Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 4. Види права власності залежно від правового режиму

4.1. Особливості права власності на землю (земельну ділянку) Особливий режим права власності на землю пояснюється тим, що згідно зі ст. 14 Конституції земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави, а

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 4.1. Особливості права власності на землю (земельну ділянку)

4.1. Особливості права власності на землю (земельну ділянку) Особливий режим права власності на землю пояснюється тим, що згідно зі ст. 14 Конституції земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави, а

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 4.2. Право власності на житло

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інші приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них (ст. 379 ЦК). Не вважаються житлом окремі виробничі приміщення, вагончики, підвали, сараї, гаражі, пересувні контейнери тощо, а

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 4.3. Право довірчої власності

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інші приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них (ст. 379 ЦК). Не вважаються житлом окремі виробничі приміщення, вагончики, підвали, сараї, гаражі, пересувні контейнери тощо, а

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – Глава 17. Захист права власності

1. Загальна характеристика захисту права власності Розглядаючи питання захисту права власності, насамперед необхідно звернути увагу на те, що в літературі йдеться як про захист права власності1, так і про його охорону2. При визначенні співвідношення

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 1. Загальна характеристика захисту права власності

1. Загальна характеристика захисту права власності Розглядаючи питання захисту права власності, насамперед необхідно звернути увагу на те, що в літературі йдеться як про захист права власності1, так і про його охорону2. При визначенні співвідношення

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 2. Віндикаційний позов

Основним речово-правовим засобом захисту права власності є віндикаційний позов, суть якого полягає у витребуванні власником свого майна з чужого володіння. Зокрема, ст. 387 ЦК встановлює, що власник має право витребувати своє майно від особи,

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 3. Захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння

Порушення права власності може мати місце не лише у разі позбавлення власника можливості володіння належним йому майном, але й у випадках незаконного обмеження його у можливості реалізації правомочності користування або розпорядження цим майном (наприклад,

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 4. Визнання права власності

Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Позов про визнання

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 5. Інші засоби захисту права власності. Персональні засоби захисту права власності

Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Позов про визнання

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – Підрозділ 2. Інші речові права

Глава 18. Суміжні речові права 1. Тенденція розвитку суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у законодавстві України Доля речових прав в історії українського цивільного законодавства складалася по-різному. На початку XX ст. вони складали достатньо розгалужену

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – Глава 18. Суміжні речові права

Глава 18. Суміжні речові права 1. Тенденція розвитку суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у законодавстві України Доля речових прав в історії українського цивільного законодавства складалася по-різному. На початку XX ст. вони складали достатньо розгалужену

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 1. Тенденція розвитку суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у законодавстві України

Глава 18. Суміжні речові права 1. Тенденція розвитку суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у законодавстві України Доля речових прав в історії українського цивільного законодавства складалася по-різному. На початку XX ст. вони складали достатньо розгалужену

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 2. Права на чужі речі. Загальна характеристика прав на чужі речі

Важливим речовим правом є право на чужі речі. У цьому випадку право власності належить одній особі, в той час як інша особа має на те саме майно таке ж (безпосереднє) речове право, тільки вужче

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 3. Сервітути

Відмовившись від винесення у заголовок глави 32 ЦК традиційного терміна “сервітут”, вітчизняні законодавці назвали її “Право користування чужим майном”. Можливо, з цих міркувань у ЦК відсутнє і визначення сервітуту, хоча у ст. 401 ЦК

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)

Емфітевзисом є довгострокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)

Суперфіцій – це довгострокове, відчужуване та успадковуване право користування земельною ділянкою, переданою відплатно чи безоплатно особі для будівництва та експлуатації на ній будівель та споруд, на які в останньої виникає право власності. Суб’єктами суперфіціарних

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 6. Володіння і право володіння чужим майном

6.1. Володіння як самостійне речове право Ведучи мову про володіння як правову категорію, слід розрізняти “право володіння” як елемент права власності і як вид права на чужі речі (відповідно до концепції ЦК), і “володіння”

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 6.1. Володіння як самостійне речове право

6.1. Володіння як самостійне речове право Ведучи мову про володіння як правову категорію, слід розрізняти “право володіння” як елемент права власності і як вид права на чужі речі (відповідно до концепції ЦК), і “володіння”

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 6.2. Право володіння чужим майном

Інститут права володіння чужим майном, тобто вид права на чужі речі регулюється главою Зі ЦК. Під правом володіння чужим майном мається на увазі тільки те володіння, яке виникає на підставі договору з його власником

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – Глава 19. Право інтелектуальної власності

1 Поняття та види інтелектуальної власності Однією з найбільш важливих і характерних рис людини як частини живого світу є її здатність до осмисленої (цілеспрямованої) творчості. Творчість визначається як цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом котрої

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 1 Поняття та види інтелектуальної власності

1 Поняття та види інтелектуальної власності Однією з найбільш важливих і характерних рис людини як частини живого світу є її здатність до осмисленої (цілеспрямованої) творчості. Творчість визначається як цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом котрої

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 2. Право інтелектуальної власності як вид речового права

Визначаючи поняття “право інтелектуальної власності”, слід враховувати, що воно може вживатися у суб’єктивному та об’єктивному сенсі, а також нерідко вживається, в тому числі в ЦК – наприклад, ч. 2 ст. 418, для позначення елементу

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 3. Суб’єкти, об’єкти та підстави виникнення права інтелектуальної власності

Суб’єкти права інтелектуальної власності – це особи, яким можуть належати права володіння, легітимації, користування, розпорядження та захисту прав на результати інтелектуальної, творчої діяльності. Суб’єктами права інтелектуальної власності можуть бути 2 види суб’єктів: 1) творець

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 4. Зміст права інтелектуальної власності

Для сучасної концепції українського цивільного права характерним є те, що право інтелектуальної власності стосовно особи розглядається у 2 значеннях: 1) як елемент правосуб’єктності (правоздатності, статусу) особи; 2) як суб’єктивне право. Відповідно і тлумачиться зміст

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 5. Здійснення права інтелектуальної власності

Характер та спрямованість можливої поведінки суб’єкта права інтелектуальної власності, а отже, і напрямів здійснення цього права у загальному вигляді визначаються ст. 41 Конституції, котра встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 6. Захист права інтелектуальної власності

Захист права інтелектуальної власності в Україні останніми роками набуває усе більшої гостроти, оскільки масштаби порушення цих прав стрімко зростають. Варто хоча б згадати про проблему виробництва та реалізації неліцензійних компакт-дисків, відеокасет, комп’ютерних програм тощо,

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – Розділ IV. ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

Глава 20. Загальні положення про зобов’язання 1. Поняття зобов’язання Термін “зобов’язання” має декілька значень. Зокрема, він використовується для позначення: 1) документа, що видається боржником кредитору; 2) окремого обов’язку; 3) обов’язку, що відповідає правомочностям певної

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – Глава 20. Загальні положення про зобов’язання

Глава 20. Загальні положення про зобов’язання 1. Поняття зобов’язання Термін “зобов’язання” має декілька значень. Зокрема, він використовується для позначення: 1) документа, що видається боржником кредитору; 2) окремого обов’язку; 3) обов’язку, що відповідає правомочностям певної

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 1. Поняття зобов’язання

Глава 20. Загальні положення про зобов’язання 1. Поняття зобов’язання Термін “зобов’язання” має декілька значень. Зокрема, він використовується для позначення: 1) документа, що видається боржником кредитору; 2) окремого обов’язку; 3) обов’язку, що відповідає правомочностям певної

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 2. Види зобов’язань і система зобов’язального права

Класифікація зобов’язань може бути проведена за різними критеріями. Найбільш зручною є класифікація з використанням згаданого вже принципу дихотомії — поділу на 2 парних поняття. Разом з тим можливий і відступ від цього принципу для

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 3. Елементи зобов’язань

Елементами зобов’язання як і будь-якого цивільного правовідношення є суб’єкти, об’єкт, зміст. Суб’єктами зобов’язання є кредитор і боржник (дебітор). Кредитор – це особа, яка управомочена вимагати від іншої особи (боржника) виконання певної дії (дій) або

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 4. Підстави виникнення зобов’язань

Підставою виникнення зобов’язань є юридичний факт або юридична сукупність (фактичний склад), які породжують зобов’язання. Слід зазначити, що ЦК не визначає спеціально підстави виникнення зобов’язань, відсилаючи тут до загальних підстав виникнення цивільних прав та обов’язків.

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 5. Зміна зобов’язань. Заміна осіб у зобов’язанні

Загальним принципом трансформації зобов’язань є згода на це всіх учасників зобов’язання. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускаються за винятком випадків, передбачених законом (ст. 525 ЦК). Одним з найбільш

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 6. Припинення зобов’язань

Припиненням зобов’язання називається ліквідація з передбачених законом або договором підстав існування суб’єктивних прав і обов’язків, які становлять його зміст. Внаслідок цього учасників зобов’язання більше не пов’язують ті права і обов’язки, які раніше з нього

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 7. Виконання зобов’язань

Виконання зобов’язання – це здійснення боржником тієї дії, яку має право вимагати від нього кредитор на підставі зобов’язання, що існує між ними. Вимоги до виконання зобов’язань визначають, насамперед, принципи – закріплені в законі основоположні

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – Глава 21. Забезпечення виконання зобов’язань

1. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов’язань Насамперед зазначимо, що хоча глава 49 ЦК називається “Забезпечення виконання зобов’язання”, однак передбачені нею засоби розраховані, головним чином, на забезпечення виконання договорів. Звичайно, немає перешкод до того,

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 1. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов’язань

1. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов’язань Насамперед зазначимо, що хоча глава 49 ЦК називається “Забезпечення виконання зобов’язання”, однак передбачені нею засоби розраховані, головним чином, на забезпечення виконання договорів. Звичайно, немає перешкод до того,

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 2. Класифікація засобів забезпечення виконання зобов’язань

Засоби забезпечення зобов’язань можуть бути класифіковані за різними ознаками. 1. Так, залежно від часу і способу встановлення (виникнення) вони можуть бути поділені на спеціальні і універсальні. Спеціальні засоби забезпечення встановлюються в момент виникнення зобов’язання.

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 3. Речово-правові засоби забезпечення виконання зобов’язань

Засоби забезпечення зобов’язань можуть бути класифіковані за різними ознаками. 1. Так, залежно від часу і способу встановлення (виникнення) вони можуть бути поділені на спеціальні і універсальні. Спеціальні засоби забезпечення встановлюються в момент виникнення зобов’язання.

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 3.1. Застава

Засоби забезпечення зобов’язань можуть бути класифіковані за різними ознаками. 1. Так, залежно від часу і способу встановлення (виникнення) вони можуть бути поділені на спеціальні і універсальні. Спеціальні засоби забезпечення встановлюються в момент виникнення зобов’язання.

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 3.2. Завдаток

Завдаток мав чимале поширення у дореволюційному російському праві, забезпечуючи більшість угод, в яких виконання відрізнялося від моменту укладення договору. Його роль знизилася в зв’язку з поширенням безготівкових розрахунків, і зараз застосування завдатку залишилося на

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 3.3. Притримання

Суть права притримання полягає в тому, що кредитор, у якого знаходиться річ, призначена для передачі боржнику або особі, вказаній боржником, у випадку невиконання боржником у термін зобов’язання з оплати цієї речі або компенсації кредитору

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 4. Зобов’язально-правові засоби забезпечення виконання зобов’язань

4.1. Неустойка Згідно зі ст. 549 ЦК неустойка – це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. Практично так само визначається неустойка в навчальній і науковій

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 4.1. Неустойка

4.1. Неустойка Згідно зі ст. 549 ЦК неустойка – це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. Практично так само визначається неустойка в навчальній і науковій

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 4.2. Порука

За договором поруки поручитель (це може бути одна або кілька осіб) частково або у повному обсязі поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку (ст. 553 ЦК). Отже, порука – це договір, за

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 4.3. Гарантія

Гарантія полягає в тому, що банк, фінансова установа, страхова організація (гарант) поручається перед кредитором (бенефіціаром) за виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Іншими словами, гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником (ст. 560 ЦК).

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – Глава 22. Відповідальність у цивільному праві

1. Поняття цивільно-правової відповідальності Передусім нагадаємо, що існують 2 різних підходи до розуміння відповідальності, суть яких полягає в тому, що юридична відповідальність, в тому числі й цивільно-правова, тлумачиться як відповідальність за минулі вчинки (ретроспективна

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 1. Поняття цивільно-правової відповідальності

1. Поняття цивільно-правової відповідальності Передусім нагадаємо, що існують 2 різних підходи до розуміння відповідальності, суть яких полягає в тому, що юридична відповідальність, в тому числі й цивільно-правова, тлумачиться як відповідальність за минулі вчинки (ретроспективна

Цивільне право України – Харитонов Є. О. – 2. Підстава цивільно-правової відповідальності

Як випливає з визначення, характерних ознак і самої суті, цивільно-правова відповідальність застосовується до осіб, винних у вчиненні цивільного правопорушення. Тому згідно з поширеною в юридичній літературі думкою, загальною і єдиною підставою юридичної відповідальності є