Бухгалтерський облік – Садовська І. Б. – Маржинальний прибуток
Рішення про обсяг виробництва реалізуються на основі CVP-аналізу (аналіз беззбитковості, критичної точки, “витрати-обсяг-прибуток”). На величину планового обсягу впливає ряд умов: існуюча виробнича потужність, стан обладнання, технологія, ринок збуту та інші. Методика підготовки релевантної інформації для управлінців залежить, наприклад, від того, наскільки навантажені потужності підприємства. В будь-якому випадку віддається перевага маржинальному підходу. Існує множина моделей, основаних на вивченні взаємозв’язку витрат, прибутку і обсягу. Зазвичай розгляд питання розпочинається з аналізу критичної точки, тобто тієї точки обсягу продажу, де немає ні прибутку, ні збитку. Ч. Т. Хорн-грен і Дж. Фостер в книзі “Бухгалтерский учет: управленческий аспект” і М. А. Вахрушина в книзі “Бухгалтерский управленческий учет” дають три методи розрахунку критичної точки: рівняння, маржинального доходу і графічний. Розділення перших двох недоречно, так як метод рівняння виходить на кінцеву формулу, яка використовується в методі маржинального доходу [3, 213].
Точка беззбитковості при застосуванні методу рівнянь відображається послідовністю розв’язку певного переліку таких рівнянь.
Точка беззбитковості у грошових одиницях може бути виведена з рівняння:
Де ВР – виручка від реалізації; ЗВ – змінні витрати; ПВ – постійні витрати; П – прибуток.
Оскільки прибуток у точці беззбитковості дорівнює нулю, то відповідно:
Де ТБ – точка беззбитковості;
Виходячи із цього рівняння, можна визначити точку беззбитковості в натуральних одиницях:
Де ТБ (нат.) – точка беззбитковості в натуральних одиницях;
ТБ (грош.) – точка беззбитковості в грошових одиницях;
Ц од. – ціна за одиницю. Перетворимо рівняння 8.2 таким чином:
Де КРП – кількість одиниць реалізованої продукції; ЗВ од. – змінні витрати на одиницю.
Звідси:
Критична точка може бути виражена в термінах одиниць продажу або доларів продажу. Основне рівняння знаходження критичної точки наступне:
Де КТ – критична точка; Ц – ціна.
Приклад 8.1
Розглянемо приклад використання цього рівняння для знаходження критичної точки. Підприємство займається виготовленням письмових столів. Змінні витрати складають 50 грн на одиницю, постійні витрати – 20 000 грн за год. Ціна продажу – 90 грн за одиницю. Використовуючи цю інформацію і позначивши через Х – обсяг продажу в одиницях, ми можемо написати рівність:
90 грн o Х=50 грн o Х + 20 000 грн
40 грн o Х=20 000 грн
Х=500
Або в грошових одиницях:
90 грн o 500=45 000 грн
22.4. Маржинальний метод визначення точки беззбитковості
Другий спосіб визначення критичної точки використовує концепцію маржинального прибутку.
Маржинальний прибуток – це перевищення виручки від реалізації над усіма змінними витратами, пов’язаними з даним обсягом продажу.
Іншими словами, маржинальний прибуток – це різниця між виручкою від реалізації і змінними витратами:
Де МП – маржинальний прибуток; ВР – виручка від реалізації. На рис. 22.5 представлено графік маржинального прибутку. Якщо із маржинального прибутку вирахувати постійні витрати, то отримаємо величину операційного прибутку:
Де ОП – операційний прибуток.
Критична точка може бути визначена як точка, в якій різниця між маржинальним прибутком і постійними витратами рівна нулю, або точка, в якій маржинальний прибуток рівний постійним витратам. Рівність критичної точки за маржинального підходу в термінах одиниць продукції буде наступною:
Де КТ од. – критична точка в одиницях продажу; МП од. – маржинальний прибуток на одиницю.
Маржинальний прибуток
Рис. 22.5. Графік маржинального прибутку
Для визначення формули розрахунку точки беззбитковості в грошових одиницях за допомогою показника маржинального доходу використаємо наступну формулу:
Або іншим варіантом відображення є вартісна величина точки беззбитковості, яку можна обчислити за наступною формулою:
Знаменник цього дробу має назву коефіцієнта маржинального доходу. Отже, Коефіцієнт маржинального доходу (прибутку) – це відношення маржинального прибутку від реалізації одиниці продукції до її ціни І визначає точку беззбитковості наступним чином:
Розрахунок точки беззбитковості є важливим елементом аналізу, але на практиці більш цікавить обсяг та ціна реалізації, які забезпечать отримання бажаного прибутку.
Аналіз критичної точки з поправкою на фактор прибутку може бути використаний як основа для оцінки прибутковості підприємства. Бухгалтер може для різноманітних альтернативних планів виробництва розрахувати відповідну величину можливого прибутку. В такому випадку використовується рівняння:
Таким чином, обсяг реалізації продукції, який би забезпечив отримання цільової величини прибутку, можна розрахувати за наступною формулою:
Де ЦОР од. – цільовий обсяг реалізації в одиницях; ЦП – цільовий прибуток.
При використанні маржинального підходу дана формула матиме вигляд:
Цікавою являється пропозиція розпочати побудову графіка не з постійних витрат (рис. 22.6 (а)), а із змінних (рис. 22.6 (б)), так як в такому випадку можна побачити не тільки зону прибутку, але і зону маржинального доходу (вона знаходиться між прямими “обсяг продажу” і “змінні витрати”).
Рис. 22.6. Графіки знаходження критичної точки (точки беззбитковості)
Для ілюстрації використання аналізу критичної точки при плануванні прибутку розглянемо приклад.
Приклад 8.2
Підприємство бажає отримати прибуток наступного року в обсязі 10 000 грн Змінні витрати становлять 50 грн на одиницю, постійні витрати – 20 000 грн в рік, ціна продажу – 90 грн за одиницю. Який повинен бути обсяг продажу продукції, щоб отримати заданий обсяг прибутку?
90 грн o Х = 50 грн o Х + 20 000грн +10 000грн
40 грн o Х=30 000 грн
Х=750
Звідси, щоб отримати прибуток 10 000 грн, обсяг реалізації повинен бути рівний 750 одиницям.
Для визначення цільового обсягу продажу в гривнях необхідно використати наступну формулу:
Де ЦОР дол. – цільовий обсяг реалізації в гривнях; РМП – рівень маржинального прибутку.
Де РМП – рівень маржинального прибутку, %; Для наведеного прикладу:
O рівень маржинального прибутку у відсотку рівний %=40 грн : 90 грн=0,44444=44,4%;
O цільовий обсяг продажу=30 000 грн:0,4444=67 500 грн