Розрізняють прості та складні листки. Простий листок Складається з однієї листкової пластинки й одного черешка та опадає цілком (дуб, береза, клен) (рис. 37). Складний листок складається з декількох простих, розміщених на спільному (іноді гілчастому)

Основні функції листка відбились на його анатомо-морфологічних особливостях (рис. 39) та розвитку відповідних тканин, в основному паренхімної та провідної (див. табл. 13). Рис. 39. Анатомічна будова листка (за Яковлевим, Челомбітько, 2001): 1 – епідерма;

У деяких видів рослин листки у процесі еволюції різко видозмінилися. У барбарису листки видозмінились у Колючки. В акації білої у колючки видозмінились прилистки. У гороху, вики листки видозмінились у вусики, якими рослина прикріплюється до

План 1. Загальна будова та функції квітки. 2. Класифікація квіток. 3. Формули квіток. 4. Утворення квітки. 5. Суцвіття: біологічне значення, класифікація. 6. Запилення та запліднення. Основні поняття: Квітка, квітконіжка, квітколоже, чашолистки, чашечка, пелюстки, тичинки,

Різноманітність квіток зображено на рис. 41 Рис. 41. Різноманітність квіток: 1 – квітка печіночниці (правильна); 2 – квітка зірочника (правильна, вільнопелюсткова); 3 – квітка дзвоників (правильна, зрослопелюсткова); 4 – квітка кульбаби (неправильна, зрослопелюсткова); 5

Квітка диференціюється з апікальної меристеми головної чи бічних осей після переходу її в репродуктивну фазу. Цей процес контролюється гормонально та стимулюється різноманітними зовнішніми факторами, у першу чергу зміною довжини світлового дня. Поблизу апікальної меристеми

План 1. Насінина: загальна будова та функції. 2. Особливості будови насінини однодольних та дводольних рослин. 3. Плід та його біологічне значення. 4. Класифікація плодів. 5. Способи поширення плодів і насіння. Основні поняття: Насіння, зародок,

Квіткові рослини за структурою насінини поділяються на дводольні та однодольні. Усі рослини, які мають у насінні дві сім’ядолі, об’єднані за цією ознакою у клас дводольних рослин. У деяких покритонасінних рослин у насінні є всього

Різноманітність плодів зумовлюється переважно будовою оплодня, способами розкривання, особливостями їхнього розвитку і поширення. Плоди класифікують (табл.18, рис.47): 1) за характером утворення: o Справжні плоди утворені тільки із зав’язі; O несправжні плоди утворені із зав’язі

План 1. Загальна характеристика нижчих рослин. 2. Загальна характеристика водоростей. 3. Біохімічна різноманітність водоростей. 4. Морфологічна різноманітність водоростей. 5. Розмноження водоростей. 6. Життєві цикли водоростей. 7. Систематичні групи водоростей. 8. Екологічні групи водоростей. 9.

План 1. Загальна характеристика нижчих рослин. 2. Загальна характеристика водоростей. 3. Біохімічна різноманітність водоростей. 4. Морфологічна різноманітність водоростей. 5. Розмноження водоростей. 6. Життєві цикли водоростей. 7. Систематичні групи водоростей. 8. Екологічні групи водоростей. 9.

Специфічність біохімічного складу водоростей полягає у наявності в клітинах комплексу різноманітних речовин, що беруть участь у світловій та темновій фазі фотосинтезу. До специфічних речовин, що забезпечують світлову фазу фотосинтезу належать світлоуловлюючі та світлопередаючі забарвлені

Зміни життєвих форм, які відбуваються з індивідом протягом його онтогенезу, складають життєвий цикл. Життєвий цикл охоплює всі стадії розвитку індивіду між однаковими життєвими формами (наприклад, від зиготи до зиготи, або від гамети до гамети,

1. Водорості, що живуть у водоймах: O Планктон – дуже дрібні водорості, які знаходяться в товщі води у завислому стані (хламідомонада, вольвокс, пондорина, мікроцистис). O Бентос – водорості, які живуть на дні водойм (харові,

План 1. Загальна характеристика вищих рослин. 2. Вищі спорові рослини. 2.1. Відділ Мохоподібні, або Мохи (ВгуорпуЬа). 2.2. Відділ Плауноподібні, або Плауни (і. усороіСіорпу:а). 2.3. Відділ Хвощеподібні, або Хвощі (Єди/^егорпуга). 2.4. Відділ Папоротеподібні, або Папороті

2.1. Відділ Мохоподібні, або Мохи (Bryophyta) Бріологія (від грецьк. bryon – мох, Logos – учення) – розділ ботаніки, що вивчає мохи. Представники відділу Мохоподібні: маршанція поліморфна (печіночник звичайний), зозулин льон, сфагновий мох (рис. 51).

2.1. Відділ Мохоподібні, або Мохи (Bryophyta) Бріологія (від грецьк. bryon – мох, Logos – учення) – розділ ботаніки, що вивчає мохи. Представники відділу Мохоподібні: маршанція поліморфна (печіночник звичайний), зозулин льон, сфагновий мох (рис. 51).

Вимерлі представники відділу Хвощеподібні – переважно дерева (каламіти) або кущі (каламофіти, клинолисти), рідше трави. Сучасні представники відділу Хвощеподібні – виключно трав’ янисті рослини: хвощ польовий, хвощ лучний, хвощ болотний, хвощ лісовий. Ростуть на вологих

План 1. Загальна характеристика насінних рослин. 2. Загальна характеристика відділу Голонасінні (РіпорпуУа). 3. Значення голонасінних у природі та житті людини. 4. Загальна характеристика відділу Покритонасінні, або Квіткові (Мадпоііорпуіа). 5. Значення покритонасінних у природі та

Голонасінні складають деревний ярус лісів помірної зони. Вони є постачальниками кисню й органічних речовин, середовищем проживання тварин та їхньою їжею, добре очищують повітря не тільки від бруду, але й від шкідливих мікроорганізмів, беруть участь

Покритонасінні утворюють складні багатоярусні рослинні угруповання на всіх материках Землі, продукують величезну органічну масу в біосфері, підтримуючи при цьому відносно сталий склад і вологість довкілля. Серед покритонасінних виокремлюють більше 2000 видів культурних і господарсько

План 1. Поняття про рослинність. 2. Класифікація рослин за життєвими формами і За тривалістю життя. 3. Охорона рослинного світу України. Основні поняття: Рослинність, дерева, чагарники, чагарнич-ки, напівчагарники, напівчагарнички, ліани, сукуленти, трави, однорічні рослини, дворічні

Об’ єктами охорони рослинного світу є певні території, рослинні угрупування, рідкісні та зникаючі види. В Україні існує система природоохоронних структур: біосферні заповідники, природні заповідники, національні парки, регіональні (обласні) ландшафтні парки, заказники і пам’ ятки

А Автотрофи (від грецьк. autos – сам, trophe – живлення) – організми, які самостійно виробляють органічні речовини з неорганічних сполук з використанням енергії сонячного світла або енергії хімічних процесів. Автохори (від грецьк. autos –