Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – ГЛАВА 54. Кредитний договір

1. Поняття та загальна характеристика кредитного договору При здійсненні своєї діяльності більшість суб’єктів підприємництва постійно або періодично відчувають дефіцит грошових коштів, які їм необхідні для різноманітних цілей (наприклад, закупівлі товарів, розширення власного виробництва тощо).

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 1. Поняття та загальна характеристика кредитного договору

1. Поняття та загальна характеристика кредитного договору При здійсненні своєї діяльності більшість суб’єктів підприємництва постійно або періодично відчувають дефіцит грошових коштів, які їм необхідні для різноманітних цілей (наприклад, закупівлі товарів, розширення власного виробництва тощо).

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 2. Елементи та умови кредитного договору

Суб’єктний склад кредитного договору визначений законом. Сторонами кредитного договору є кредитодавець – банк або інша фінансова установа і позичальник – фізична або юридична особа, що одержує кошти для підприємницьких або споживчих цілей. Банком, відповідно

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 3. Права та обов’язки сторін за кредитним договором

Зміст зобов’язання, що виникає на підставі укладеного кредитного договору, складають права та обов’язки його сторін, обсяг яких визначається з урахуванням заборон та обмежень, встановлених чинним законодавством. Основним обов’язком кредитодавця є надання грошових коштів позичальникові

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – ГЛАВА 55. Договір банківського вкладу (депозиту)

1. Поняття та загальна характеристика договору банківського вкладу (депозиту) Одним із найважливіших напрямів діяльності банківської системи є залучення коштів фізичних та юридичних осіб з подальшим їх розміщенням від свого імені, на власних умовах та

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 1. Поняття та загальна характеристика договору банківського вкладу (депозиту)

1. Поняття та загальна характеристика договору банківського вкладу (депозиту) Одним із найважливіших напрямів діяльності банківської системи є залучення коштів фізичних та юридичних осіб з подальшим їх розміщенням від свого імені, на власних умовах та

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 2. Елементи та умови договору банківського вкладу (депозиту)

Сторонами договору банківського вкладу є банк та вкладник. Банком, відповідно до ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, є юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Форма договору банківського вкладу

Договір банківського вкладу під страхом визнання його нікчемним укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1059 ЦК), тобто сторони повинні зафіксувати його зміст в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими вони обмінялися,

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Ощадна книжка

Договір банківського вкладу під страхом визнання його нікчемним укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1059 ЦК), тобто сторони повинні зафіксувати його зміст в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими вони обмінялися,

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Ощадний (депозитний) сертифікат

Договір банківського вкладу під страхом визнання його нікчемним укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1059 ЦК), тобто сторони повинні зафіксувати його зміст в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими вони обмінялися,

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Види вкладів

Вклади поділяються на два основних вили: вклади на вимогу на умовах видачі вкладу (або його частини) на першу вимогу та строкові вклади – на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку. Договором банківського

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 3. Права та обов’язки сторін за договором банківського вкладу (депозиту)

За договором банківського вкладу банк зобов’язується повернути вкладникові вклад та виплачувати проценти на нього або дохід в іншій формі. Проценти є платою банком за надане йому вкладником право розпорядження вкладом1. Процентні ставки за вкладними

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – ГЛАВА 56. Договір банківського рахунка

Загальні положення Реалізація економічних відносин виробництва та обігу матеріальних благ, які існують у вигляді товару, а також здійснення банківської діяльності значною мірою є неможливим без використання коштів у безготівковій формі. Відповідно до ст. 3.1

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – ГЛАВА 57. Договір факторингу

1. Поняття та загальна характеристика договору факторингу Розвиток ринкових відносин передбачає значне прискорення товарного та грошового обігу. З метою збільшення обсягу реалізації товарів (робіт, послуг) суб’єкти підприємництва вимушені надавати своїм покупцям (замовникам) пільгові умови

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 1. Поняття та загальна характеристика договору факторингу

1. Поняття та загальна характеристика договору факторингу Розвиток ринкових відносин передбачає значне прискорення товарного та грошового обігу. З метою збільшення обсягу реалізації товарів (робіт, послуг) суб’єкти підприємництва вимушені надавати своїм покупцям (замовникам) пільгові умови

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 2. Елементи та умови договору факторингу

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт (ч. 1 ст. 1079 ЦК). Законодавець чітко визначає його суб’єктний склад. Так, у якості фактора можуть виступати дві категорії суб’єктів: а. банки3 (економічні, організаційні і правові

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 3. Права та обов’язки сторін за договором факторингу

За консенсуальним договором факторингу його сторони як наділені певними правами, так і несуть обумовлені обов’язки. Так, ст. 1077 ЦК передбачає, що фактор зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (здійснити його фінансування), а клієнт

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – ГЛАВА 58. Зобов’язання з розрахунків

1. Загальні положення про розрахунки. Види безготівкових розрахунків Відповідно до ст. 1087 ЦК розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або безготівковій формі за допомогою

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 1. Загальні положення про розрахунки. Види безготівкових розрахунків

1. Загальні положення про розрахунки. Види безготівкових розрахунків Відповідно до ст. 1087 ЦК розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або безготівковій формі за допомогою

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень

Розрахунки платіжним дорученням (банківський переказ) найбільш поширена форма розрахунків. У деяких правовідносинах використання такої форми розрахунків має пріоритетний характер. Наприклад, у відносинах з поставки товарів покупець оплачує товари з дотриманням порядку та форми розрахунків,

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 3. Розрахунки за акредитивом

Акредитивна форма розрахунків донедавна використовувалась у невеликих обсягах порівняно з іншими формами розрахунків, наприклад, щодо розрахунків за платіжним дорученням. Однак за сучасних умов саме розрахунки за акредитивом забезпечують паритет ризиків платника та отримувача коштів.

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 4. Розрахунки за інкасовими дорученнями

Розрахунки за інкасовими дорученнями не передбачають існування спеціального для цього випадку платіжного документа. Термін має певним чином узагальнююче значення й означає банківську операцію з отримання виконуючим банком коштів або акцепту (згоди) платежу на підставі

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків

ЦК визначає розрахунковий чек (чек) як документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю) й визначає, що платником за чеком може бути

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – РОЗДІЛ XIV. Зобов’язання щодо розпоряджання правами інтелектуальної власності

ГЛАВА 59. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності Поняття та види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності Об’єкти права інтелектуальної власності мають нематеріальний характер, що

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – ГЛАВА 59. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності

ГЛАВА 59. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності Поняття та види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності Об’єкти права інтелектуальної власності мають нематеріальний характер, що

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності

ГЛАВА 59. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності Поняття та види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності Об’єкти права інтелектуальної власності мають нематеріальний характер, що

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Поняття та види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності

ГЛАВА 59. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності Поняття та види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності Об’єкти права інтелектуальної власності мають нематеріальний характер, що

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Предмет договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності

Оскільки об’єкт інтелектуальної власності є нематеріальним, то передати його в традиційному розумінні неможливо. До того ж сам об’єкт інтелектуальної власності взагалі не може бути предметом навіть договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Сторони договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності

Оскільки об’єкт інтелектуальної власності є нематеріальним, то передати його в традиційному розумінні неможливо. До того ж сам об’єкт інтелектуальної власності взагалі не може бути предметом навіть договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Форма договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності та їх державна реєстрація

Договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності мають бути укладені у письмовій формі. На відміну від загального правила стосовно недотримання письмової форми, для розглядуваних договорів встановлені спеціальні правові наслідки: у разі недодержання письмової форми

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 2. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності

Одним із повноважень особи, яка має майнові права інтелектуальної власності, є виключне право дозволяти використання результату творчої діяльності іншими особами. Це право може бути реалізовано шляхом видачі ліцензії чи укладення ліцензійного договору. Ліцензія –

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 3. Ліцензійний договір

Ліцензійний договір – це договір, за яким одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог законодавства (ч.

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Зміст ліцензійного договору

Ліцензійний договір – це договір, за яким одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог законодавства (ч.

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 4. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності

Договір про переданий виключних майнових прав інтелектуальної власності – це договір, за яким одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 5. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності

Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності – це договір, за яким одна сторона (творець – письменник, художник тощо) зобов’язується створити об’єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 6. Інші договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності

Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності – це договір, за яким одна сторона (творець – письменник, художник тощо) зобов’язується створити об’єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – ГЛАВА 60. Договір про передачу “ноу-хау”

Загальні положення Договір про передачу “ноу-хау” – самостійний договір у сфері права інтелектуальної власності. Його не можна розглядати як не пойменований стосовно такого типу договорів, як договори з розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, оскільки

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Форма і порядок укладення договору про передачу “ноу-хау”

Цей договір має бути укладений у письмовій формі, недотримання якої тягне за собою його нікчемність. Такий договір не піддягає державній реєстрації внаслідок того, що заходи відносно захисту конфіденційності “ноу-хау” повинен вживати сам володілець права

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Види договорів про передачу “ноу-хау”

Цей договір має бути укладений у письмовій формі, недотримання якої тягне за собою його нікчемність. Такий договір не піддягає державній реєстрації внаслідок того, що заходи відносно захисту конфіденційності “ноу-хау” повинен вживати сам володілець права

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Істотні умови договору про передачу “ноу-хау”

До істотних умов цього договору, незалежно від того, на якій основі він укладається, належать: предмет; підтримка режиму конфіденційності “ноу-хау”; спосіб передачі знань і досвіду; ціна; порядок розрахунків. Предметом договору є дії володільця права на

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Права і обов’язки сторін

До істотних умов цього договору, незалежно від того, на якій основі він укладається, належать: предмет; підтримка режиму конфіденційності “ноу-хау”; спосіб передачі знань і досвіду; ціна; порядок розрахунків. Предметом договору є дії володільця права на

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – ГЛАВА 61. Комерційна концесія

1. Загальна характеристика договору комерційної концесії Договір комерційної концесії – це договір, за яким одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 1. Загальна характеристика договору комерційної концесії

1. Загальна характеристика договору комерційної концесії Договір комерційної концесії – це договір, за яким одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Сторони в договорі комерційної концесії

Особливість договору комерційної концесії полягає в тому, що сторонами можуть бути лише фізичні та юридичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності. Правоволоділець – виробник товарів (робіт, послуг), який використовує належні йому права в підприємницькій

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – Форма договору комерційної концесії та його державна реєстрація

Особливість договору комерційної концесії полягає в тому, що сторонами можуть бути лише фізичні та юридичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності. Правоволоділець – виробник товарів (робіт, послуг), який використовує належні йому права в підприємницькій

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 2. Права та обов’язки сторін за договором комерційної концесії

Оскільки договір комерційної концесії є взаємним, то правам однієї сторони кореспондують обов’язки іншої. Коло прав і обов’язків сторін обумовлено метою розширення бізнесу правоволодільця шляхом включення користувача як ланки в мережі виробництва і збуту товарів

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 3. Відповідальність за договором комерційної концесії

Оскільки в договорі комерційної концесії існують внутрішні (між сторонами договору) і зовнішні (з третіми особами) правовідносини, то з цих позицій будується і відповідальність сторін. Що стосується взаємної відповідальності правоволодільця і користувача, то вона встановлюється

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – 4. Зміна та припинення договору комерційної концесії

Оскільки в договорі комерційної концесії існують внутрішні (між сторонами договору) і зовнішні (з третіми особами) правовідносини, то з цих позицій будується і відповідальність сторін. Що стосується взаємної відповідальності правоволодільця і користувача, то вона встановлюється

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – РОЗДІЛ XV. Зобов’язання, що виникають із спільної діяльності

ГЛАВА 62. Договір про спільну діяльність Загальні положення Розвиток економічних і соціальних потреб породжує необхідність об’єднання майна і діяльності людей для досягнення ними спільної мети. Таке добровільне об’єднання являє собою договір учасників, що взаємно

Цивільне право. Том 2 – Борисова В. І. – ГЛАВА 62. Договір про спільну діяльність

ГЛАВА 62. Договір про спільну діяльність Загальні положення Розвиток економічних і соціальних потреб породжує необхідність об’єднання майна і діяльності людей для досягнення ними спільної мети. Таке добровільне об’єднання являє собою договір учасників, що взаємно