Ділове мовлення для державних службовців – Шевчук С. В. – ЛЕКСИЧНІ НОРМИ
1. Відповідно до закономірностей сполучуваності звуків у мовленні деякі орфоепічні норми випливають з асимілятивних змін у групах приголосних:
1) – ться вимовляється як [ц’: а]:
[лиЕСтуйец’: а] – орфографічно Листується; [учац’: а] – учаться; [гн’івайуц’: а] – гніваються; [обуриЕЦ’: а] – обуриться;
2) – шся вимовляється як [с’: а]:
[зв’ітуйес’: а] – звішуєшся; [в’ітайес’: а] – вітаєшся; [розписуйес’: а] – розписуєшся;
3) – жся вимовляється як [з’с’а]:
[зваз’с’а] – зважся;
[не” ур’із’с’а] – не вріжся;
4) – чся вимовляється як [ц’: а]:
[неИ морбц’: а] – Не морочся;
5) – жці вимовляється як [з’ц’і]:
[криСВор’і’з’ц’і] – Криворіжжі; [запороз’ц’і] – запорожці.
2. Групи приголосних, що з’являються у словах унаслідок словотворення, спрощуються:
Проїзд + н(ий) ■> [пройізний] – Проїзний; контраст + н(ий) -> [контрасни’й] – Контрастний; баласт + н(ий) -> [баласниСЙ] – Баластний.
Отже, написання окремих слів не відповідає вимові: [ш’існад’ц’ат’] – шістнадцять; [ш’іс: от] – шістсот; [ш’іздеИС, Ат] – шістдесят; [преИЗиЕДен, С,КиСЙ] – Президентський; [агенство] – агентство; [інтеИЛ’іген, С’кий] – інтелігентський.
Увага!
У словах [пеИСтлйвий], [хвастливий], [виЕПускнйй] спрощення не відбувається у вимові й не передається на письмі. Також ніколи не спрощується звукосполучення [здр], [спр], [стр]:
[здружйтиВС’а] – Здружитися;
[здрауниЕЦ’а] – Здравниця;
[сприЕЙмати] – Сприймати;
[спрац’уватиВС’а] – Спрацюватися;
[страйкувати] – страйкувати;
[страховий] – страховий.
ВИМОВА СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Іншомовні слова в українській мові фонетично й граматично адаптуються, проте деякі з них характеризуються орфоепічними особливостями:
1. Голосні [і] та [и] слід завжди вимовляти відповідно до їх написання. Після приголосних [д], [т], [з], [с], [ц], [р], [ж], [ч], [ш] постійно вимовляеться [и], а не [і] перед наступним приголосним звуком: система, Дипломатичний, фізика, цивільний, риторика, шифр, Ратифікація, режим.
Початковий [і] вимовляється чітко, а наближена до [и] вимова [і] є орфоепічною помилкою.
Правильно Неправильно
[ідеИАл’но] – Ідеально идеально [ідейа] – Ідея идея
2. В іншомовних словах ненаголошений [о] ніколи не переходить в [у] (навіть перед складом з постійно наголошеним [у]): корупція, доручення, документ, популяризація.
3. Ненаголошені [и], [е] після приголосного вимовляються з наближенням до [е], [и]:
[теИНден’ц’ійа] – Тенденція; [пеИР’іодиЕЗац’ійа] – Періодизація; [сеИРтиЕФ’ікат] – Сертифікат.
АКЦЕНТУАЦІЙНІ НОРМИ
З орфоепічними нормами тісно пов’язані акцентуаційні, що визначають правильне наголошування слів.
В українській мові наголос вільний, різномісцевий і рухомий, тобто може падати на будь-який склад слова і змінювати своє місце в одно-кореневих словах або у формах одного й того ж слова: Збитки-Збитковий, приймальня – прийми, будувати – Будую, багаж – багажем.
Дотримання норм наголошення й вимови є одним із важливих показників культури усного мовлення.
Як відомо, в українській літературній мові є чимало слів, у яких мовці порушують усталений літературний наголос, тобто акцентологічні норми.
Правильно Неправильно
Безпристрасний безпристрасний
Безрозмірний безрозмірний
Безрозмірний | (без певного розміру) | |
Безрозмірний | ||
(не залежний від одиниць | ||
Вимірювання) | ||
Беремо | Беремо | |
Бюлетень | Бюлетень | |
Валовий | Валовий | |
Вимова | Вимова | |
Випадок | Випадок | |
Вчення | Вчення | |
Виразний | Виразний | |
Відсотковий | Відсотковий | |
Вісімдесят | Вісімдесят | |
Втрутитися | Втрутитися | |
Господарчий | Господарчий | |
Довідник | Довідник | |
Документ | Документ | |
Експерт | Експерт | |
Змовчати | Змовчати | |
Йдемо | Йдемо | |
Каталог | Каталог | |
Компроміс | Компроміс | |
Контрактовий | Контрактовий | |
Корисний | Корисний | |
Котрий | Котрий | |
Кредитор | Кредитор | |
Кулінарія | Кулінарія | |
Легкий | Легкий | |
Листопад (місяць) | Листопад | |
Масляний | Масляний | |
Машинописний | Машинописний | |
Металургія | Металургія | |
Мітинговий | Мітинговий | |
Надлишковий | Надлишковий | |
Надлишок | Надлишок | |
Найцікавіший | Найцікавіший | |
Напередодні | Напередодні | |
Насамкінець | Насамкінець | |
Недовідний | Недовідний | |
Ненавидіти | Ненавидіти | |
Ненависний | Ненависний | |
Ненависть | Ненависть | |
Неприйнятний | Неприйнятний | |
Новий | Новий | |
Об’єм | Об’єм | |
Один (одного, одному) | Одного, одному | |
Одинадцять | Одинадцять | |
Одинадцятий | Одинадцятий | |
Ознака | Ознака | |
Окрім | Окрім | |
Пайовий | Пайовий | |
Перегодя (присл.) | Перегодя | |
Передпокій | Передпокій | |
Перекупка (перекупниця) | Перекупка | |
Перекупний | Перекупний | |
Переобрання | Переобрання | |
Пересічний (середній, | Пересічний | |
Посередній) | ||
Перипетія | Перипетія | |
Підзахисний | Підзахисний | |
Податковий | Податковий | |
Поживний | Поживний | |
По-новому | По-новому | |
Поняття | Поняття | |
Порядковий | Порядковий | |
Посильний (кур ‘єр) | Посильний | |
Похибка | Похибка | |
Почасти | Почасти | |
Приєднання | Приєднання | |
Приятель | Приятель | |
Прожитковий | Прожитковий | |
Прожиток | Прожиток | |
Промисловик | Промисловик | |
Протипоказання | Протипоказання | |
Ректор (ректори мн.) | Ректори | |
Речовина | Речовина | |
Ринковий | Ринковий | |
Розголос | Розголос | |
Роздрібний | Роздрібний | |
Сантиметр | Сантиметр | |
Середина | Середина | |
Сімдесят | Сімдесят | |
Сороковий | Сороковий | |
Співробітник | Співробітник | |
Старий | Старий | |
Сторінка (на сторінках) | На сторінках | |
Текстовий | Текстовий | |
Той (того, тому) | Того, тому | |
Ув’язнити | Ув’язнити | |
Україна | Україна | |
Український | Український | |
Умовчати | Умовчати | |
Уродженець | Уродженець | |
Усередині | Усередині | |
Устояти | Устояти | |
Факсиміле | Факсимше | |
Фаховий | Фаховий | |
Феномен | Феномен | |
Цеховий | Цеховий | |
Час (часу) | Часу | |
Чотириразовий | Чотириразовий | |
Чотирнадцять | Чотирнадцять | |
Шлях (шляху) | Шляху | |
Щодобовий | Щодобовий | |
Щотижневик | Щотижневик | |
Яловичина | Яловичина | |
Яскравіший | Яскравіший |
Запам’ятайте!
Слово просити вживається з двома наголосами: прошу-у значенні “звертаюся з проханням, клопочу”; Прошу – у значенні “запрошую, будь ласка”.
ЛЕКСИЧНІ НОРМИ
Лексичні норми регааментують правила слововживання. їх фіксують насамперед словники: “Словник української мови” в 11-ти томах (1971-1980), “Новий тлумачний словник української мови” (1998), “Великий тлумачний словник сучасної української мови” (2001), “Український орфографічний словник” (2002), “Російсько-український словник ділового мовлення” (автор Шевчук С. В., 2002).
Відхилення від норм слововживання у мовній практиці зумовлені кількома чинниками:
– незнанням точного лексичного значення слова, наприклад: Часопис “Вечірній Київ” відсвяткував свій ювілей. Часопис – періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал. Отже, у цьому реченні слід вживати слово газета, а не часопис;
– невмінням вибрати із синонімічного ряду найточніше слово, тобто незнанням синонімічного багатства мови, яке є “одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову”6.