Цивільне право України. Особлива частина – Дзера О. В. – Права та обов’язки правоволодільця
Права та обов’язки правоволодільця
Зміст договору комерційної концесії складають його умови щодо прав та обов’язків сторін. Оскільки будь-який договір є підставою виникнення цивільно-правового зобов’язання, а зміст цього зобов’язання розкривається через права та обов’язки його учасників, визначені умовами договору, це притаманно Й договору комерційної концесії. Оскільки в двосторонніх договорах правам кореспондують обов’язки, далі розглядатимуться тільки останні.
Обов’язки правоволодільця можна поділити на імперативні й диспозитивні. Перші сформульовані в законі так, що не допускають змін за волею сторін. По своїй суті такі обов’язки є істотними умовами договору комерційної концесії. Зміст обов’язків другої групи сторони договору мають право змінити або навіть зовсім відмовитися від включення їх до договору. Проте, якщо це не відбувається, вони діють у повному обсязі. Правоволоділець зобов’язаний:
1) передати користувачеві технічну та комерційну документацію й надати іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінформувати користувача та його працівників з питань, пов’язаних із здійсненням цих прав (ч. 1 ст. 1120 ЦК України). Цей обов’язок у законі викладений досить докладно і сформульований як імперативний. Він містить обов’язок передати користувачеві технічну й комерційну документацію (плани, розрахунки, креслення), проінформувати користувача та його працівників з питань здійснення прав, що передані за договором комерційної концесії, а також надати користувачеві іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії. По своїй суті цей обов’язок є інформаційним і вимагає, щоб правоволоділець забезпечив будь-якою інформацією, яка буде необхідна для здійснення прав, що передані за договором комерційної концесії. Перелік даних, які можна вимагати розкрити, залишений відкритим. Щоб уникнути безпідставних вимог щодо розкриття інформації, правоволодільцю в договорі комерційної концесії варто зазначити,, яку саме інформацію необхідно надавати. У противному разі між сторонами договору може виникнути складний спір щодо обсягу інформації, яка надається, оскільки “інформація, яка необхідна для здійснення прав” є оціночною;
2) забезпечити державну реєстрацію договору комерційної концесії. Цей обов’язок, як і всі наступні, є диспозитивним, оскільки договором комерційної концесії цей обов’язок може бути покладений і на користувача;
3) надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників. Покладення на правоволодільця цього обов’язку цілком логічне, особливо в межах довгострокового договору. Адже об’єкти прав, що передаються за договором комерційної концесії, як правило, безперервно удосконалюються. Тому користувач об’єктивно зацікавлений в отриманні нової інформації, яка поліпшить його позиції на ринку. У свою чергу, правоволоділець за надання інформаційного сприяння може отримати окрему винагороду;
4) контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляє (виконує, надає) користувач на підставі договору комерційної концесії. Правоволодільцю як особі, яка набагато краще обізнана з процесом випуску товарів (виконання робіт, надання послуг), набагато простіше проконтролювати їх якість, аніж користувачеві. Адже правоволоділець, як правило, і є створювачем інтелектуальних продуктів, права на які передаються за договором комерційної концесії і використовуються при створенні товару. До того ж він зацікавлений в тому, щоб ці творчі продукти не знецінилися через випуск товарів (виконання робіт, надання послуг) нижчої якості (ч. 2 ст. 1020 ЦК України).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)