Державне регулювання економіки – Гриньова В. М. – 7.2. Принципи та методи складання балансів

До основних принципів складання балансів належать:

– цільовий: полягає у цілеспрямованості складання балансів, тобто будь-який баланс розробляється з певною метою;

– ієрархічний: полягає у розосередженні питань, які вирішуються, і завдань за рівнями управління та за часом;

– принцип комплексності: полягає у взаємопов’язаному вирішенні економічних, соціальних та інших завдань за допомогою балансів;

– принцип безперервності: полягає у пов’язуванні коротко-і довгострокових балансів і їх системному оновленні;

– принцип адресності: означає необхідність встановлення адресності балансових завдань і своєчасність їх доведення до виконавців.

До основних методів складання балансів належать:

– балансовий метод планування, який передбачає забезпечення рівноваги між наявністю ресурсів і потребами в їх використанні;

– нормативний, заснований на розрахунку планових показників на основі норм витрати ресурсів;

– програмно-цільовий метод характеризується узгодженням програмних завдань і ресурсним забезпеченням реалізації програмних завдань для досягнення певних цілей, тобто цілі узгоджуються з ресурсами, необхідними для їх досягнення;

– метод оптимізації полягає в розробці та виборі з альтернативних варіантів найкращого, що дає змогу досягти максимальних результатів за раціонального використання ресурсів.

Нормативною базою матеріальних балансів є сукупність норм, що визначають міру витрат різних матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції або на виконання одиниці певної роботи чи послуги. Обгрунтованість матеріальних балансів залежить від повноти та достовірності економічної інформації, яка є базою для їх розробки. Існують дві основні схеми потоків економічної інформації, які використовуються під час складання матеріальних балансів: централізована та децентралізована. Головним органом централізованої інформації є Державний комітет статистики України, що відповідає за збирання, обробку та доведення економічної інформації до розробників балансів. Децентралізовано збирають інформацію науково-дослідні інститути.

Матеріальні баланси розробляють за типовими формами з урахуванням особливостей продукції та її призначення. Схема матеріальних балансів становить двосторонню таблицю, у лівій частині якої відображають джерела надходження ресурсів, а в правій – можливі шляхи їх розподілу та використання.

7.3. Етапи складання матеріальних балансів

У процесі складання розподільної частини матеріальних балансів визначають потреби в ресурсах за всіма напрямами їх використання методом прямого розрахунку з використанням норм і нормативів, показників обсягів виробництва продукції, робіт, послуг. У процесі розробки ресурсної частини матеріальних балансів визначають можливі обсяги матеріальних ресурсів у періоді, який планується або прогнозується.

Обов’язковою вимогою під час складання матеріальних балансів є рівність обох його частин: розподільної та ресурсної. Після завершення попередніх розрахунків за окремими статтями відбувається їх взаємне пов’язування. За умов невідповідності між частинами матеріального балансу розробляються конкретні заходи щодо їх ліквідації. Робота з ув’язування частин балансу називається корегуванням. Якщо обсяги наявних ресурсів перевищують обсяги їх використання, то реалізують такі заходи:

– вивчають нові ринки збуту певного виду ресурсу;

– змінюють якісні параметри ресурсу;

– стимулюють попит на певний вид ресурсу;

– знижують ціну на ресурс.

Якщо потреба у ресурсах перевищує обсяги наявних ресурсів, тобто виникає дефіцит матеріального ресурсу, то необхідно реалізувати такі заходи:

– розглянути додаткові можливості збільшення того або іншого виду ресурсу за рахунок резервів та інтенсифікації його виробництва (наприклад, за рахунок більш раціонального використання виробничих потужностей або зниження матеріаломісткості продукції);

– знизити норми витрат матеріального ресурсу, якщо це не погіршує якість продукції;

– розглянути варіанти використання ефективних замінників того або іншого ресурсу;

– знизити нормативні запаси та залишки ресурсу, якщо це не впливає негативно на ритмічність виробництва;

– спрямувати додаткові капітальні вкладення на розширення виробництва певного виду ресурсу;

– збільшити обсяги дефіцитного ресурсу за рахунок імпорту.

Міністерство економіки спільно з відповідними регіональними органами розробляє та пропонує для практичного використання систему балансів матеріально-технічних ресурсів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Державне регулювання економіки – Гриньова В. М. – 7.2. Принципи та методи складання балансів