Цивільне право України. Особлива частина – Дзера О. В. – Предмет договору страхування
Відповідно до ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів певного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК).
Відповідно до ст. 982 ЦК істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Предмет договору страхування
Відповідно до ст. 980 ЦК предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані з: 1) життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, розпорядженням та користуванням майном (майнове страхування); 3) відшкодування шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
ЦК встановив деякі обмеження на інтереси, страхування яких не допускається. Насамперед, до таких інтересів належать протиправні інтереси. У цьому зв’язку майновий інтерес, передбачений договором страхування, має носити правомірний характер, тобто не суперечити правовим нормам, загальним засадам цивільного законодавства.
Законодавством не визначено поняття протиправної інтересу, в тому числі і пов’язаного з укладенням договору страхування. Тому доказування правової підстави для дійсності страхового зобов’язання лежить на одній із сторін договору.
Неправомірний інтерес виникає у тому випадку, якщо обставини, в яких перебуває особа, виникли неправомірно (наприклад, страхування майна, яке вилучене з цивільного обороту і не може перебувати у приватній власності фізичних та недержавних юридичних осіб). Неправомірним також є отримання заінтересованою особою вигод та переваг (зокрема страхування ризику підприємницької діяльності, здійснення якої заборонене для даної особи в силу вказівки закону або рішення суду, страхування ризику неотримання виграшу від азартної гри тощо).
Крім того, предмет договору страхування становлять визначені договором майнові інтереси, які охоплюються поняттям особистого страхування, майнового страхування, страхування відповідальності. Тому ці майнові інтереси повинні стосуватися особи (особисте страхування), майна (майнове страхування) або відповідальності (страхування відповідальності) і мають обумовлюватися можливістю настання певної події, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховий інтерес в одному і тому самому майні можуть мати і кілька осіб (наприклад у випадку перебування майна на праві спільної власності), і кожна з них може бути страхувальником у межах свого страхового інтересу, тобто тих збитків, яких вона може зазнати при настанні страхового випадку.
При страхуванні необов’язково укладати окремі договори при страхуванні різноманітних страхових ризиків. У договорі може бути передбачено страхування одного об’єкта одразу від кількох ризиків, хоча сторони безумовно не позбавлені можливості укладати і ряд самостійних договорів, в тому числі із різними страховиками.
Не передбачені Законом “Про страхування” правомірні інтереси, що стосуються особи майна та (або) відповідальності, можуть бути предметом страхування. Так, комерційний (підприємницький) ризик не визначений самостійним предметом договору страхування, однак використовується чинним законодавством. Відповідно до ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат платника податку включені витрати зі страхування комерційних ризиків. На запит Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Державна податкова адміністрація України листом від 12 червня 2003 р. № 5224/5/15-1316 визначила, що під комерційними ризиками слід розуміти страхування суб’єктом підприємницької діяльності ризику майнових збитків та ризиків недоотримання доходів від комерційної діяльності у зв’язку з невиконанням контрагентами своїх зобов’язань або зміною умов комерційної діяльності з обставин, які не залежать від підприємця (лист Державної комісії по регулюванню ринків фінансових послуг України від 24 липня 2003 р. № 638/07/3-2-11 “Щодо страхування комерційних ризиків”).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)