4.1. Особливості права власності на землю (земельну ділянку) Особливий режим права власності на землю пояснюється тим, що згідно зі ст. 14 Конституції земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави, а
4.1. Особливості права власності на землю (земельну ділянку) Особливий режим права власності на землю пояснюється тим, що згідно зі ст. 14 Конституції земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави, а
Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інші приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них (ст. 379 ЦК). Не вважаються житлом окремі виробничі приміщення, вагончики, підвали, сараї, гаражі, пересувні контейнери тощо, а
Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інші приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них (ст. 379 ЦК). Не вважаються житлом окремі виробничі приміщення, вагончики, підвали, сараї, гаражі, пересувні контейнери тощо, а
1. Загальна характеристика захисту права власності Розглядаючи питання захисту права власності, насамперед необхідно звернути увагу на те, що в літературі йдеться як про захист права власності1, так і про його охорону2. При визначенні співвідношення
1. Загальна характеристика захисту права власності Розглядаючи питання захисту права власності, насамперед необхідно звернути увагу на те, що в літературі йдеться як про захист права власності1, так і про його охорону2. При визначенні співвідношення
Основним речово-правовим засобом захисту права власності є віндикаційний позов, суть якого полягає у витребуванні власником свого майна з чужого володіння. Зокрема, ст. 387 ЦК встановлює, що власник має право витребувати своє майно від особи,
Порушення права власності може мати місце не лише у разі позбавлення власника можливості володіння належним йому майном, але й у випадках незаконного обмеження його у можливості реалізації правомочності користування або розпорядження цим майном (наприклад,
Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Позов про визнання
Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Позов про визнання
Глава 18. Суміжні речові права 1. Тенденція розвитку суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у законодавстві України Доля речових прав в історії українського цивільного законодавства складалася по-різному. На початку XX ст. вони складали достатньо розгалужену
Глава 18. Суміжні речові права 1. Тенденція розвитку суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у законодавстві України Доля речових прав в історії українського цивільного законодавства складалася по-різному. На початку XX ст. вони складали достатньо розгалужену
Глава 18. Суміжні речові права 1. Тенденція розвитку суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у законодавстві України Доля речових прав в історії українського цивільного законодавства складалася по-різному. На початку XX ст. вони складали достатньо розгалужену
Важливим речовим правом є право на чужі речі. У цьому випадку право власності належить одній особі, в той час як інша особа має на те саме майно таке ж (безпосереднє) речове право, тільки вужче
Відмовившись від винесення у заголовок глави 32 ЦК традиційного терміна “сервітут”, вітчизняні законодавці назвали її “Право користування чужим майном”. Можливо, з цих міркувань у ЦК відсутнє і визначення сервітуту, хоча у ст. 401 ЦК
Емфітевзисом є довгострокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї
Суперфіцій – це довгострокове, відчужуване та успадковуване право користування земельною ділянкою, переданою відплатно чи безоплатно особі для будівництва та експлуатації на ній будівель та споруд, на які в останньої виникає право власності. Суб’єктами суперфіціарних
6.1. Володіння як самостійне речове право Ведучи мову про володіння як правову категорію, слід розрізняти “право володіння” як елемент права власності і як вид права на чужі речі (відповідно до концепції ЦК), і “володіння”
6.1. Володіння як самостійне речове право Ведучи мову про володіння як правову категорію, слід розрізняти “право володіння” як елемент права власності і як вид права на чужі речі (відповідно до концепції ЦК), і “володіння”
Інститут права володіння чужим майном, тобто вид права на чужі речі регулюється главою Зі ЦК. Під правом володіння чужим майном мається на увазі тільки те володіння, яке виникає на підставі договору з його власником
1 Поняття та види інтелектуальної власності Однією з найбільш важливих і характерних рис людини як частини живого світу є її здатність до осмисленої (цілеспрямованої) творчості. Творчість визначається як цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом котрої
1 Поняття та види інтелектуальної власності Однією з найбільш важливих і характерних рис людини як частини живого світу є її здатність до осмисленої (цілеспрямованої) творчості. Творчість визначається як цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом котрої
Визначаючи поняття “право інтелектуальної власності”, слід враховувати, що воно може вживатися у суб’єктивному та об’єктивному сенсі, а також нерідко вживається, в тому числі в ЦК – наприклад, ч. 2 ст. 418, для позначення елементу
Суб’єкти права інтелектуальної власності – це особи, яким можуть належати права володіння, легітимації, користування, розпорядження та захисту прав на результати інтелектуальної, творчої діяльності. Суб’єктами права інтелектуальної власності можуть бути 2 види суб’єктів: 1) творець
Для сучасної концепції українського цивільного права характерним є те, що право інтелектуальної власності стосовно особи розглядається у 2 значеннях: 1) як елемент правосуб’єктності (правоздатності, статусу) особи; 2) як суб’єктивне право. Відповідно і тлумачиться зміст
Характер та спрямованість можливої поведінки суб’єкта права інтелектуальної власності, а отже, і напрямів здійснення цього права у загальному вигляді визначаються ст. 41 Конституції, котра встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами
Захист права інтелектуальної власності в Україні останніми роками набуває усе більшої гостроти, оскільки масштаби порушення цих прав стрімко зростають. Варто хоча б згадати про проблему виробництва та реалізації неліцензійних компакт-дисків, відеокасет, комп’ютерних програм тощо,
Глава 20. Загальні положення про зобов’язання 1. Поняття зобов’язання Термін “зобов’язання” має декілька значень. Зокрема, він використовується для позначення: 1) документа, що видається боржником кредитору; 2) окремого обов’язку; 3) обов’язку, що відповідає правомочностям певної
Глава 20. Загальні положення про зобов’язання 1. Поняття зобов’язання Термін “зобов’язання” має декілька значень. Зокрема, він використовується для позначення: 1) документа, що видається боржником кредитору; 2) окремого обов’язку; 3) обов’язку, що відповідає правомочностям певної
Глава 20. Загальні положення про зобов’язання 1. Поняття зобов’язання Термін “зобов’язання” має декілька значень. Зокрема, він використовується для позначення: 1) документа, що видається боржником кредитору; 2) окремого обов’язку; 3) обов’язку, що відповідає правомочностям певної
Класифікація зобов’язань може бути проведена за різними критеріями. Найбільш зручною є класифікація з використанням згаданого вже принципу дихотомії — поділу на 2 парних поняття. Разом з тим можливий і відступ від цього принципу для
Елементами зобов’язання як і будь-якого цивільного правовідношення є суб’єкти, об’єкт, зміст. Суб’єктами зобов’язання є кредитор і боржник (дебітор). Кредитор – це особа, яка управомочена вимагати від іншої особи (боржника) виконання певної дії (дій) або
Підставою виникнення зобов’язань є юридичний факт або юридична сукупність (фактичний склад), які породжують зобов’язання. Слід зазначити, що ЦК не визначає спеціально підстави виникнення зобов’язань, відсилаючи тут до загальних підстав виникнення цивільних прав та обов’язків.
Загальним принципом трансформації зобов’язань є згода на це всіх учасників зобов’язання. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускаються за винятком випадків, передбачених законом (ст. 525 ЦК). Одним з найбільш
Припиненням зобов’язання називається ліквідація з передбачених законом або договором підстав існування суб’єктивних прав і обов’язків, які становлять його зміст. Внаслідок цього учасників зобов’язання більше не пов’язують ті права і обов’язки, які раніше з нього
Виконання зобов’язання – це здійснення боржником тієї дії, яку має право вимагати від нього кредитор на підставі зобов’язання, що існує між ними. Вимоги до виконання зобов’язань визначають, насамперед, принципи – закріплені в законі основоположні
1. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов’язань Насамперед зазначимо, що хоча глава 49 ЦК називається “Забезпечення виконання зобов’язання”, однак передбачені нею засоби розраховані, головним чином, на забезпечення виконання договорів. Звичайно, немає перешкод до того,
1. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов’язань Насамперед зазначимо, що хоча глава 49 ЦК називається “Забезпечення виконання зобов’язання”, однак передбачені нею засоби розраховані, головним чином, на забезпечення виконання договорів. Звичайно, немає перешкод до того,
Засоби забезпечення зобов’язань можуть бути класифіковані за різними ознаками. 1. Так, залежно від часу і способу встановлення (виникнення) вони можуть бути поділені на спеціальні і універсальні. Спеціальні засоби забезпечення встановлюються в момент виникнення зобов’язання.
Засоби забезпечення зобов’язань можуть бути класифіковані за різними ознаками. 1. Так, залежно від часу і способу встановлення (виникнення) вони можуть бути поділені на спеціальні і універсальні. Спеціальні засоби забезпечення встановлюються в момент виникнення зобов’язання.
Засоби забезпечення зобов’язань можуть бути класифіковані за різними ознаками. 1. Так, залежно від часу і способу встановлення (виникнення) вони можуть бути поділені на спеціальні і універсальні. Спеціальні засоби забезпечення встановлюються в момент виникнення зобов’язання.
Завдаток мав чимале поширення у дореволюційному російському праві, забезпечуючи більшість угод, в яких виконання відрізнялося від моменту укладення договору. Його роль знизилася в зв’язку з поширенням безготівкових розрахунків, і зараз застосування завдатку залишилося на
Суть права притримання полягає в тому, що кредитор, у якого знаходиться річ, призначена для передачі боржнику або особі, вказаній боржником, у випадку невиконання боржником у термін зобов’язання з оплати цієї речі або компенсації кредитору
4.1. Неустойка Згідно зі ст. 549 ЦК неустойка – це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. Практично так само визначається неустойка в навчальній і науковій
4.1. Неустойка Згідно зі ст. 549 ЦК неустойка – це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. Практично так само визначається неустойка в навчальній і науковій
За договором поруки поручитель (це може бути одна або кілька осіб) частково або у повному обсязі поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку (ст. 553 ЦК). Отже, порука – це договір, за
Гарантія полягає в тому, що банк, фінансова установа, страхова організація (гарант) поручається перед кредитором (бенефіціаром) за виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Іншими словами, гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником (ст. 560 ЦК).
1. Поняття цивільно-правової відповідальності Передусім нагадаємо, що існують 2 різних підходи до розуміння відповідальності, суть яких полягає в тому, що юридична відповідальність, в тому числі й цивільно-правова, тлумачиться як відповідальність за минулі вчинки (ретроспективна
1. Поняття цивільно-правової відповідальності Передусім нагадаємо, що існують 2 різних підходи до розуміння відповідальності, суть яких полягає в тому, що юридична відповідальність, в тому числі й цивільно-правова, тлумачиться як відповідальність за минулі вчинки (ретроспективна
Як випливає з визначення, характерних ознак і самої суті, цивільно-правова відповідальність застосовується до осіб, винних у вчиненні цивільного правопорушення. Тому згідно з поширеною в юридичній літературі думкою, загальною і єдиною підставою юридичної відповідальності є