Державне регулювання економіки – Гриньова В. М. – 10.1. Поняття бюджетної системи України та державних фінансових ресурсів
10.1. Поняття бюджетної системи України та державних фінансових ресурсів
Бюджетна система України становить сукупність елементів бюджетів різних рівнів управління, які перебувають у певному взаємозв’язку, що дає змогу здійснювати бюджетне регулювання соціально-економічного розвитку країни. Основним законодавчим актом, який регулює бюджетну систему України, є Бюджетний кодекс України1, прийнятий у 2001 р.; він регламентує бюджетний устрій і міжбюджетну взаємодію у процесі формування та виконання бюджетів різних рівнів управління. Відповідно до чинного Кодексу бюджетна система України складається з державного та місцевих бюджетів (рис. 10.1). Також правову основу бюджетного регулювання економіки становить: Конституція України, Закон України “Про державний бюджет”, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів областей і міст Києва та Севастополя.
Державний бюджет – це план формування та використання державних фінансових ресурсів для реалізації заходів загальнонаціонального значення.
Державні фінансові ресурси необхідні для формування фінансової основи економічного та соціального розвитку країни. Джерелами формування державних фінансових ресурсів є:
– доходи бюджетів;
– фінансові ресурси підприємств та організацій;
– доходи державних позабюджетних фондів;
– довгострокові кредити для фінансування розвитку економіки, надані банками України;
– кошти іноземних інвесторів;
– кредити міжнародних фінансових організацій.
Державні позабюджетні фонди створюються з метою накопичення фінансових ресурсів для забезпечення розвитку певних соціально-економічних напрямів. Залежно від цільового призначення позабюджетні фонди поділяються на економічні та соціальні, а з урахуванням рівня управління – на центральні та регіональні.
Державні фінансові ресурси служать основним інструментом реалізації функцій органів державної влади, які здійснюються в процесі соціально-економічного розвитку країни. Основний обсяг державних фінансових ресурсів накопичується у дохідній частиш бюджету (табл. 10.1).
Таблиця 10.1. Зведений бюджет України, млн грн *
Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку держави. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів областей і міст Києва та Севастополя.
Доходи бюджету – усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти). Видатки бюджетів – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Бюджетний дефіцит – перевищення видатків бюджету над його доходами. Бюджетний профіцит – перевищення доходів бюджету над видатками.
Відповідно до чинного Бюджетного кодексу України на рис. 10.2. подана класифікація доходів державного бюджету.
У системі державного регулювання економіки зведений бюджет країни виконує такі функції:
– акумуляція фінансових ресурсів у руках центральних органів влади з метою перерозподілу між галузями, областями та населенням країни;
– забезпечення утримання державних об’єктів управління та їх інфраструктури;
– стимулювання економічного зростання в пріоритетних напрямах розвитку країни;
– соціальний захист певних верств населення. Державні витрати також мають багато функцій, до найважливіших з яких належать:
– політична – підтримка існуючого суспільного устрою, що полягає в утриманні апарату державного управління; армії та органів безпеки;
– соціальна – стабілізація соціальної ситуації в країні та забезпечення постійного зростання рівня соціального забезпечення за рахунок розвитку галузей, які надають соціальні послуги населенню;
– економічна – стабілізація економіки в країні, забезпечення стійких позитивних темпів її зростання на основі фінансування розвитку пріоритетних галузей суспільного виробництва.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)