Державне регулювання економіки – Гриньова В. М. – 4.2. Класифікація державних цільових програм

Державні цільові програми класифікуються за масштабами розробки та реалізації, своєю спрямованістю та строками реалізації.

За масштабами розробки та реалізації державні цільові програми поділяються:

– на загальнодержавні програми, які охоплюють всю територію держави або значну кількість її регіонів;

– програми для розв’язання окремих проблем розвитку економіки, окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць.

За своєю спрямованістю державні цільові програми є таких видів:

– економічні, метою яких є розв’язання комплексних галузевих і міжгалузевих проблем виробництва, підвищення його ефективності та якісних характеристик, забезпечення ресурсозбереження, створення нових виробництв;

– програми регіонального розвитку, що мають державне значення;

– наукові, метою яких є забезпечення виконання фундаментальних досліджень у галузі природничих, суспільних і технічних наук;

– науково-технічні, що розробляються для розв’язання найважливіших науково-технічних проблем, створення принципово нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, іншої наукомісткої та конкурентоспроможної продукції;

– соціальні, що передбачають розв’язання проблем підвищення рівня та якості життя, проблем безробіття, посилення соціального захисту населення, поліпшення умов праці, розвиток охорони здоров’я та освіти;

– національно-культурні, спрямовані на розв’язання проблем національно-культурного розвитку, збереження національно-культурної спадщини, задоволення інтелектуальних та духовних потреб людини;

– екологічні, метою яких є здійснення загальнодержавних природоохоронних заходів, запобігання катастрофам екологічного характеру та ліквідація їх наслідків;

– оборонні, що розробляються з метою посилення обороноздатності держави;

– правоохоронні, спрямовані на забезпечення правоохоронної діяльності, боротьби із злочинністю та державної безпеки.

За строками реалізації державні цільові програми класифікуються:

– на довгострокові, термін реалізації яких від 10 до 20 років;

– середньострокові, термін реалізації яких від 1 до 10 років;

– короткострокові, термін реалізації яких до 1 року.

4.3. Розроблення та виконання державних цільових програм

Основними етапами розроблення та виконання державної цільової програми є:

1) ініціювання розроблення державної цільової програми, розроблення та громадське обговорення концепції програми. Ініціювати розроблення державної цільової програми можуть: Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Національний банк України, Національна академія наук України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації);

2) схвалення концепції програми та прийняття рішення щодо розроблення проекту програми, визначення державного замовника та строків її розроблення. Концепція державної цільової програми розробляється з метою обгрунтування необхідності розроблення державної цільової програми та визначення оптимального варіанта розв’язання програмної проблеми. Проект концепції державної цільової програми повинен містити:

– визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована програма;

– аналіз причин виникнення проблеми та обгрунтування необхідності її розв’язання шляхом розроблення і виконання програми;

– визначення мети програми;

– визначення, порівняльний аналіз можливих варіантів розв’язання проблеми та обгрунтування оптимального варіанта;

– визначення на основі оптимального варіанта шляхів і засобів розв’язання проблеми, строків виконання програми;

– оцінку очікуваних результатів виконання програми, зокрема економічних, соціальних, екологічних, та визначення її ефективності;

– оцінку фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання програми.

Проект концепції державної цільової програми публікується в офіційних засобах масової інформації для громадського обговорення;

3) розроблення проекту програми – визначення заходів і завдань, що пропонуються для включення до неї, а також обсягів і джерел фінансування. Проект державної цільової програми розробляється на основі схваленої концепції державним замовником або визначеним ним відповідно до законодавства розробником. Проект державної цільової програми повинен містити:

– паспорт програми – стислий виклад основних даних (назва, рішення про розроблення, відомості про державного замовника та відповідальних виконавців програми, строк виконання, обсяги та джерела фінансування);

– визначення мети програми;

– обгрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, а також необхідності фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України;

– перелік заходів і завдань з визначенням виконавців, строків виконання (в цілому і поетапно), обсягів та джерел фінансування (з розбивкою за роками);

– розрахунок очікуваних результатів (економічних, соціальних, екологічних тощо) виконання програми та її ефективності;

– розрахунок обсягів та визначення джерел фінансування програми, у тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України (з розбивкою за роками).

Проект державної цільової програми підлягає обов’язковій державній експертизі, що здійснюється відповідно до закону;

4) державна експертиза проекту програми;

5) погодження та затвердження програми. Загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля за поданням Кабінету Міністрів України затверджуються законом. Інші державні цільові програми за поданням державних замовників затверджуються Кабінетом Міністрів України;

6) проведення конкурсного відбору виконавців заходів і завдань програми. Відбір виконавців програми здійснюється на конкурсній основі. Заходи щодо реалізації основних завдань програми відбираються на основі кращих варіантів їх реалізації та виконання;

7) організація виконання заходів і завдань програми, здійснення контролю за їх виконанням. Державна цільова програма виконується шляхом здійснення її заходів і завдань органами державної влади, а також виконавцями, передбаченими цією програмою. Державний замовник самостійно здійснює заходи та завдання, передбачені державною цільовою програмою, або, за необхідності, укладає договір (контракт) у порядку, встановленому законодавством. Виконавцями державної цільової програми можуть бути підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що визначаються державним замовником для виконання заходів і завдань програми на конкурсних засадах.

Зміни до державної цільової програми вносяться в разі потреби та можуть передбачати:

– включення до затвердженої програми додаткових заходів і завдань;

– уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання програми та окремих заходів і завдань;

– виключення з затвердженої програми окремих заходів і завдань, щодо яких визнано недоцільним подальше продовження робіт.

Рішення про внесення змін до державної цільової програми приймається органом державної влади, який її затвердив;

8) підготовка та оцінка щорічних звітів про результати виконання програми, а в разі потреби – проміжних звітів. Виконання державної цільової програми припиняється після закінчення встановленого строку. Державний замовник складає заключний звіт про результати виконання програми та подає його до Кабінету Міністрів України разом з узагальненим висновком про кінцеві результати виконання програми не пізніше, ніж у тримісячний термін після закінчення встановленого строку виконання програми;

9) підготовка та опублікування в офіційних друкованих виданнях заключного звіту про результати виконання програми.

Порядок розроблення та виконання державних цільових програм затверджується Кабінетом Міністрів України. Державним замовником державної цільової програми можуть бути центральні органи виконавчої влади, Національна академія наук України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Державний замовник здійснює загальне керівництво і контроль за розробленням державної цільової програми та виконання її заходів і завдань.

Державний замовник:

– призначає керівника державної цільової програми, основними завданнями якого є оперативне управління та контроль за розробленням і виконанням програми;

– подає пропозиції щодо внесення змін до державної цільової програми, а також припинення її виконання;

– готує щорічний звіт про результати виконання державної цільової програми та подає його на розгляд Кабінету Міністрів України з метою визначення ефективності виконання програми. Строки подання державним замовником проміжних звітів визначаються нормативно-правовим актом, яким затверджено програму;

– готує заключний звіт про результати виконання програми та подає його на розгляд Кабінету Міністрів України.

Контроль за виконанням державної цільової програми здійснює Кабінет Міністрів України шляхом розгляду проміжних, щорічних, заключного звітів про результати виконання державної цільової програми та узагальненого висновку про кінцеві результати виконання програми.

Безпосередній контроль за виконанням заходів і завдань програми, ефективним та цільовим використанням коштів її виконавцями здійснюють державні замовники. Контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів здійснюють спеціально уповноважені органи державної влади відповідно до закону.

Контроль за виконанням державної цільової програми здійснюється з метою:

– забезпечення виконання заходів та завдань програми в установлені строки;

– досягнення передбачених цільових показників програми;

– забезпечення використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів за призначенням.

Розроблення та виконання державної цільової програми здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, передбачених законом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Державне регулювання економіки – Гриньова В. М. – 4.2. Класифікація державних цільових програм