Державне регулювання економіки – Калетнік Г. М. – 13.3. Державне регулювання розвитку і роботи транспорту
Транспортний комплекс – це об’єднання підприємств з експлуатації, ремонту й обслуговування транспортних засобів, терміналів, головне завдання яких – задоволення потреб споживачів у перевезеннях вантажів і пасажирів у межах єдиної транспортної системи країни.
Державне регулювання розвитку і роботи транспорту тісно пов’язане з регулюванням національного виробництва, його матеріально-технічного забезпечення, торгівлі. Масштаби діяльності транспорту повинні відповідати обсягу виробництва і споживання продуктів промисловості та сільського господарства з урахуванням її асортименту, розміщення виробництва і споживання.
З усіх видів транспорту в Україні приватизації підлягає лише автомобільний (відповідно до Закону про малу приватизацію). Головні види транспорту перебувають у державній власності і згідно з чинним законодавством приватизації не підлягають. Тому державне регулювання роботи транспорту в Україні є важливою проблемою.
Залізничний транспорт найбільш розвинений в Україні: за пасажи-рооборотом є незаперечним лідером – на нього припадає 50-70 % від загального обсягу перевезень, а за вантажооборотом він опановує 40-50 % загальних обсягів перевезень вантажів.
Трубопровідний транспорт за вантажооборотом займає перше місце (майже50 % від загального обсягу), має достатні виробничі потужності для забезпечення України енергоносіями, нафтою і газом, а також для транзиту російської нафти і газу в країни Європи. З введенням нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ-Щербільне зросте частка трубопровідного транспорту в загальному обсязі транспортних перевезень.
Морському транспорту за вантажооборотом належить третє місце після трубопровідного і залізничного. Але за кількістю відправлених вантажів він значно відстає. Тут переважають в основному обсяги закордонних перевезень (їх частка складає 95 %).
Автомобільний транспорт за обсягом перевезень вантажів і пасажирів перевищує показники залізничного у 5-6 разів.
Річковий транспорт випереджає всі інші види транспорту за рівнем доходів, переважно за рахунок закордонних перевезень вантажів.
Повітряний транспорт не відіграє суттєвої ролі в загальному обсязі вантажних і пасажирських перевезень, але залишається поза конкуренцією серед інших видів транспорту щодо швидкості доставки пасажирів і термінових вантажів на великі відстані.
Чинники, які зумовлюють форми та механізми державного регулювання розвитку транспорту: рівень розвитку національної економіки та роль транспорту в забезпеченні її ефективного функціонування; розвиток різних видів транспорту та їхня порівняльна конкурентоспроможність; наявність та перспективи розвитку транспортних мереж; різна частка приватної власності в різних видах транспорту.
Згідно із Законом України “Про транспорт” державне регулювання в цій галузі має забезпечувати: своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях та потреб оборони України; захист прав громадян під час їхнього транспортного обслуговування; безпечне функціонування транспорту; додержання потрібних темпів і пропорцій розвитку національної транспортної системи; захист економічних інтересів України, законних інтересів підприємств і організацій транспорту та споживачів транспортних послуг; створення однакових умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту; обмеження монополізму та розвиток конкуренції; координацію роботи різних видів транспорту; ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту; охорону довкілля від шкідливого впливу транспорту.
Відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, Міністерство транспорту і зв’язку України керує транспортно-дорожнім комплексом. Відповідає за його розвиток, координує роботу об’єднань, підприємств, установ та організацій автомобільного, авіаційного, залізничного, морського і річкового транспорту та шляхового господарства через Державний департамент автомобільного транспорту України (“Укравтотранс”), що є органом державної виконавчої влади.
Одним із найважливіших завдань державного регулювання транспорту в Україні є використання переваг її транспортно-географічного положення як транзитної країни. Умовою цього є модернізація її транспортної інфраструктури, створення мережі транспортно-складських центрів на зразок інтерпортів, які ефективно функціонують у країнах Західної Європи.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)