Цивільне право України – Дзера О. В. – Особливості участі територіальних громад у цивільних відносинах
Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. При цьому територіальною громадою визнаються жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр (ст. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР).
Згідно з ч. 2 ст. 2 ЦК територіальні громади є учасницями цивільних відносин поряд з фізичними, юридичними особами, державою, АРК, іноземними державами та іншими суб’єктами публічного права. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦК територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов’язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Органи місцевого самоврядування є юридичними особами, що наділені власними повноваженнями, в межах яких вони діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. При цьому від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Територіальна громада може виступати суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності як самостійний учасник (ст. З Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ).
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування” до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад зокрема віднесено прийняття рішень щодо випуску місцевих позик, прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів із відповідного місцевого бюджету, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об’єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об’єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади, затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції, тощо.
Органи місцевого самоврядування можуть у межах законодавства створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміщувати належні їм кошти в банках інших суб’єктів права власності, отримувати відсотки від їх доходів відповідно до закону із зарахуванням їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету.
Територіальні громади в порядку та у випадках, встановлених Конституцією та законами України, можуть створювати як юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, навчальні заклади тощо), так і юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо). Крім того, територіальна громада може виступати суб’єктом речових правовідносин. Вона є суб’єктом права комунальної власності (ст. 327 ЦК), може набувати права власності на безхазяйну річ (ч. 2 ст. 335 ЦК), знахідку (ч. 2 ст. 338 ЦК), бездоглядну домашню тварину (ч. 2 ст. 341 ЦК), а також на спадщину, яка визнана судом відумерлою (ч. З ст. 1277 ЦК) тощо.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)