Ділова кар’єра – Дахно І. І. – 5.2.2. Літуни та зрілі віком
5.2.1. Підготовка до співбесіди
В англійській мові співбесіда з працевлаштування називається “face – control”. Слово контроль пояснювати не будемо, бо контроль – він і в Африці контроль. Слово ж “фейс” означає обличчя. Отже, фейс-контроль – це очна співбесіда, а не бесіда по телефону чи за допомогою інших засобів комунікації.
Марк Твен якось сказав: ” Для того, щоб добре виступити експромтом, потрібно два тижні готуватись”. Сказане американським письменником є актуальним і для співбесіди щодо працевлаштування. До неї теж не завадило б тижнів зо два готуватись, щоб гарна співбесіда мала ті наслідки, на які сподівається.
Готуючись до співбесіди, не завадить дізнатись скільки років фірма вже присутня на ринку, чим опікується, які ще вакансії вона має.
Йдучи на співбесіду, слід мати теку, нотатник, ручку, резюме та копії паспорта, ідентифікаційного коду, дипломів, сертифікатів, рекомендаційний лист з минулого місця роботи. Будьте готові до того, що кадровики вимагатимуть від вас конкретну інформацію про колишнє чи колишні місця роботи.
Найпоширенішими запитаннями, які під час бесіди ставлять кадровики є:
O чому ви пішли з попередньої роботи?;
O ваші слабкі і сильні сторони?;
O чому ви вважаєте себе найкращим претендентом на заповнення нашої вакансії?;
O які ваші кар’єрні перспективи на найближчі роки?; Зрозуміло, що вказаний перелік не є вичерпним.
Фірми, які відкривають вакансії, зацікавлені у залучені до роботи працівників, які з ентузіазмом візьмуться до роботи. Роботодавцеві слід показати, що ви дуже зацікавлені його вакансією та й фірмою у цілому. Якщо кадровик буде коливатись у виборі між двома кандидатами, умовно кажучи, однієї вагової категорії, то зображена претендентом зацікавленість може мати для нього сприятливе значення.
Оскільки на вакансію є й інші претенденти, то вам необхідно ставити запитання так, щоб вас запам’ятали. Своїми запитаннями слід справити гарне враження. Не завадить під час співбесіди поцікавитись серйозними проблемами, з якими може зіштовхнутись фахівець на відповідній посаді.
У процесі пошуку роботи не можна, як кажуть, розпилятись. Роботодавці цінять тих шукачів, які можуть аргументовано пояснити свій вибір. Тобто знають, що шукають і чому шукають.
Автор книги згадує початок вже далекого 1971 року. Тоді він, прочитавши оголошення, пішов топтати стежину, щоб вступити до аспірантури Інституту економіки АН УРСР. Знаходився він у Києві на вул. Кірова (нині Грушевського), 4. Більш-менш вдало пояснив чому хоче поступати в аспірантуру за спеціальністю “Економіка капіталістичних країн”. У роботодавців, очевидно, був припасений, нинішньою мовою кажучи, “контрольний постріл”. Сказали: ” Потрібне знання англійської мови”. Шукач сказав, що її знає. Це викликало недовіру. Його повели до інститутської бібліотеки, взяли якусь економічну книгу, опубліковану англійською мовою за кордоном. Веліли прочитати. Потім – негайно перекласти прочитане. Тест було успішно складено.
Невпевненість на співбесіді – неминуче викличе відмову у працевлаштуванні. До інтерв’ю слід завчасно готуватись.
5.2.2. Літуни та зрілі віком
Літунів, як і зрадливих дружин, мало хто любить. Якщо фахівець часто змінює місце роботи, то це знижує його шанси знайти нове місце. Часті стрибки у трудовій біографії насторожують кадровиків. Їм може здаватись, що літун-людина конфліктна, нечесна і така, що не вміє приживатись у колективі. Можуть подумати, що літун є кепським спеціалістом, який безвідповідально ставиться до своїх функціональних обов’язків. Перевіряти чи насправді так – складно і довго. Якщо ж вакансію хочуть обійняти кілька претендентів, то у кадровика формулюється найпростіша точка зору, щодо проблемного претендента – не розглядати кандидатуру “літуна”. Як казав Йосип Віссаріонович Сталін: “Нет человека – нет проблем”.
Нетривалий час роботи на певному робочому місці шукач роботи, як правило пояснює об’єктивними, незалежними від нього, чинниками: то офіс переїхав з місця чи в інший населений пункт, змінилось керівництво компанії, змінились умови праці тощо. Навіть, об’єктивні чинники можуть кадровиками тлумачитись не на користь шукача. Головне – що кожух вкрадено. Чи ж вкрадено його у вас, чи вкрали його ви – це вже якось відходить на задній план.
Той шукач, який раніше часто змінював місце роботи, має бути готовим до додаткових труднощів під час співбесіди. Слід підготуватись до пояснення причин своїх звільнень. Бажано уникати пояснень, де згадується кепські начальники (згадаємо апостола Павла, який казав, що будь – яка влада – від Бога). Не слід у поясненнях зациклюватись і на малій зарплаті (тут слід згадати думку однієї чудової дами: “Деньги – это и хорошо, и плохо. Хорошо – что они есть. Плохо – что их мало”).
Як свідчить досвід, ті співробітники, заробіток яких безпосередньо залежить від особистого обсягу продаж, найчастіше змінюють місця роботи. Їм не подобається завищення планів та невиплата винагород.
Слід під час співбесіди зобразити якусь логіку у ваших переходах з одного місця на інше, та казати, що нове місце – це саме ідеал Ваших пошуків.
Якщо разом з місцем роботи змінюється і профіль діяльності (наприклад, шукач працював як маркетологом, так і менеджером), то в резюме слід акцентувати увагу саме на тих аспектах, які відповідають профілю посади, яка вас зацікавила.
Відомо, що старість – не радість. Знайти роботу людям старшого віку складніше, ніж молодим. Ще за радянських часів співалося: “Молодым везде у нас дорога. Старикам – везде у нас почет.” Робота потрібна ж і старшим людям, щоб заробити на хліб насущний.
Тим, кому понад 40 років, знайти роботу може допомогти зовнішній вигляд та вміння себе представити.
Під час співбесіди ви повинні засвідчити роботодавцеві впевненість у собі і те, що дана вакансія не є вашим останнім шансом зробити кар’єру.
Найважливіший критерій при прийомі на роботу – професіоналізм. Він набувається, як відомо, з досвідом. На низку посад (бухгалтер, лікар, юрист) роботодавці віддають перевагу людям зрілого віку. У резюме не забувайте зазначити ваші сильні аспекти – широкі знання, унікальні професійні навички, солідна практична робота.
З роками люди набувають життєвий досвід, здатність приймати зважені рішення. Як правило, до 40 років людина здобуває певний соціальний статус та ім’я у своєму професійному середовищі. Таку людину швидше, ніж молоду, візьмуть на керівну посаду.
Роботодавців відлякують у немолодих людях власне не вік пошукача роботи, а імідж “старої шкапи”. Для немолодого по-шукача важливо мати молодечий вигляд. Слід постійно підтримувати себе у гарній фізичній формі. Перед співбесідою не завадить зробити стильну зачіску. Якщо ж фірма дотримується дрес-коду, то обов’язково вдягайте костюм.
У резюме можна не вказувати дату народження. Тоді буде шанс одержати запрошення на співбесіду. Під час особистої зустрічі слід докласти зусиль, щоб справити гарне враження.
У графі “освіта” слід зазначити всі професійні курси та семінари, де ви навчалися. Рекомендують прибувати на співбесіду дещо раніше призначеного часу. Сидячи у приймальні, доречно читати не детектив, а професійний журнал. Докладіть зусиль, щоб роботодавець звернув на це увагу.
На співбесіді намагайтеся створити враження, що ви – людина енергійна. Покажіть, що не збираєтесь “відсиджуватись” до пенсії, а сповнені планів. На співбесіді не завадить якомога більше говорити про майбутнє. У резюме можна зазначити, що ви готові до відряджень. Мобільність може виявитись додатковим плюсом.