Державний фінансовий контроль – Гуцаленко Л. В. – Відповідальність за бюджетні правопорушення
Відповідальність за бюджетні правопорушення
Стаття 121 Бюджетного кодексу України визначає відповідальність за бюджетні правопорушення.
Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законом його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.
Посадові особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, які вчинили бюджетне правопорушення, несуть передбачену законом цивільно-правову відповідальність згідно з законом незалежно від накладення передбачених цим Кодексом заходів стягнення на розпорядника чи одержувача бюджетних коштів.
Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” уповноважує Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійні підрозділи у районах, містах і районах у містах складати протоколи про адміністративні правопорушення та у випадках, передбачених законодавчими актами, накладати на керівників й інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення.
Застосування органами державної контрольно-ревізійної служби заходів адміністративного впливу повинно провадитися в межах їх компетенції, у точній відповідності із законодавством. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі чинного законодавства та за порядком, встановленим нормативно-правовими актами.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці правопорушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
При складанні протоколів про адміністративні правопорушення та здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення і контролю за виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень працівники органів ДКРС повинні керуватись Кодексом про адміністративні правопорушення (статті 164-2, 164-12,164-14, 166-6).
Види адміністративних правопорушень, а також розміри адміністративних стягнень чітко визначені зазначеними статтями.
Так, статтею 164-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за такі порушення:
O приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків;
O відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку;
O внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності;
O несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей;
O порушення правил ведення касових операцій;
O перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок;
O невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 166-6 передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи. Зокрема, неподання або несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою чи подання недостовірної фінансової звітності, ліквідаційного балансу, пов’язаних із ліквідацією юридичної особи, головою ліквідаційної комісії, ліквідатором, іншими відповідальними особами, залученими до ліквідації юридичної особи, – тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ведення з порушенням встановленого порядку бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних із ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов’язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, що здійснюється відповідальними за це особами, – тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ухилення голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації юридичної особи, від організації ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов’язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 164-12 порушення законодавства про бюджетну систему України, тобто використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 164-14 передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Даною статтею передбачено адміністративну відповідальність за такі порушення:
O здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур;
O застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, в тому числі оформлення тендерної документації з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, оцінка тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції, що міститься у тендерній документації, укладення з учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за цінами і обсягами, які не відповідають вимогам тендерної документації;
O неоприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства, недотримання умов захисту вітчизняного ринку;
O неподання в установленому порядку звіту про результати здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури;
O непроходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель відповідно до вимог закону;
O ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі акта ревізії посадова особа органу державної контрольно-ревізійної служби складає в день закінчення ревізії чи перевірки протокол про адміністративне правопорушення.
Протоколи про адміністративні правопорушення складаються у всіх випадках (в межах термінів притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених КУпАП), коли порушення вчинені в результаті неналежного виконання своїх обов’язків (дії чи бездіяльності) посадовими та іншими особами підприємства, установи або організації.
Протокол складається в двох примірниках, які підписуються посадовою особою державної контрольно-ревізійної служби, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. За наявності свідків протокол може бути підписаний також ними.
При встановленні ревізією (перевіркою) порушень, за які статтями 164-2 і 164-12 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, одночасно складаються протоколи про адміністративне правопорушення як за порушення законодавства з фінансових питань, так і за порушення законодавства про бюджетну систему України. Якщо ці порушення вчинені однією посадовою особою, то на неї складається протокол за кожне порушення окремо. У разі відмови особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Відмова особи від підписання протоколу не є підставою для припинення провадження справи. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складанні протоколу порушникові роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі.
Протокол не пізніше наступного дня після його складання реєструється в спеціальній книзі, після чого формується справа про адміністративне правопорушення для передачі її в суд.
Справа про адміністративне правопорушення – порушення законодавства про бюджетну систему України повинна містити такі документи або їх копії, завірені підписом посадової особи та печаткою органу ДКРС:
O протокол про адміністративне правопорушення – порушення законодавства про бюджетну систему України;
O акт ревізії (перевірки) або витяг з нього з додатками, на які є посилання в акті, включаючи копії розпорядчих чи господарських документів, які містять ознаки адміністративного правопорушення та/або підтверджують його вчинення;
O заперечення посадових осіб підприємства, установи, організації, які ревізувались чи перевірялись, та інших осіб щодо обставин порушення (якщо такі подані) й висновки на ці заперечення посадових осіб органів ДКРС;
O пояснення посадової особи, на яку складено протокол (у випадку, якщо воно подано не на бланку протоколу);
O довідка про розмір заробітної плати та інші документи щодо обставин, які пом’якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення (довідка про склад сім’ї, наявність на утриманні непрацездатних осіб тощо, при наданні їх перевіряючому посадовою особою, що вчинила адміністративне правопорушення);
O опис документів.
Справа про адміністративне правопорушення передається до суду за місцем вчинення правопорушення у строк не пізніше трьох робочих днів після реєстрації протоколу в спеціальній книзі за відсутності зауважень (заперечень) керівництва перевіреного підприємства, установи чи організації або не пізніше 20 робочих днів – за наявності таких зауважень (заперечень).
Матеріали справи про адміністративне правопорушення зі супровідним листом передаються до суду через його канцелярію з обов’язковим позначенням дати і вхідного номера на другому примірнику супровідного листа органу ДКРС. Допускається передача до суду протоколу і доданих до нього матеріалів рекомендованим поштовим відправленням.
У супровідному листі про передачу справи про адміністративне правопорушення до суду зазначаються:
O коли, ким і за який період проводилась ревізія (перевірка);
O обставини, суть та якою посадовою особою вчинено адміністративне правопорушення – порушення законодавства про бюджетну систему України;
O суми операцій з бюджетними коштами, проведених з порушенням бюджетного законодавства;
O які заходи для усунення виявлених порушень ужито в ході ревізії (перевірки) посадовою особою об’єкта контролю, на яку складено адміністративний протокол;
O прохання повідомити орган ДКРС про результати розгляду справи про адміністративне правопорушення та про орган державної виконавчої служби, якому направлено постанову про виконання. В органі ДКРС залишаються копії всіх матеріалів адміністративної справи, що передана до суду, і до неї долучаються супровідний лист, повідомлення про результати розгляду адміністративної справи, про сплату адмінштрафу тощо (матеріали додаткових перевірок з цих питань, додатково надані порушником документи, пояснення і т. ін.).
На прохання органу ДКРС, який склав протокол про адміністративне правопорушення, суддя районного (міського) суду, який розглядає адміністративну справу, повідомляє про час і місце її розгляду в порядку статті 278 КУпАП.
На прохання органу ДКРС, який склав протокол, суддя протягом трьох днів після прийняття постанови за справою про адміністративне правопорушення повідомляє йому про результати розгляду справи про адміністративне правопорушення та про орган державної виконавчої служби, якому направлено постанову на виконання.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)