Державне регулювання економіки – Калетнік Г. М. – 2.3. Центральні органи виконавчої влади в системі органів державного управління
Урядові комітети. До повноважень урядового комітету (з питань економічної політики, з питань правової політики та оборони, з питань розвитку реального сектору економіки, з питань регіональної політики, з питань гуманітарної і соціальної політики, з питань розвитку агропромислового комплексу та природокористування, з питань європейської та євроатлантичної інтеграції) належать: розгляд проектів законодавства, нормативно-правових актів, інших документів, прийняття рішень про їх схвалення та внесення Кабінету Міністрів України пропозицій щодо їх прийняття; прийняття рішень про необхідність перегляду регуляторних актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України на підставі аналізу звіту про відстеження їх результативності; розгляд інших документі з питань формування державної політики.
Центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ)
Ці органи являють собою загальнодержавні єдиноначальні органи виконавчої влади спеціальної компетенції, що здійснюють галузеве (наприклад Міністерство освіти і науки України, Міністерство палива та енергетики України) та функціональне або міжгалузеве управління (наприклад Міністерство юстиції України, Міністерство праці та соціальної політики України). В Україні функціонують три види ЦОВВ – міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерства в Україні є головною ланкою системи органів центральної виконавчої влади, покликані формувати та реалізовувати державну політику у відповідних сферах суспільного життя.
Державні комітети (державні служби) – це центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Прем’єр-міністр України, або один із віце-прем’єр-міністрів.
Не формуючи безпосередньо урядову політику, державні комітети покликані сприяти міністерствам та уряду в цілому в реалізації цієї політики шляхом виконання функцій державного управління, як правило міжгалузевого чи міжсекторного характеру. Вони вносять пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України, реалізуючи цю політику у визначеній сфері діяльності, здійснюють управління в ній, міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до їх відання.
Державні комітети та інші органи виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України:
1) Державні комітети – Архівів; по водному господарству; по земельних ресурсах; зв’язку та інформатизації; енергозбереження; у справах релігій; інформаційної політики, телебачення і радіомовлення; лісового господарства; молодіжної політики, спорту і туризму; промислової політики; у справах ветеранів; у справах охорони державного кордону; стандартизації, метрології та сертифікації; статистики;
2) Прирівняні до статусу комітету – Вища атестаційна комісія, Національне космічне агентство, Пенсійний фонд, Головне контрольно-ревізійне управління, Державне Казначейство. Державні комітети можуть мати підпорядковані їм підрозділи (органи), втому числі територіальні (регіональні), які становлять так звану “систему державного комітету”. Формування державних комітетів (державних служб) в системі організаційної структури державного управління обумовлено тим, що певні функції виконавчої влади неможливо або не бажано відносити до відання одного міністерства, або, коли існує необхідність організаційно (структурно) розмежувати відповідальність за прийняття рішень та їх реалізацію.
Крім державних комітетів до складу центральних органів виконавчої влади відносяться: