Загальні положення За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (спи 1132 ЦК). Договір про спільну діяльність та договір простого
Учасники, виконуючи договір, вносять вклади. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), у тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, ділова репутація
Учасники, виконуючи договір, вносять вклади. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), у тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, ділова репутація
Учасники, виконуючи договір, вносять вклади. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), у тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, ділова репутація
Загальні положення Засновницький договір бере свій початок з договору простого товариства. Його конструкція використовувалася в римському праві для створення товариських об’єднань, які переслідували мету спільного ведення учасниками торгівлі та промислу. З розвитком товарно-грошових відносин
Загальні положення Засновницький договір бере свій початок з договору простого товариства. Його конструкція використовувалася в римському праві для створення товариських об’єднань, які переслідували мету спільного ведення учасниками торгівлі та промислу. З розвитком товарно-грошових відносин
ГЛАВА 65. Публічна обіцянка винагороди 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу Разом із договорами як підставами виникнення зобов’язань новий ЦК України розглядає односторонні правочини, що дозволяє врегулювати нові сфери суспільних відносин, встановити нові
ГЛАВА 65. Публічна обіцянка винагороди 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу Разом із договорами як підставами виникнення зобов’язань новий ЦК України розглядає односторонні правочини, що дозволяє врегулювати нові сфери суспільних відносин, встановити нові
ГЛАВА 65. Публічна обіцянка винагороди 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу Разом із договорами як підставами виникнення зобов’язань новий ЦК України розглядає односторонні правочини, що дозволяє врегулювати нові сфери суспільних відносин, встановити нові
Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу є одностороннім правочином, на підставі якого особа, що заявила про винагороду, стає боржником, а будь-яка особа, що відгукнулася, – кредитором. Але сама по собі публічна обіцянка не призводить
Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу є одностороннім правочином, на підставі якого особа, що заявила про винагороду, стає боржником, а будь-яка особа, що відгукнулася, – кредитором. Але сама по собі публічна обіцянка не призводить
Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу є одностороннім правочином, на підставі якого особа, що заявила про винагороду, стає боржником, а будь-яка особа, що відгукнулася, – кредитором. Але сама по собі публічна обіцянка не призводить
Поняття зобов’язання із публічного конкурсу Другим різновидом публічної обіцянки винагороди виступає публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу (публічний конкурс). “Конкурс” у буквальному перекладі з латинської означає “зіткнення, зустріч”. У цивільному праві – змагання кандидатів,
Поняття зобов’язання із публічного конкурсу Другим різновидом публічної обіцянки винагороди виступає публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу (публічний конкурс). “Конкурс” у буквальному перекладі з латинської означає “зіткнення, зустріч”. У цивільному праві – змагання кандидатів,
У процесі проведення конкурсу у засновника може виникнути потреба у зміні умов або взагалі у його припиненні. Оскільки оголошення конкурсу є одностороннім умовним правочином, то і зміна умов та відмова від проведення за своєю
У процесі проведення конкурсу у засновника може виникнути потреба у зміні умов або взагалі у його припиненні. Оскільки оголошення конкурсу є одностороннім умовним правочином, то і зміна умов та відмова від проведення за своєю
1. Поняття зобов’язання Зобов’язання по вчиненню дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення вперше окремо врегульовані в ЦК України. Вони кореспондуються зі ст. 241 ЦК, згідно з якою правочин, вчинений представником з
1. Поняття зобов’язання Зобов’язання по вчиненню дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення вперше окремо врегульовані в ЦК України. Вони кореспондуються зі ст. 241 ЦК, згідно з якою правочин, вчинений представником з
Сторонами зобов’язання, що розглядається, виступає особа, яка вчиняє дії в чужих майнових інтересах, – гестор, і особа, в інтересах якої вчиняються ці дії-домінує. Як гестором, так і домінусом можуть бути фізичні та юридичні особи.
1. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи У ЦК, використовуючи досвід законотворення і наукові розробки, закріплено два види зобов’язань з рятування: 1) зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя
1. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи У ЦК, використовуючи досвід законотворення і наукові розробки, закріплено два види зобов’язань з рятування: 1) зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя
Із закріпленням у ЦК норми про зобов’язання, що виникають у зв’язку з рятуванням майна іншої особи, нарешті реалізоване конституційне положення щодо рівноправності власників. Стаття 1162 ЦК захищає інтереси особи, яка зазнала шкоди при рятуванні
Загальні положення Одним із нових видів недоговірних зобов’язань виступає зобов’язання по усуненню загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Згідно зі ст. 1163 ЦК фізична особа, життю, здоров’ю або майну якої
1. Поняття і значення зобов’язань з відшкодування шкоди Ефективність приватно-правового регулювання особистих не майнових та майнових відносин можлива за наявності щонайменше двох обставин: а) що права та інтереси учасників цих відносин не будуть порушуватися;
1. Поняття і значення зобов’язань з відшкодування шкоди Ефективність приватно-правового регулювання особистих не майнових та майнових відносин можлива за наявності щонайменше двох обставин: а) що права та інтереси учасників цих відносин не будуть порушуватися;
Поняття підстав виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди. Питання про виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди в цивілістичній літературі вирішується по-різному. Протягом тривалого часу домінуючою була точка зору, відповідно до якої виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із засобів реалізації цього конституційного права є
Правовою підставою виникнення зобов’язання юридичної або фізичної особи відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником чи іншою особою, є ст. 1172 ЦК. Передбачається кілька можливих ситуацій, коли зазначене зобов’язання може виникнути: а) коли шкода була завдана
Чинний ЦК ознаменував новий етап на шляху вдосконалення регулювання відносин з відшкодування шкоди, завданої владною діяльністю. Зберігаючи ідею поділу зобов’язань з відшкодування шкоди залежно від того, чи була вона завдана у сфері владно-розпорядчих відносин,
Здійснення державної влади не вичерпується сферами законодавчої та виконавчої її діяльності. Серед найважливіших напрямів діяльності публічної влади є також практичне забезпечення і реалізація конституційних прав і свобод людини, запобігання будь-якому вияву незаконних на неї
Враховуючи стан психічного розвитку, міру набутого життєвого досвіду, здатність фізичної особи до адекватної оцінки значення своїх дій та керування ними, законодавство підходить диференційовано до регулювання зобов’язань з відшкодування шкоди залежно від віку, розумового розвитку,
Поняття “джерело підвищеної небезпеки” вперше знайшло своє законодавче застосування у Цивільному кодексі РРФСР 1922 р. Згодом його сприйняли відповідні статті цивільних кодексів інших союзних республік, у тому числі й ст. 404 Цивільного кодексу УРСР,
Інститут відшкодування ядерної шкоди і підвищення його до рівня кодифікаційного для приватного (цивільного) права України є законодавчою новелою. Надання відшкодуванню ядерної шкоди значення різновиду приватно-правового інституту створює підставу методологічного значення для визначення правової природи
Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої фізичній особі ушкодженням її здоров’я або внаслідок її смерті, характеризуються кількома особливостями. По-перше, йдеться про шкоду, яка завдана найціннішим особистим немайновим благам, належним людині, які, поряд з іншими, в
В інтересах захисту прав фізичних та юридичних осіб у рамках недоговірних зобов’язань з відшкодування шкоди встановлено механізм регулювання відносин, пов’язаних із завданням шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг). Присвячені цьому норми ЦК (статтями 1209-1211
Складовою частиною гл. 82 ЦК є зобов’язання по відшкодуванню моральної шкоди, підставою виникнення якого є такий юридичний факт, як завдання моральної шкоди (ч. 2 ст. 509, п. З ч. 2 ст. 11 ЦК). ЦК
Статтями 1177 та 1207 ЦК встановлено, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок злочину, а також майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, у разі, якщо не встановлено
Загальні положення Зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави є окремим самостійним видом позадоговірних зобов’язань. Вони мають особливі підстави виникнення, а також специфічний зміст. Загальні положення про ці зобов’язання визначені
Загальні положення Зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави є окремим самостійним видом позадоговірних зобов’язань. Вони мають особливі підстави виникнення, а також специфічний зміст. Загальні положення про ці зобов’язання визначені
Зміст вимог визначається характером та розміром безпідставно набутого або збереженого і залежить від можливості повернення цього майна в натурі. Якщо така можливість існує, майно, яке безпідставно набуте, повинне бути повернено потерпілому в натурі (ч.
Зміст вимог визначається характером та розміром безпідставно набутого або збереженого і залежить від можливості повернення цього майна в натурі. Якщо така можливість існує, майно, яке безпідставно набуте, повинне бути повернено потерпілому в натурі (ч.
Сторінка 6 з 6« Перша«...23456