Державне регулювання економіки – Калетнік Г. М. – 10.1. Поняття підприємництва, організаційні форми та види підприємницької діяльності

10.1. Поняття підприємництва, організаційні форми та види підприємницької діяльності

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність (а саме – діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, торгівлі), що провадиться суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (Господарський кодекс України, ст. 42).

Принципи підприємницької діяльності:

O вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

O самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (“Про ціни і ціноутворення”, ГКУ та інших законодавчих актів щодо ціноутворення);

O вільного найму підприємцем працівників;

O комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

O вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених податковим законодавством;

O самостійного провадження підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації є Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД), Яка затверджується центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації (Держстандартом) та має статус державного стандарту.

Відповідно до КВЕД розрізняють такі Види Підприємницької діяльності:

І) Види виробничої підприємницької діяльності, Які створюють, відновлюють або знаходять матеріальні блага (продукцію, енергію, природні ресурси), а також продовжують виробництво у сфері обігу (реалізації) шляхом переміщення, зберігання, сортування, пакування продукції чи інших видів діяльності (виробничу підприємницьку діяльність поділяють у свою чергу на:

O підприємництво (комерційну господарську діяльність) з виробництва матеріальних благ, призначених для використання у сфері виробництва як засобів виробництва (продукція виробничо-технічного призначення), а також у сфері особистого споживання (вироби народного споживання);

O торгівельну підприємницьку діяльність, Якою займаються суб’єкти підприємництва у сфері товарного обігу і яка спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання;

O допоміжну діяльність, Яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг і виконання певних робіт);

2) Усі Інші Види підприємницької діяльності, які класифікуються як невиробнича підприємницька діяльність, (посередницька, фінансова, страхувальна, аудиторська тощо);

3) Комбіновані види підприємницької діяльності.

Займатися підприємницькою діяльністю забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування. Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою 64 статті Конституції України.

Підприємництво в Україні здійснюється у будь-яких Організаційних формах, Передбачених законом, на вибір підприємця. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб’єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається Господарським кодексом України та іншими законами. Припиняється підприємницька діяльність:

O з власної ініціативи підприємця;

O у разі закінчення строку дії ліцензії;

O у разі припинення існування підприємця;

O на підставі рішення суду у випадках, передбачених ГКУ та іншими законами.

Загальною організаційною формою підприємницької діяльності є підприємство. Як визначено у ГКУ (ст.62), Підприємство – Це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами НЕС (у тому числі іншим підприємством і громадянином – фізичною особою, групою громадян тощо) для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного провадження виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

А Громадянин, Згідно з чинним законодавством (ст. 128 ГКУ), Визнається суб’єктом підприємництва У разі провадження ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.

Організаційні форми підприємницької діяльності в Україні залежно від форм власності (згідно з Господарським кодексом України):

O приватне Підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);

O підприємство, що діє на основі Колективної власності (підприємство колективної власності);

O комунальне підприємство, Що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

O державне підприємство, Що діє па основі державної власності;

O підприємство, засноване На змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).

Залежно Від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду В Україні діють Унітарні та корпоративні підприємства.

Унітарне підприємство Створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство Утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їхнім спільним рішенням (договором), функціонує на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створені, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створені у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Підприємства залежно від кількості працівників та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працівників за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими підприємствами Визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працівників за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п’яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Усі інші підприємства визнаються Середніми.

У випадках існування залежності від іншого підприємства підприємство визнається дочірнім.

Залежно Від порядку заснування об’єднання підприємств Можуть утворюватися як господарські об’єднання або як державні чи комунальні господарські об’єднання.

Господарське об’єднання – об’єднання підприємств, утворене з ініціативи підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність. Господарські об’єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками.

Державне (комунальне) господарське об’єднання – об’єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об’єднання), або рішенням компетентних органів Місцевого самоврядування. Державне (комунальне) господарське об’єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об’єднання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Державне регулювання економіки – Калетнік Г. М. – 10.1. Поняття підприємництва, організаційні форми та види підприємницької діяльності