Державне регулювання економіки – Гриньова В. М. – Тема 9. Державна підтримка інвестиційної діяльності
9.1. Теоретичні засади інвестиційної привабливості країни
Важливим питанням державного регулювання інвестиційної діяльності є створення привабливого інвестиційного клімату. Інвестиційний клімат визначається такими складовими, як інвестиційний потенціал (рис. 9.1), інвестиційні ризики та інвестиційне законодавство.
Згідно з Законом України “Про Інвестиційну діяльність”1” інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути:
– кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;
– рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);
– майнові права, що випливають з авторського права, досвіду та інші інтелектуальні цінності;
– сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих (“ноу-хау*1);
– права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також іншими майновими правами;
– інші цінності.
Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень. Інвестиційний потенціал формується під
Рис. 9.1. Взаємозв’язок основних складових інвестиційної привабливості на макрорівні
Впливом багатьох чинників, важливим із яких є рейтинг інвестиційної привабливості країни, який визначається за такими показниками:
Де Рін. пР.,; Рів. пр.”і Ли-пр., ~” показники, за якими оцінюють рейтинг інвестиційної привабливості країни;
Вп – борги країни на дату оцінки інвестиційної привабливості країни;
ДДк – державні доходи країни;
ВВП – валовий внутрішній продукт;
ДРК – державні резерви країни.
Поняття інвестиційної привабливості країни дуже багатогранне, тому необхідно розглянути основні поняття інвестиційної діяльності в економіці. Інвестиційний процес – це частина відтворювального процесу, яка спрямована на збільшення капіталу нації. У ринковій економіці інвестиційний процес здійснюється у формі руху фізичних та фінансових величин.
Перша форма передбачає:
А) створення інвестиційних товарів (будівельні об’єкти, машини та обладнання, технології, ноу-хау та ін.);
Б) освоєння нових виробничих потужностей (введення нових об’єктів та виробничих потужностей для випуску конкурентоспроможної продукції);
В) експлуатація об’єкта в нормальному режимі для виробництва товарів і послуг.
Друга форма передбачає вкладення грошових коштів для отримання додаткового доходу. При цьому учасниками інвестиційного процесу є:
А) інвестори, що вкладають грошові кошти в інвестиційні проекти;
Б) фінансові посередники (банки, фінансові групи, різні інвестиційні та фінансові компанії), що направляють грошові ресурси або цінні папери у виробництво товарів і послуг з метою отримання доходу.
Основні показники інвестиційного процесу: інвестиційні товари та послуги; обсяги інвестицій в основний капітал (табл. 9.1, 9.2, 9.3) і вкладення в розвиток людини; структура інвестицій; система показників інвестиційного процесу.
Таблиця 9.1. Інвестиції в основний капітал
Таблиця 9.2. Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування
Таблиця 9.3. Технологічна структура інвестицій в основний капітал, %
Роки | Інвестиції в основний капітал | У тому числі на: | ||
Будівельні та монтажні роботи | Обладнання, інструмент та інвентар | Інші капітальні роботи і витрати | ||
1990 | 100 | 44 | 43 | 13 |
1995 | 100 | 66 | 27 | 7 |
2000 | 100 | 43 | 49 | 8 |
2001 | 100 | 42 | 51 | 7 |
2002 | 100 | 40 | 54 | 6 |
2003 | 100 | 39 | 55 | 6 |
2004 | 100 | 43 | 52 | 5 |
2005 | 100 | 43 | 52 | 5 |
Взаємозв’язок інвестицій і макроекономічних показників можна подати у вигляді таких залежностей:
Де НДк – національний дохід у напрямах кінцевого використання;
В – витрати на споживання; / – інвестиційні витрати;
НДь – національний дохід за чинниками виробництва; ІІ – підприємницький прибуток; Пар – прибутки за працею.
Формули 9.4 та 9.5 відображають баланс результатів виробництва і використання продукції в національному господарстві та можуть бути використані у державному регулюванні для оцінки наслідків прийняття інвестиційних рішень на різних рівнях управління.
Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється за допомогою пасивних і активних методів. Пасивні методи пов’язані з отриманням і подальшим використанням інформації, яка відображає умови виробництва, реалізації та споживання продукції в країні, а також визначенням пріоритетних інвестиційних напрямів. Тому така інформація може бути отримана:
– з моделі міжгалузевого балансу виробництва та розподілу продукції;
– балансу виробництва інвестиційних благ, у тому числі балансу будівельного виробництва;
– балансу виробничого обладнання;
– попиту на інвестиційні блага;
– балансу капітальних вкладень і накопичень.
До активних методів державного регулювання інвестиційного процесу належать:
– створення сприятливих умов для учасників інвестиційного процесу: проведення вигідної для інвесторів податкової і амортизаційної політики.
– пряма участь державних органів влади у значущих для країни інвестиційних проектах;
– участь державних органів у створенні інфраструктурних об’єктів, що сприяють розвитку приватного підприємництва;
– створення дієвої законодавчої бази, що забезпечує ефективність інвестиційної діяльності.
При цьому критеріями оцінки економічної ефективності інвестиційної діяльності можуть бути показники оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів як однієї з основних форм реалізації інвестиційної діяльності1:
1) приведений дохід визначається за формулами:
Де ПДо – сума приведеного доходу за інвестиційним проектом під час одноразового здійснення інвестиційних витрат;
ГП – сума грошового потоку за окремими періодами реалізації інвестиційного проекту;
ІВ – сума одноразових інвестиційних витрат, пов’язаних з реалізацією інвестиційного проекту;
І – ставка дисконтування, виражена десятковим дробом;
І – конкретний розрахунковий період;
Л – кількість періодів у загальному розрахунковому періоді за отриманим грошовим потоком;
Т – кількість періодів у загальному розрахунковому періоді за вкладеними інвестиційними засобами.
Де ПД0 – сума приведеного доходу за інвестиційним проектом за багаторазового здійснення інвестиційних витрат; 2) чистий приведений дохід визначають за формулами:
Де ЧПДо – сума чистого приведеного доходу за інвестиційним проектом за одноразового здійснення інвестиційних витрат;
ЧГП – сума чистого грошового потоку за окремими періодами реалізації інвестиційного проекту;
ІВ – сума одноразових інвестиційних витрат, пов’язаних з реалізацією інвестиційного проекту;
І – ставка дисконтування, виражена десятковим дробом;
Ї – конкретний розрахунковий період;
П – кількість періодів у загальному розрахунковому періоді за отриманим чистим грошовим потоком;
Т – кількість періодів у загальному розрахунковому періоді за вкладеними інвестиційними засобами.
Де ЧПДЬ – сума чистого приведеного доходу за інвестиційним проектом за багаторазового здійснення інвестиційних витрат; 3) індекс (коефіцієнт) дохідності обчислюють за формулами:
Де/До – індекс (коефіцієнт) дохідності за інвестиційним проектом за одноразового здійснення інвестиційних витрат;
Де ІД6 – індекс (коефіцієнт) дохідності за інвестиційним проектом за багаторазового здійснення інвестиційних витрат;
4) індекс (коефіцієнт) рентабельності визначають відповідно за формулами:
Де ІРо – індекс рентабельності за інвестиційним проектом за одноразового здійснення інвестиційних витрат;
ЧПД0 – сума чистого приведеного доходу, який отриманий за період реалізації інвестиційного проекту.
Де ІР6 – індекс рентабельності за інвестиційним проектом за багаторазового здійснення інвестиційних витрат;
5) період окупності інвестиційного проекту становить відповідно за формулами:
Де ПОо – період окупності інвестиційного проекту за одноразового здійснення інвестиційних витрат.
Де ПОб – період окупності інвестиційного проекту за багаторазового здійснення інвестиційних витрат;
6) внутрішня ставка прибутковості інвестиційного проекту – це дисконтна ставка, за якою чистий приведений дохід у процесі дисконтування буде приведений до нуля, тобто ВСД = і, за якої’ЧПД = 0:
– за здійснення одноразових інвестиційних витрат:
Де ВСДо – внутрішня ставка прибутковості інвестиційного проекту за одноразового здійснення інвестиційних витрат; – за здійснення багаторазових інвестиційних витрат:
Де ВСДЬ – внутрішня ставка прибутковості інвестиційного проекту за багаторазового здійснення інвестиційних витрат.