Державне регулювання економіки – Гриньова В. М. – 2.3. Органи державного регулювання
Сукупність методів державного регулювання дає змогу органам державної влади впливати на розвиток соціально-економічних процесів шляхом створення сприятливих умов для їх розвитку з метою отримання суспільно корисних результатів. Методи державного регулювання класифікуються за такими ознаками (рис. 2.2):
– за формами впливу вони бувають прямі та непрямі. Методи прямого регулювання безпосередньо регламентують розвиток різних елементів і процесів ринкової економіки. До основних інструментів прямих методів державного регулювання економіки належать: різні нормативно-правові акти; державні замовлення; плани соціально-економічного розвитку; цільові комплексні програми; державний бюджет. Методи непрямого
Рис. 2.2. Класифікація методів державного регулювання економіки
Регулювання характеризуються опосередкованим впливом на розвиток економіки та передбачають створення певних умов господарювання, що дають змогу розвивати економічні процеси в єдиному напрямі з державною економічною політикою. Вони реалізовуються через інструменти бюджетно-фінансової, грошово-кредитної, інвестиційної, інноваційної, амортизаційної та інших напрямів економічної політики держави;
– за способами впливу виділяють такі методи державного регулювання: правові, адміністративні, економічні та пропагандистські. Правові методи державного регулювання спрямовані на встановлення обов’язкових для виконання суб’єктами господарювання юридичних норм поведінки на ринку. При цьому вони мають бути науково обгрунтовані, системно організовані та придатні для застосування в реальних економічних умовах. Іншими словами, правові методи регулювання економіки передбачають створення законодавчої бази, що дає змогу ефективно функціонувати економіці на всіх рівнях.
Основними формами правового регулювання економіки е: Конституція й закони України; укази Президента України; закони та постанови, а також інші нормативні акти Верховної Ради, Кабінету Міністрів, профільних міністерств; постанови й інші нормативні акти державних обласних адміністрацій і органів місцевого самоврядування.
Адміністративні методи регулювання реалізовуються через ієрархію управління економікою за допомогою виконання обов’язкових посадових інструкцій, розпоряджень і обов’язків. Основними інструментами адміністративних методів регулювання є: ліцензії, квоти, санкції, стандарти, норми, державні замовлення, ціни.
Економічні методи державного регулювання передбачають створення сприятливих економічних умов для розвитку суспільного виробництва та поліпшення якості життя.
Пропагандистські методи (морально-етичні) полягають у зверненні представників органів влади до честі і совісті людей для виховання патріотизму у суспільстві та почуттів національної гордості. Реалізація пропагандистських методів можлива на основі позитивного іміджу державних службовців, які здійснюють державне регулювання.
2.3. Органи державного регулювання
У системі державного регулювання економіки суб’єктом регулювання є різні гілки влади, а саме законодавча та виконавча влада. Президент виступає гарантом Конституції, формує стратегію соціально-економічного розвитку країни, подає щорічне послання Президента Верховній Раді. Президент здійснює правове регулювання економічних відносин, кадрову політику та деякі організаційні функції (формування Адміністрації Президента, консультативних груп та ін.) відповідно до своїх повноважень.
Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. У рамках здійснення державного регулювання Верховна Рада відповідає за:
– прийняття законів;
– затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
– визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики;
– затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
– заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішні та зовнішній стан України;
– призначення за поданням Президента України Прем’єр-міністра України, міністра оборони України, міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем’єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;
– здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції та закону;
– затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;
– призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;
– призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України;
– надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;
– затвердження переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об’єктів права приватної власності;
– Кабінет Міністрів України на чолі з прем’єр-міністром є вищим органом виконавчої влади. У системі державного регулювання Кабінет Міністрів здійснює ряд функцій, які відображені в Конституції України1, а саме: забезпечує економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; дбає про проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України; забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону; розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи.
Склад і взаємозв’язок усіх гілок влади подано на рис. 2.3 та 2.4.
Рис. 2.3. Структура органів державної влади, яка здійснює державне регулювання економіки
(2 votes, average: 3,00 out of 5)