені темпи заліснення будуть збережені, то лише через двадцять років в Україні буде досягнутий оптимальний рівень лісистості.

Ліси Держкомлісгоспу, віднесені до ПЗФ, займають близько 1,2 мільйона гектарів, або 35 відсотків ПЗФ України. Частка заповідних лісів, які перебувають у підпорядкуванні Держкомлісгоспу, становить 15,4 відсотка.

Повноваження з охорони та відтворення лісів покладені на центральні та місцеві органи виконавчої влади, що призводить до їхнього дублювання та неефективного використання бюджетних коштів. Система управління в галузі охорони та відтворення лісів не повністю забезпечує багатоцільове, безперервне і невиснажливе використання ресурсів та лісових екосистем. Необхідно здійснити реформування зазначеної системи із забезпеченням розмежування природоохоронних і господарських функцій.

Метою вказаної стратегії є поліпшення екологічної ситуації, підвищення рівня екологічної безпеки в країні та збільшення до 2020 р. площі заліснення до 17 відсотків території держави шляхом відновлення лісів та лісорозведення на земельних ділянках лісового фонду, створення захисних лісових насаджень на землях несільськогосподарського призначення і землях, відведених для заліснення, відновлення та створення нових полезахисних лісових смуг, крім природних степових ділянок.

Уряд країни працює над проблемою охорони та раціонального використання лісів. Тому Постановою КМ України було затверджено Державну цільову програму “Ліси України” на 2010-2015 роки”, метою якої є визначення основних напрямів збалансованого розвитку лісового господарства, спрямованих на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів. Одним із першочергових завдань програми є підвищення рівня лісистості. Виконання цього дасть змогу поліпшити стан та якісний склад лісів, посилити їхні екологічні функції та підвищити продуктивність, а також створити умови для досягнення оптимальних показників рівня лісистості, збільшивши на 0,5 млн гектарів площу лісів та підвищивши до 16,1 відсотка рівень лісистості в країні.

Орієнтовний обсяг коштів, необхідних для виконання програми, становить 22 млрд гривень, у тому числі 7,9 млрд – із загального фонду державного бюджету. її фінансування здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, власних коштів лісокористувачів та інших джерел.

Таким чином, одним з основних завдань охорони лісів в Україні держава вважає лише підвищення рівня лісистості, ставлячи перед собою мету довести загальний обсяг лісів у 2015 р. до 16,1 відсотка, а у 2020 р. – відповідно до 17 відсотків.

На жаль, державні органи враховують лише загальний відсоток лісів, без урахування “якості” дерев. Через це лісова промисловість перетворила багато природних лісів на території з вирощування деревини. Види дерев, що не мають цінності та потенційного прибутку для лісової промисловості, винищуються. Натомість висаджують види дерев, що швидко ростуть, отже, обіцяють більші прибутки.

Ліси в Німеччині є чудовим прикладом. Лише 150 років тому широколистяні види дерев становили 2/3 всіх лісів. Хвойні види становили третину. Сьогодні пропорція змінилася, тому що хвойні дерева ростуть швидше.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Екологічне право України – Шуміло О. М. – 1. Актуальні проблеми правової охорони лісів в Україні