Диференціальна психологія – Палій А. А. – Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

Related posts:

1. Основи психології – Киричук О. В. – Лонгітюдний, зрізів, генетико-моделюючий методи Сутнісна ознака представленої групи методів полягає в процедурній організації психологічного дослідження з метою більш адекватного та змістовного відображення предмета дослідження. Дані методи задають тривалість, послідовність розгортання і тип “керованості” експериментатора процесом психологічного пізнання конкретного явища. Так, лонгітюдне дослідження – це тривале та систематичне вивчення особливостей розвитку одних і тих же суб’єктів, яке дає змогу визначити […]...
2. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології Предметом вивчення психології є індивідуальний внутрішній світ, закономірності його зародження, становлення, розвитку, реалізації та згасання. Як науковим методом психологія послуговується системою засобів цілісного пізнання предмета у єдності його реальних і сутнісних глибинних проявів. У науковому методі синтезовані методологія, методика і прийоми дослідження. їх комплексне застосування дає змогу отримати об’єктивні, цілісні знання про предмет науки. Методологія […]...
3. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 4.2. Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів Етнокультурний чинник – одна з основних у детермінації групових відмінностей, бо у ньому нерозривно, злилися генетично-расові та соціокультурні компоненти. На нинішньому етапі розвитку людської історії безумовно визначальними є соціокультурні особливості впливу на індивідуальність. Об’єкт і предмет вичення крос-культурної психології Кожна людина має весь спектр психологічних рис, але різні культури сприяють розвитку одних рис, а розвиток […]...
4. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей Спроби сформувати цілісне уявлення про природу інтелекту на основі виявлення й опису його властивостей обтяжені багатьма суперечностями, оскільки багаторічні психометричні дослідження конвергентних інтелектуальних здібностей не дали вичерпних і авторитетних відповідей на багато пов’язаних із цим загальних питань. Якщо погодитися з традиційним твердженням, що основою взаємозалежності інтелектуальних показників є загальний інтелект, суперечливо виглядатиме інтерпретація даних, згідно […]...
5. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 3.5. Диференціальна специфіка феномену креативності Предметом диференціальної психології є дослідження феномену креативності і особливостей творчої діяльності, оскільки творчість – це риса, що відрізняє одну людину від іншої. Природа креативності, особистісні риси, якими наділені творчі люди, можливість розвитку талантів, співвідношення інтелектуальних і творчих здібностей, процесуальні і змістові аспекти творчості, специфіка креативного середовища – такі основні напрями диференціально-психологічних досліджень цього інтегрального і […]...
6. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Історичні методи Історичні методи використовують переважно для вивчення видатних осіб, особливостей середовища і спадковості, які стали імпульсами для їх духовного становлення. Проте їх можна застосовувати і для докладного дослідження цілком ординарних людей. Історичні методи – форми дослідження, аналізу, консультування чи терапії особистості, що грунтується на історії її життєвого шляху. Життєвим шляхом особистості Вважають траєкторію її життя, що […]...
7. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Методи теоретичного аналізу Предметом вивчення психології є індивідуальний внутрішній світ, закономірності його зародження, становлення, розвитку, реалізації та згасання. Як науковим методом психологія послуговується системою засобів цілісного пізнання предмета у єдності його реальних і сутнісних глибинних проявів. У науковому методі синтезовані методологія, методика і прийоми дослідження. їх комплексне застосування дає змогу отримати об’єктивні, цілісні знання про предмет науки. Методологія […]...
8. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 3.1. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних досліджень Тисячоліттями філософія досліджувала пізнавальну й емоційну складові душі людини. Сучасна психологія примножила й уточнила знання про внутрішній світ особистості. Пізнавальну складову психіки людини – її здібності, можливості світосприйняття, відчуттів, зосередження уваги, феномени, якими опосередковують прийняття рішень, – вивчає когнітивна психологія. Диференціальна когнітологія зосереджується на дослідженні відмінностей у когнітивній сфері. 3.1. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних […]...
9. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях Для стандартизованого вимірювання індивідуальних відмінностей особистості використовують метод тестування. Тестування – метод психологічної діагностики, який полягає у застосуванні стандартизованих запитань і задач (тести), що мають певну шкалу значень. Почало формуватися тестування на початку XX ст. під впливом практичних потреб вивчення індивідуальних відмінностей у здібностях. Засновником тестів був Ф. Гальтон, який уперше застосував методи експерименту і […]...
10. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Математичні методи і продуктивність їх застосування У диференціальній психології математичні методи допомагають зробити процес дослідження явищ більш чітким, структурованим і раціональним. Вони необхідні для оброблення великої кількості емпіричних даних (кількісних виразників явищ), їх узагальнення та організації в емпіричну картину дослідження. Математичні методи – методи прикладної математики, що використовуються в психології для оброблення здебільшого експериментальних даних з метою підвищення об’єктивності висновків емпіричних […]...
11. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Теорія рис Г.-В. Олпорта У психологічних науках історично сформувались номотетичний та діографічний підходи у дослідженні психічної реальності. Номотетичний. є основним у загальній, соціальній, віковій та інших галузях психології. За цього підходу зосереджуються на загальних принципах, закономірностях психологічних феноменів, а одиничні факти ігнорують. На конкретному, індивідуальному, унікальному зосереджується ідіографічний підхід. Ідіографічний підхід (грец. idio – особливий і Grapho – пишу) […]...
12. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 2.2. Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей Проблема статевої і статеворольової диференціації багатопланова. А основна її категорія – стать – є предметом міждисциплінарного вивчення. Дослідження в різних галузях науки (біомедичних, соціокультурних, психолого-педагогічних) взаємопов’язані і не можуть одне без одного розкрити свої можливості. Тому, щоб повністю охопити цю проблему, слід розглядати її комплексно, звертаючись до різних дисциплін. Стать у структурі індивідуальності Основна ідея […]...
13. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 3. Диференціальна когнітологія Тисячоліттями філософія досліджувала пізнавальну й емоційну складові душі людини. Сучасна психологія примножила й уточнила знання про внутрішній світ особистості. Пізнавальну складову психіки людини – її здібності, можливості світосприйняття, відчуттів, зосередження уваги, феномени, якими опосередковують прийняття рішень, – вивчає когнітивна психологія. Диференціальна когнітологія зосереджується на дослідженні відмінностей у когнітивній сфері. 3.1. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних […]...
14. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 2.5. Ідіографічний підхід до особистості У психологічних науках історично сформувались номотетичний та діографічний підходи у дослідженні психічної реальності. Номотетичний. є основним у загальній, соціальній, віковій та інших галузях психології. За цього підходу зосереджуються на загальних принципах, закономірностях психологічних феноменів, а одиничні факти ігнорують. На конкретному, індивідуальному, унікальному зосереджується ідіографічний підхід. Ідіографічний підхід (грец. idio – особливий і Grapho – пишу) […]...
15. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 3.2. Диференціальна психологія здібностей Здібності пронизують усі рівні індивідуальності, взаємодіючи з іншими якостями, оскільки мають комплексну природу. Вони перебувають у постійній динаміці. Не можна вести мову про наявність здібностей, поки вони не проявилися, і не можна вважати їх остаточно сформованими. Вони історичні й відповідають запитам культурної практики: абсолютний слух у дитини не виявляється, поки перед нею не постане завдання […]...
16. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту Істотно змінили уявлення про природу інтелекту вітчизняні експериментально-психологічні дослідження, виконані в руслі трактування психічного явища як процесу. Було сформульовано ідею, що механізми психічної діяльності (у т. ч. інтелектуальної) складаються не до її початку, а в процесі. Основи цих теоретичних уявлень закладені у працях С. Рубінштейна, який у межах формули “зовнішні впливи завжди заломлюються крізь внутрішні […]...
17. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Предмет і завдання диференціальної психології Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності індивідуального. Кожний дослідник мав справу з індивідуальними варіаціями психічного, які спочатку розглядали як джерело помилок спостереження, експерименту, а лише потім – як варіативність психічних проявів людини. Логіка розвитку науки привела до виокремлення диференціально-психологічного аспекту в психічних явищах. Перед […]...
18. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Канали отримання інформації про індивідуальність Інформацію для психологічного дослідження (за Р. Мейлі) можна отримати різними каналами: за людиною можна спостерігати у повсякденному житті, їй можна запропонувати пройти тестування, а також дати відповіді на питання анкети. Відповідно до каналу групують методи вивчення індивідуальності. L-дані (life record data) – дані, що грунтуються на реєстрації поведінки людини у повсякденному житті. Оскільки навіть з […]...
19. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 1. Теоретико-методологічні засади диференціальної психології Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності індивідуального. Кожний дослідник мав справу з індивідуальними варіаціями психічного, які спочатку розглядали як джерело помилок спостереження, експерименту, а лише потім – як варіативність психічних проявів людини. Логіка розвитку науки привела до виокремлення диференціально-психологічного аспекту в психічних явищах. Перед […]...
20. Диференціальна психологія – Палій А. А. – П’ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ) Спроба створити факторну теорію особистості була здійснена наприкінці 80-х років XX ст. в межах лексичної моделі, побудованої на основі досліджень Олпорта, Кеттела, Терстоуна. Основна ідея полягала в тому, що всі істотні психологічні і поведінкові відмінності обов’язково фіксуються в мові, а отже, достатньо вивчити побутові і літературні вирази, що стосуються опису людини, її поведінки, рис тощо, […]...
21. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Сутність креативності як особистісної властивості (риси) Предметом диференціальної психології є дослідження феномену креативності і особливостей творчої діяльності, оскільки творчість – це риса, що відрізняє одну людину від іншої. Природа креативності, особистісні риси, якими наділені творчі люди, можливість розвитку талантів, співвідношення інтелектуальних і творчих здібностей, процесуальні і змістові аспекти творчості, специфіка креативного середовища – такі основні напрями диференціально-психологічних досліджень цього інтегрального і […]...
22. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 1.2. Принципи і методи диференціальної психології Науку як своєрідний, цілісний і самостійний спосіб пізнання світу характеризують її предмет – чітко визначені зміст, якість і закономірність, у яких реальність (дійсність) постає перед дослідником, і метод – спосіб осягнення сутності предмета пізнання. Виникнення нової галузі наукового знання завжди пов’язане зі змістовою диференціацією наукових уявлень людини про світ (об’єктивним процесом розвитку науки), виділенням нового […]...
23. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 2.3. Диференціація характеру Представники деяких психологічних напрямів не визнають поняття “характер”, а з більшості зарубіжних довідкових видань і досліджень його вилучили. Спостерігається тенденція до ототожнення характеру з особистістю. Багато вчених характер вважають проблемою етики, висловлюють сумніви у можливості вивчення його як самостійного явища. Характер у диференціально-психологічному контексті розуміють як основну змістову характеристику індивідуальності, що детермінується впливами соціокультурного середовища […]...
24. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Етологія статі Наука про інстинктивні основи поведінки – порівняльна етологія (грец. ethos – характер) – вивчає особливості та закономірності, властивості неспорідненим формам тварин, спорідненим видам, прямим родичам. Еволюція шлюбної поведінки людини була дуже складною. Людям властиві різні форми сім’ї, тоді як у всіх інших біологічних видів форма шлюбної поведінки є стабільною ознакою. У людей поширені чотири форми […]...
25. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Індивідуальні параметри сприйняття Рухові реакції були предметом вивчення когнітивної психології з початку її становлення. Запропонована Ф. Гальтоном у 1869 р. гіпотеза про зв’язок психомоторного темпу з багатьма показниками властивостей нервової системи, темпераменту й особистості надалі отримала численні підтвердження. Якщо розглядати психомоторику як сукупність свідомо виконуваних рухових дій, то психомоторний стиль характеризує індивідуальність з погляду її психомоторної експресивності – […]...
26. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу Науку як своєрідний, цілісний і самостійний спосіб пізнання світу характеризують її предмет – чітко визначені зміст, якість і закономірність, у яких реальність (дійсність) постає перед дослідником, і метод – спосіб осягнення сутності предмета пізнання. Виникнення нової галузі наукового знання завжди пов’язане зі змістовою диференціацією наукових уявлень людини про світ (об’єктивним процесом розвитку науки), виділенням нового […]...
27. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Когнітивні теорії особистості Дж. Каган описав стійкі переваги в способах категоризації зображень людей і предметів і виокремив три основні стратегії категоризації: аналітико-описову (об’єднання зображень здійснюється на основі подібності їх конкретних ознак або окремих деталей, наприклад “люди з рудим волоссям”); тематичну (включає угруповання, засновані на ситуативних або функціональних відносинах, наприклад “чоловік, дружина, хлопчик – це сім’я”); категоріально-підсумкову (зображення об’єднуються […]...
28. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Теорія когнітивного темпу Дж. Каган описав стійкі переваги в способах категоризації зображень людей і предметів і виокремив три основні стратегії категоризації: аналітико-описову (об’єднання зображень здійснюється на основі подібності їх конкретних ознак або окремих деталей, наприклад “люди з рудим волоссям”); тематичну (включає угруповання, засновані на ситуативних або функціональних відносинах, наприклад “чоловік, дружина, хлопчик – це сім’я”); категоріально-підсумкову (зображення об’єднуються […]...
29. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології Із розвитком від суто описового підходу до аналітичного і розуміючого, від статистичних таблиць і наборів коефіцієнтів кореляцій до вивчення природи індивідуальності, від інтерпретації феноменології до пошуку механізмів утворення людських відмінностей диференціальна психологія сформувалася як самостійна наука. Вона увібрала передові ідеї в галузі вивчення людської індивідуальності, запозичені з характерології, етології (її розуміли як дослідження моральної і […]...
30. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 1.1. Предмет, історія становлення і основні напрями розвитку диференціальної психології Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності індивідуального. Кожний дослідник мав справу з індивідуальними варіаціями психічного, які спочатку розглядали як джерело помилок спостереження, експерименту, а лише потім – як варіативність психічних проявів людини. Логіка розвитку науки привела до виокремлення диференціально-психологічного аспекту в психічних явищах. Перед […]...
31. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Стильові характеристики мислення Однією з основних тем дослідження диференціальної когнітології є відмінності у понятійному мисленні. Традиційно ці дослідження грунтуються на використанні конструкта “когнітивний стиль”, однак мають набагато ширший загальнопсихологічний контекст. Мислення – Пізнавальний психічний процес Відображення дій’сності, вища Форма творчої активності людини, здатність до Оперування Інформацією. Організація понятійного процесу грунтується на операціях розмежування і визначення співвідношення рівнів значення. […]...
32. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Характер у структурі індивідуальності Представники деяких психологічних напрямів не визнають поняття “характер”, а з більшості зарубіжних довідкових видань і досліджень його вилучили. Спостерігається тенденція до ототожнення характеру з особистістю. Багато вчених характер вважають проблемою етики, висловлюють сумніви у можливості вивчення його як самостійного явища. Характер у диференціально-психологічному контексті розуміють як основну змістову характеристику індивідуальності, що детермінується впливами соціокультурного середовища […]...
33. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту Тривалий час вивченням і вимірюванням інтелектуальних можливостей людини переймалася тестологія. Було розроблено багато різноманітних тестів інтелекту. Однак методи дослідження тестології не дають змоги визначити природу інтелекту. Тестолог А. Дженсен навіть стверджував, що для наукових цілей поняття “інтелект” не придатне і від нього слід відмовитися. На різних етапах розвитку тестології домінували різні підходи до вивчення інтелекту […]...
34. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Конвергентні здібності Успішність діяльності традиційно співвідносять зі здібностями. Відповідно інтелектуальну здібність визначають як індивідуально-своєрідну властивість особистості, що є умовою успішності розв’язання певного завдання (проблеми): здатність розкривати значення слів, вибудовувати просторову фігуру із заданих елементів, виявляти закономірність у ряді чисел і геометричних зображень, пропонувати безліч варіантів використання заданого об’єкта, знаходити суперечність у проблемній ситуації, формулювати новий підхід до […]...
35. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Теорія психологічної диференціації Когнітивні стилі стають предметом теоретичних пошуків і численних експериментальних досліджень у зарубіжній, переважно американській, психології. Теорія психологічної диференціації У працях Г. Віткіна поняття когнітивного стилю формувалося в межах розвитку гештальтпсихологічних уявлень про поле (предметне і соціальне оточення) й поведінку в ньому. Щодо різних людей чинник впливу поля проявляється неоднаково. Поведінка одних більше підлегла полю (полезалежний […]...
36. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Сутність і характеристики здібностей Здібності пронизують усі рівні індивідуальності, взаємодіючи з іншими якостями, оскільки мають комплексну природу. Вони перебувають у постійній динаміці. Не можна вести мову про наявність здібностей, поки вони не проявилися, і не можна вважати їх остаточно сформованими. Вони історичні й відповідають запитам культурної практики: абсолютний слух у дитини не виявляється, поки перед нею не постане завдання […]...
37. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Зародження науки про індивідуальні відмінності Психологія, як і решта наукових дисциплін, у процесі становлення і розвитку подолала три етапи: донаукового знання, природничо-наукового пізнання і гуманітарної парадигми. Донаукове знання Здобувають через спостереження, нагромадження життєвого досвіду; воно характеризується невисоким рівнем узагальнення. Природничо-наукове пізнання Зосереджене на встановленні й узагальненні причинно-наслідкових законо; мірностей і спирається на результати експерименту. Підхід, що відображає загальні властивості явищ, […]...
38. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Основні концептуальні підходи до креативності У дослідженні креативності психологічна наука часто спирається на вивчення продуктів творчості через аналіз текстів. Цю практику започаткував В. Вундт. Дослідники, що беруть за основу когнітивні уявлення про креативність, розглядають як її найважливіші атрибути оригінальність, корисність та актуальну можливість застосування. Креативність вони тлумачать як дивергентне мислення, на противагу інтелекту як конвергентному мисленню. Дослідження, зосереджені на креативності […]...
39. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Нейроандрогенетична теорія Л. Елліса Наука про інстинктивні основи поведінки – порівняльна етологія (грец. ethos – характер) – вивчає особливості та закономірності, властивості неспорідненим формам тварин, спорідненим видам, прямим родичам. Еволюція шлюбної поведінки людини була дуже складною. Людям властиві різні форми сім’ї, тоді як у всіх інших біологічних видів форма шлюбної поведінки є стабільною ознакою. У людей поширені чотири форми […]...
40. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Організм як чинник індивідуальності У біологічному сенсі людина є живою тілесною істотою. Найближчим до цього визначення є поняття “організм”, яке охоплює анатомо-морфологічну структуру, фізіологічні і нервові процеси, нарешті, нервову діяльність разом із механізмами роботи органів чуття. У сучасній диференціальній психофізіології та психології особистості поняття “організм” тісно пов’язане з такими ознаками як специфіка тілесної організації, біохімічні індивідуальні особливості, нейрофізіологічні основи […]...