Діагностика і корекція “Я-концепції” молодших школярів – Співак Л. М. – 1.1.4. Параметри сформованості “Я-концепції” особистості
Рівень сформованості уявлень про власне “Я” встановлюється за такими параметрами: 1) когнітивна складність і диференційованість; 2) чіткість та ієрархізованість; 3) цілісність, послідовність, адекватність; 4) стійкість, стабільність (О. Т. Соколова).
Ступінь когнітивної складності та диференційованості визначається в залежності від кількості та рівня узагальненості понять, що використовуються індивідом для самохарактеристики; в залежності від здатності пояснити, чому він себе таким вважає; міри критичності самоаналізу, можливості усвідомлення як позитивних, так і негативних рис власного “Я”; вміння визначати ступінь виразності тієї чи іншої якості в “Я”.
Виділяється три рівні сформованості когнітивної складності та диференційованості “Я-образу”; водночас між цими рівнями існують перехідні форми.
На першому рівні когнітивної складності та диференційованості “Я-образ” вважається когнітивно складним і диференційованим, якщо:
■ в самоописі мають місце усі компоненти та модальності (зовнішність, фізичні дані, морально-етичні, емоційні, інтелектуальні характеристики);
■ індивід усвідомлює не лише те, яким він є на даний момент, але і те, яким він хоче бути, яким його вважають інші люди;
■ для самоопису використовується велика кількість понять; індивід розуміє значення цих понять і може пояснити, чому він вважає себе саме таким;
■ в самоописі є як позитивні, так і негативні характеристики; “індивід усвідомлює, що окремі якості “Я” мають різний
Ступінь прояву і для визначення цього ступеня самостійно використовує прислівники типу: “дуже”, “трохи” і т. ін.
На другому рівні “Я-образ” вважається когнітивно примітивним і недиференційованим, якщо:
■ не всі компоненти та модальності “Я-образу” усвідомлюються;
■ для самоопису використовується невелика кількість понять;
■ індивід не розуміє (чи розуміє неадекватно) значення таких понять і дає неадекватні пояснення щодо того, чому він себе таким вважає;
■ в самоописі наявні тільки позитивні характеристики;
■ не усвідомлюється і не вказується ступінь прояву таких характеристик.
Третій рівень характеризується тим, що когнітивну складність і диференційованість важко визначити, оскільки власне “Я” ще не стало для індивіда предметом усвідомлення.
Чіткість та ієрархізованість уявлень про себе визначаються в залежності від якостей “Я-реального” або “Я-ідеального”, яким надається перевага.
Цілісність, послідовність, адекватність характеризуються такими проявами:
■ наявністю (відсутністю) суперечностей у реальному “Я”, ідеальному “Я”, між реальним “Я” та ідеальним “Я”;
■ зв’язком між поведінкою індивіда та його уявленнями про себе;
■ зв’язком між “образом Я” індивіда та сприйманням його іншими людьми.
“Образ Я” вважається цілісним, послідовним та адекватним, якщо в реальному “Я”, ідеальному “Я” і між реальним “Я” та ідеальним “Я” немає суперечностей; якщо уявлення індивіда про себе відповідають його поведінці, якщо розходження між реальним “Я” та ідеальним “Я” усвідомлюються і переживаються індивідом. “Я-образ” вважається суперечливим, непослідовним і неадекватним, якщо в реальному “Я” та ідеальному “Я” містяться суперечності, якщо зміст реального “Я” суперечить змісту ідеального “Я”, а також якщо уявлення індивіда про себе не відповідають його поведінці та знаходяться у протиріччі з думкою про нього з боку інших людей.
Стійкість, стабільність “образу Я” визначається наявністю (відсутністю) змін в уявленнях про себе протягом відносно тривалого проміжку часу. “Я-образ” оцінюється як стійкий та стабільний, якщо його зміст не змінюється впродовж певного проміжку часу. “Я-образ” є ситуативним і нестабільним, якщо його зміст зазнає значних змін.
Параметрами сформованості “образу Я” (за М. Розенбергом) є:
1. Міра когнітивної складності та диференційованості
“Я-образу”, що вимірюється числом та характером зв’язку усвідомлених особистістю власних якостей: чим більше якостей індивід виділяє і відносить до власного “Я”, чим складніші та узагальненіші ці якості, тим вищий рівень його самосвідомості. Міра когнітивної диференційованості “Я-образу” визначає передусім характер зв’язку між усвідомленими якостями. Низькому рівню диференційованості властива зчепленість якостей і їх оцінки, що робить “Я-образ” надміру упередженим, обумовлює легкість його дестабілізації та перекручення під впливом різноманітних мотиваційних і афективних чинників. Міра ког-нітивної диференційованості визначає залежність індивіда від прямих очікуваних оцінок: чи здатна його самооцінка відокремлюватися, емансипуватися від оцінок, що дають їй інші люди, якою мірою вона є тією “решіткою”, системою еталонів, що визначає саморегуляцію поведінки.
2. Міра чіткості, ієрархізованості “образу Я”, його суб’єктивна значущість для індивіда. Цей параметр характеризує як рівень розвитку рефлексії, так і зміст “Я-образу” в залежності від суб’єктивної значущості тих чи інших якостей.
3. Міра внутрішньої цілісності, послідовності “образу Я” як наслідок розходжень між реальними та ідеальними уявленнями індивіда про себе, суперечності й несумісності окремих його якостей.
4. Міра стійкості та стабільності “образу Я” з часом.
5. Міра самоприйняття, позитивне чи негативне ставлення людини до себе, установка “за” чи “проти” себе.