Спроби сформувати цілісне уявлення про природу інтелекту на основі виявлення й опису його властивостей обтяжені багатьма суперечностями, оскільки багаторічні психометричні дослідження конвергентних інтелектуальних здібностей не дали вичерпних і авторитетних відповідей на багато пов’язаних із
Питання про те, якою мірою інтелектуальний розвиток індивіда визначають успадковані гени, а якою – фактори середовища, має велике значення для соціального і політичного життя суспільства і є одним із основних предметів дискусій психологів і
Загальним показником інтелектуального розвитку, який відображає структуру інтелектуального потенціалу, вважають К}. Для з’ясування особливостей його розвитку необхідно Дослідження отриманих тестових оцінок в часі. Американські психологи, узагальнивши результати різноманітних досліджень, дійшли таких висновків: 1. Тестові
Загальним показником інтелектуального розвитку, який відображає структуру інтелектуального потенціалу, вважають К}. Для з’ясування особливостей його розвитку необхідно Дослідження отриманих тестових оцінок в часі. Американські психологи, узагальнивши результати різноманітних досліджень, дійшли таких висновків: 1. Тестові
Загальним показником інтелектуального розвитку, який відображає структуру інтелектуального потенціалу, вважають К}. Для з’ясування особливостей його розвитку необхідно Дослідження отриманих тестових оцінок в часі. Американські психологи, узагальнивши результати різноманітних досліджень, дійшли таких висновків: 1. Тестові
У багатьох дослідженнях інтелект розглядають як здатність, що є основою научуваності, але не є істотним фактором, який зумовлює успішність навчання. Кореляція тестів загального інтелекту з критеріями научуваності коливається від -0,03 до 0,61. Для тесту
У багатьох дослідженнях інтелект розглядають як здатність, що є основою научуваності, але не є істотним фактором, який зумовлює успішність навчання. Кореляція тестів загального інтелекту з критеріями научуваності коливається від -0,03 до 0,61. Для тесту
Тривожність (нейротицизм) та інтелект відображають відповідно енергетичний та інформаційний аспекти активності суб’єкта. У тривожності як одному з виявів найважливішої риси темпераменту – емоційної нестабільності – відображається також інтенсивність емоційно-вольових процесів. Щодо цього цінну інформацію
Тривожність (нейротицизм) та інтелект відображають відповідно енергетичний та інформаційний аспекти активності суб’єкта. У тривожності як одному з виявів найважливішої риси темпераменту – емоційної нестабільності – відображається також інтенсивність емоційно-вольових процесів. Щодо цього цінну інформацію
Стильовий підхід є першою в історії психології спробою аналізу особливостей будови і функціонування індивідуального розуму. Кожна мисляча людина розумна на свій лад. Однак про психічні механізми індивідуальної своєрідності складу розуму відомо дуже мало. Саме
Стильовий підхід є першою в історії психології спробою аналізу особливостей будови і функціонування індивідуального розуму. Кожна мисляча людина розумна на свій лад. Однак про психічні механізми індивідуальної своєрідності складу розуму відомо дуже мало. Саме
Когнітивні стилі стають предметом теоретичних пошуків і численних експериментальних досліджень у зарубіжній, переважно американській, психології. Теорія психологічної диференціації У працях Г. Віткіна поняття когнітивного стилю формувалося в межах розвитку гештальтпсихологічних уявлень про поле (предметне
Когнітивні стилі стають предметом теоретичних пошуків і численних експериментальних досліджень у зарубіжній, переважно американській, психології. Теорія психологічної диференціації У працях Г. Віткіна поняття когнітивного стилю формувалося в межах розвитку гештальтпсихологічних уявлень про поле (предметне
Дж. Каган описав стійкі переваги в способах категоризації зображень людей і предметів і виокремив три основні стратегії категоризації: аналітико-описову (об’єднання зображень здійснюється на основі подібності їх конкретних ознак або окремих деталей, наприклад “люди з
Дж. Каган описав стійкі переваги в способах категоризації зображень людей і предметів і виокремив три основні стратегії категоризації: аналітико-описову (об’єднання зображень здійснюється на основі подібності їх конкретних ознак або окремих деталей, наприклад “люди з
Основою феноменології стильового підходу в межах описаних вище теоретичних напрямів вважають комплекс кількох когнітивних стилів. Полезалежність – поленезалежність Його описав Г. Віткін у зв’язку з вивченням ефектів “фігура – фон” у тестах просторової орієнтації
Основою феноменології стильового підходу в межах описаних вище теоретичних напрямів вважають комплекс кількох когнітивних стилів. Полезалежність – поленезалежність Його описав Г. Віткін у зв’язку з вивченням ефектів “фігура – фон” у тестах просторової орієнтації
Основою феноменології стильового підходу в межах описаних вище теоретичних напрямів вважають комплекс кількох когнітивних стилів. Полезалежність – поленезалежність Його описав Г. Віткін у зв’язку з вивченням ефектів “фігура – фон” у тестах просторової орієнтації
Вона відображає ступінь диференційованості однієї категорії (різні варіації значення категорії “великий”, ступінь розмежування різних відтінків “червоного кольору” і т. ін.). Вузькі категоризатори схильні специфікувати свої враження і обмежувати галузь вживання категорії, а широкі –
Вона відображає ступінь диференційованості однієї категорії (різні варіації значення категорії “великий”, ступінь розмежування різних відтінків “червоного кольору” і т. ін.). Вузькі категоризатори схильні специфікувати свої враження і обмежувати галузь вживання категорії, а широкі –
Вона відображає ступінь диференційованості однієї категорії (різні варіації значення категорії “великий”, ступінь розмежування різних відтінків “червоного кольору” і т. ін.). Вузькі категоризатори схильні специфікувати свої враження і обмежувати галузь вживання категорії, а широкі –
Вона відображає ступінь диференційованості однієї категорії (різні варіації значення категорії “великий”, ступінь розмежування різних відтінків “червоного кольору” і т. ін.). Вузькі категоризатори схильні специфікувати свої враження і обмежувати галузь вживання категорії, а широкі –
Вона відображає ступінь диференційованості однієї категорії (різні варіації значення категорії “великий”, ступінь розмежування різних відтінків “червоного кольору” і т. ін.). Вузькі категоризатори схильні специфікувати свої враження і обмежувати галузь вживання категорії, а широкі –
Вона відображає ступінь диференційованості однієї категорії (різні варіації значення категорії “великий”, ступінь розмежування різних відтінків “червоного кольору” і т. ін.). Вузькі категоризатори схильні специфікувати свої враження і обмежувати галузь вживання категорії, а широкі –
Вона відображає ступінь диференційованості однієї категорії (різні варіації значення категорії “великий”, ступінь розмежування різних відтінків “червоного кольору” і т. ін.). Вузькі категоризатори схильні специфікувати свої враження і обмежувати галузь вживання категорії, а широкі –
Вона відображає ступінь диференційованості однієї категорії (різні варіації значення категорії “великий”, ступінь розмежування різних відтінків “червоного кольору” і т. ін.). Вузькі категоризатори схильні специфікувати свої враження і обмежувати галузь вживання категорії, а широкі –
Щодо характеру взаємозв’язку когнітивних стилів вироблено протилежні підходи. Поширена думка, що різні когнітивні стилі є самостійними вимірами, тому стійкі зв’язки між ними відсутні (“множинний підхід”). За іншим підходом, виокремлюють певну спільну підставу, яка зумовлює
До базових характеристик індивідуальності належать когнітивні стилі, про що свідчить їх тісний зв’язок із віком, статтю, особливостями функціонування нервової системи. Наприклад, у дошкільному віці діти, як правило, полезалежні, потім зростає їх поленезалежність (пік припадає
Предметом диференціальної психології є дослідження феномену креативності і особливостей творчої діяльності, оскільки творчість – це риса, що відрізняє одну людину від іншої. Природа креативності, особистісні риси, якими наділені творчі люди, можливість розвитку талантів, співвідношення
Предметом диференціальної психології є дослідження феномену креативності і особливостей творчої діяльності, оскільки творчість – це риса, що відрізняє одну людину від іншої. Природа креативності, особистісні риси, якими наділені творчі люди, можливість розвитку талантів, співвідношення
Творчість є складним, багато в чому непізнаним процесом, у якому задіюються особливі індивідуально-психологічні властивості людини. Саме вони надають результатам її старань унікальності, цінності, неповторності. У поглядах на цю проблему в психологічній науці окреслилися такі
Наслідком перенесення тестових моделей вимірювання інтелекту на вимірювання креативності стало діагностування тестами креативності К}. При цьому, як стверджують американські психологи М. Воллах і Н. Коган, не потрібні жорсткі ліміти часу, атмосфера змагальності і єдиний
У дослідженні креативності психологічна наука часто спирається на вивчення продуктів творчості через аналіз текстів. Цю практику започаткував В. Вундт. Дослідники, що беруть за основу когнітивні уявлення про креативність, розглядають як її найважливіші атрибути оригінальність,
Багато фактів підтверджують зв’язок між різними видами душевних розладів і обдарованістю. Можливо, важкі розлади серед видатних творчих людей не частіші, як і серед пересічних. Цю гіпотезу можна перевірити порівнянням двох вибірок з виявленням відсотка
Стійке переконання, що геніальність є невловимим даром, а креативність – спонтанним проявом позасвідомо регульованих процесів, заважає з’ясувати їх механізми. Однак на сучасному етапі вивчення феномену креативності зосереджене на таких ЇЇ чинниках: 1) швидкість і
Стійке переконання, що геніальність є невловимим даром, а креативність – спонтанним проявом позасвідомо регульованих процесів, заважає з’ясувати їх механізми. Однак на сучасному етапі вивчення феномену креативності зосереджене на таких ЇЇ чинниках: 1) швидкість і
Стійке переконання, що геніальність є невловимим даром, а креативність – спонтанним проявом позасвідомо регульованих процесів, заважає з’ясувати їх механізми. Однак на сучасному етапі вивчення феномену креативності зосереджене на таких ЇЇ чинниках: 1) швидкість і
Люди стараються бути унікальними, наголошують на своїй неповторній індивідуальності, водночас вони належать до певної групи. Характеризуючи себе або інших, людина насамперед вказує групові характеристики – вік, національність або расу, належність до культурної чи релігійної
Люди стараються бути унікальними, наголошують на своїй неповторній індивідуальності, водночас вони належать до певної групи. Характеризуючи себе або інших, людина насамперед вказує групові характеристики – вік, національність або расу, належність до культурної чи релігійної
Люди стараються бути унікальними, наголошують на своїй неповторній індивідуальності, водночас вони належать до певної групи. Характеризуючи себе або інших, людина насамперед вказує групові характеристики – вік, національність або расу, належність до культурної чи релігійної
Сімейне середовище нерідко залежить від соціально-економічного статусу – у сім’ях, що мають вищі показники CEC, батьки (чоловіки) схильні частіше бувати вдома, брати активну участь у шкільному житті дітей і їх подальшій професіоналізації. Рівень освіти
Рівень освіти батьків, як свідчать результати досліджень, є більш прогностичним чинником стосовно дитячого ІQ (r – 50), ніж дохід сім’ї (r = ЗО). Глобальні соціально-класові відмінності менше позначаються на когнітивному розвитку дітей у перші
Рівень освіти батьків, як свідчать результати досліджень, є більш прогностичним чинником стосовно дитячого ІQ (r – 50), ніж дохід сім’ї (r = ЗО). Глобальні соціально-класові відмінності менше позначаються на когнітивному розвитку дітей у перші
Етнокультурний чинник – одна з основних у детермінації групових відмінностей, бо у ньому нерозривно, злилися генетично-расові та соціокультурні компоненти. На нинішньому етапі розвитку людської історії безумовно визначальними є соціокультурні особливості впливу на індивідуальність. Об’єкт
Етнокультурний чинник – одна з основних у детермінації групових відмінностей, бо у ньому нерозривно, злилися генетично-расові та соціокультурні компоненти. На нинішньому етапі розвитку людської історії безумовно визначальними є соціокультурні особливості впливу на індивідуальність. Об’єкт
Основою наукової методології є використання науково коректних інструментів дослідження (тестів) і забезпечення комунікації з випробовуваними. Без розуміння інструкцій дослідника і правильного трактування реакцій випробовуваних дослідження може виявитися помилковим, непотрібним, навіть небезпечним. Для поліпшення комунікації
Дослідження етнічних груп дає змогу чітко диференціювати культурні відмінності. Етнічна група – будь-яка група із загальними культурними традиціями і відчуттям ідентичності. її можуть об’єднувати історія і традиція, мова, географія, раса, релігія тощо. Спостерігаючи поведінкові
Адлер А. Наука жить. – К.: Port-Royal, 1997. Айзенк Г. Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопросы психологии. -1995. № 1. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. – М.: Наука, 1977. Анастази А. Дифференциальная