1. Загальні положення про фізичну особу У радянському цивільному праві термін “фізична особа” не використовувався, оскільки ця категорія вважалася суто “буржуазною” і піддавалася відповідній критиці. Натомість у цивільному законодавстві колишнього СРСР та республік, що

Згідно зі ст. 26 ЦК фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією та ЦК, а також здатна мати усі майнові права, встановлені ЦК та іншими законами. Крім того, фізична особа може мати

Для того, щоб мати можливість самостійно створювати для себе цивільні права і обов’язки, фізична особа має бути не лише правоздатною, але й дієздатною. У найбільш простому вигляді дієздатність як правова категорія може бути визначена

За наявності достатніх підстав за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування згідно з ч. 5 ст. 32 ЦК суд може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами

У ст. 49 ЦК акти цивільного стану визначаються як події та дії, що нерозривно пов’язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб’єктом цивільних прав та обов’язків. До них,

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки

1. Поняття і ознаки юридичної особи ЦК не дає визначення поняття юридичної особи. Натомість ст. 80 ЦК, котра називається “Поняття юридичної особи”, містить вказівку на деякі характерні риси цього поняття, зазначаючи, що юридичною особою

Цивільна правосуб’єктність юридичної особи, тобто її здатність бути суб’єктом цивільних відносин, складається з цивільної правоздатності та цивільної дієздатності цієї особи. Цивільна правоздатність юридичної особи – це її здатність мати цивільні права і обов’язки, яка

Юридичні особи можуть створюватись у будь-якій формі, яка передбачена законом. Стаття 83 ЦК передбачає такі форми юридичних осіб: А) товариства; Б) установи. Крім того, у цій нормі йдеться про допустимість створення юридичних осіб у

1. Загальні засади участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах Як зазначено у ч. 2 ст. 2 ЦК учасниками цивільних відносин можуть бути як суб’єкти приватного так і суб’єкти публічного права.

Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад, у поєднанні з поняттям їх дієздатності, утворює єдину категорію – цивільну правосуб’єктність зазначених суб’єктів. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад – це соціально-правова можливість

Держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади відповідають за своїми цивільно-правовими зобов’язаннями на загальних підставах усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. З формулювання ст. 174 ЦК, випливає, що

1. Поняття та класифікація об’єктів цивільних прав (правовідносин) Передусім, потрібно зупинитися на співвідношенні термінів “об’єкти цивільних прав” і “об’єкти цивільних правовідносин”, що зустрічаються у літературі. їх розмежування грунтується на таких міркуваннях: об’єктами правовідносин є

Поняття цінного паперу уперше сформульоване в Німеччині. У середині XIX в. цінним папером називали кожний документ майново-правового змісту. У радянському цивільному праві поняття цінних паперів уперше було визначено в Основах цивільного законодавства Союзу PCP

Об’єктом цивільних прав є дії (послуги) та результати дій або “результати робіт” (ст. 177 ЦК). Послуга є різновидом правомірних дій і тлумачиться як діяльність, що здійснюється з мстою виконання цивільного обов’язку і не пов’язана

Особисті немайнові блага – це блага, що позбавлені майнового змісту, нерозривно пов’язані із суб’єктом цивільного права, визнані суспільством, а тому охороняються цивільним законодавством. Будучи належними певному суб’єкту цивільних відносин і, таким чином, потрапляючи у

1. Поняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов’язку У попередніх главах підручника вже йшлося про цивільне право як галузь національного права. Разом з тим згадувалися й цивільні права та обов’язки як елементи цивільних

Під здійсненням цивільного права слід розуміти реалізацію тих можливостей, які передбачені змістом суб’єктивного цивільного права. Здійснення суб’єктивного цивільного права може відбуватися шляхом вчинення як фактичних, так і юридичних дій. Наприклад, власник користується майном (фактична

Виконання цивільного обов’язку, на відміну від здійснення суб’єктивного цивільного права, завжди є юридичним фактом. Згідно з ч. 4 ст. 14 ЦК підставами звільнення від виконання цивільних обов’язків є: 1) умови договору; 2) положення актів

Стаття 55 Конституції гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина, незважаючи на наявність у правових нормах прямої вказівки на можливість такого захисту. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності

Захист цивільних прав та інтересів учасників цивільних відносин с одним із важливих завдань нотаріату. Як встановлює ст. 18 ЦК нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і

Для самозахисту як способу захисту цивільних прав характерним є те, що особа захищає свої цивільні права та інтереси самотужки, своїми власними діями. Іншими словами, це захист без звернення до суду або іншого органу, який

1. Поняття і ознаки правочину Легальне визначення правочину дається у ст. 202 ЦК, яка передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Однак це формулювання потребує

Класифікація правочинів можлива за різними підставами. 1. Залежно від числа сторін, що беруть участь у правочині, їх поділяють на односторонні, двосторонні і багатосторонні Саме така класифікація запропонована у ст. 202 ЦК. Односторонній правочин –

Тлумачення змісту правочину – це з’ясування автентичності волі і волевиявлення осіб, які вчинили правочин. Правочин – це волевиявлення, тобто дія, яка відображає внутрішню волю особи. Якщо волевиявлення виражене нечітко, виникає необхідність тлумачення волі сторони