Ділова кар’єра – Дахно І. І. – 2.4. Освітня мозаїка

2.4.1. Недоліки студентства

Компанія CBI/Edexel виконала опитування 735 британських фірм. Предмет опитування – відповідність одержуваних кваліфікацій очікуванням потенційних роботодавців. Результати були оприлюднені весною 2008 року.

86 відсотків опитаних компаній заявляли, що вони потребують співробітників з позитивним ставленням до роботи та з певними професійними навичками. До низки навичок входили:

O здатність до спілкування;

O освідомленість у тій галузі діяльності, якою опікується компанія;

O самоорганізація;

O здатність розв’язувати проблеми.

Високо оцінювалася наявність досвіду роботи та стажувань під час навчання. Цей показник зазначили 62% рекрутерів.

Відповідність одержаній спеціальності у сфері очікуваної роботи позитивно оцінили 56% роботодавців. Фірми, які працюють у таких сферах як природничі науки, технологія, інженерія, вимагали наявності спеціальних знань. За це, зокрема, висловилися 77% респондентів з будівельних компаній, 65% – з виробничих та 61% – з енергетичних.

У інших секторах економіки жорсткі вимоги до кандидатів висували 30% респондентів.

Попит на ринку праці на вузьких спеціалістів у названих сферах був досить високим. 92% опитаних фірм були готові взяти таких працівників на роботу.

Можливо, наведені вище показники не є достатньо представницькими. Все ж з них можна зрозуміти, що, навіть, у такій країні як Велика Британія, яка не мала соціальних потрясінь впродовж трьох останніх століть і де економічний устрій складувався природним чином, підготовка фахівців не повністю відповідає вимогам реального життя.

Що ж стосується України, то ситуація тут набагато гірша. Повідомлялося, що 57% роботодавців не дивляться на дипломи співробітників. Очевидно, вважають їх не вартими уваги. У щонайменше 80% відсотків кадрових менеджерів немає шанобливого трепетання душі при погляді на так звані “червоні дипломи”, бо часто відмінники не володіють, навіть, і елементарними навичками практичної роботи. Керівники підприємств вважають, що у багатьох вузах вчать не тому, що потрібно для роботи. Випускники вузів вже давно звикли одержувати освіту “для галочки”. Оцінки у дипломах багато підприємців не вважає показником знань.

Викладачі ж дотримувалися думки, що оцінки у дипломах могли дати роботодавцям немало інформації про кандидата на робоче місце. Володарі “червоних дипломів”, як правило були обов’язковими та старанними студентами. У цьому місці автору книги хочеться розповісти анекдот. У ньому йдеться про те, що дуже п’яний хірург звертається до пацієнта і говорить, що буде робити йому операцію. Пацієнт протестує і каже лікарю, що той п’яний. Лікар з цим не погоджується, стверджує, що він – не п’яний та й каже: “Ви ще не бачили нашого анестезіолога!” Автор цієї книжки, за аналогією з анекдотом, каже тим роботодавцям, які недовірливо ставляться до “червоних дипломів”: “ви ще не бачили наших трієчників!”.

Викладачі впевнені, що відмінники здатні впродовж тривалого часу показувати стабільні гарні результати.

Зрозуміло, що у вітчизняних вузів є проблеми. Ось, наприклад, наприкінці 2008 року повідомлялося, що лише 30% студентів сільськогосподарських вузів отримують профільну вузу професію. В основному ж ці вузи випускають юристів, економістів, перекладачів. На такі спеціальності студенти вступають з більшою охотою і не лише на держзамовлення, а й за контрактом. Міністерство освіти і науки України дієво вплинути на такі вузи не могло, тому що було чимало вузів, які підпорядковувалися не міністерству освіти, а профільним міністерствам. Наприклад, Міністерству аграрної політики.

Отримані у вузах України знання абсолютно не гарантують одержання гарної роботи.

Як свідчить практика, основний недолік молодих фахівців полягає у тому, що вони зовсім не вміють планувати свій час. Робота вчасно не виконується. Кепська самоорганізація призводить до неефективної роботи у команді. Новички не здатні узгоджувати свої дії з усіма членами колективу.

Молодим працівникам бракує самопрезентації, – тобто мистецтва показати себе з якнайкращого боку. Вони не вміють виступати перед аудиторією та стисло, аргументовано і дохідливо викладати свої думки. Молоді працівники не володіють достатніми навичками у користуванні комп’ютером. Частенько плутаються, навіть, у найпростіших офісних програмах.

Фахівці зазначають, що найкращим способом набуття таких цінних навичок як відповідальність, комунікабельність, ретельність є влаштування на тимчасову роботу ще до завершення навчання у вузі. За 3-4 години щоденної роботи зазначені якості можна набути.

Певні події покладаються на так званий Болонський процес. Він має показати наскільки українська система освіти відповідає світовим стандартам. Основні ідеї Болонського процесу полягають у глобалізації навчання, визнанні оцінок та дипломів різних країн. Завдяки Болонському процесу студентам нескладно буде навчатися і працювати за кордоном.

В Києві є тренінги, які на платній основі ліквідовують білі плями університетської освіти. Подаємо далі кілька адрес.

Чому вчать

Хто вчить Контакти

Публічним виступам та проведенню презентацій

Infor Manager

5298718

Informanager. com. ua

Управлінню своїм часом і плануванню робочого дня

Golden Staff Group

23409 94

Staff. com. ua

Впевненості у собі

Центр томалогії

3311766

Tomalogy. com. ua

Правильному аргументуванню своїх думок

Mercury International

52512 70

Mercury. kiev. ua

Американське товариство тренінгу і розвитку підрахувало, що кожний долар, вкладений у навчання персоналу, забезпечує до 8 доларів доходу. Збільшення витрат на тренінги на 10% підвищує продуктивність праці на 8,6%. Таке ж збільшення інвестицій сприяє зростанню продуктивності праці лише на 3,8%.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

Ділова кар’єра – Дахно І. І. – 2.4. Освітня мозаїка