Ботаніка – Неведомська Є. О. – 7. Способи вегетативного розмноження рослин та його біологічне значення
У деяких видів рослин листки у процесі еволюції різко видозмінилися. У барбарису листки видозмінились у Колючки. В акації білої у колючки видозмінились прилистки. У гороху, вики листки видозмінились у вусики, якими рослина прикріплюється до опор. У деяких видів акації черешки листка видозмінились у Філодії – розширені утворення, які схожі на пластинку листка і виконують функції пластинки листка. У цибулі М’ясисті лусочки – це листки, які видозмінилися у сховища поживних речовин, а Плівчасті сухі верхні лусочки – це листки, які видозмінилися у покриви. У квіткових рослин листки видозмінились у частини квітки.
Листки комахоїдної рослини росички, зібрані в прикореневу розетку, мають довгі черешки і невеликі (до 1 см у діаметрі) круглясті пластинки. Пластинки листка всіяні залозистими волосками з була воподібними закінченнями, на яких виділяється слизиста клейка речовина. Комахи, що сідають на листок, приклеюються до закінчень залозистих волосків. Сусідні волоски нахиляються до комахи і притискують її до пластинки листка. Залозисті волоски виділяють фермент, що розщеплює білки комахи до амінокислот, які всмоктуються волосками. Після цього волоски знову розходяться і готові “ловити” нову комаху. Так у комахоїдних видів рослин листки видозмінились у різноманітні Пастки.
7. Способи вегетативного розмноження рослин та його біологічне значення
Вегетативне розмноження рослин (від лат. Vegetativas – рослинний) – це розмноження рослин за допомогою вегетативних органів (кореня, стебла, листка) або їхніх частин. Вегетативне розмноження рослин грунтується на явищі регенерації. Під час такого способу розмноження всі властивості й спадкові якості в дочірніх особин повністю зберігаються.
Розрізняють природне й штучне вегетативне розмноження.
Природне розмноження відбувається постійно в природі через неможливість або утрудненість насіннєвого розмноження. Грунтується на відокремленні від материнської рослини життєздатних вегетативних органів або частин, здатних у результаті регенерації відновлювати цілу рослину з її частини. Уся сукупність одержаних таким чином особин має назву Клон. Клон (від грецьк. clon – паросток, гілка) – популяція клітин або особин, яка утворюється в результаті безстатевого поділу з однієї клітини або особини. Вперше цей термін запропонував британський генетик Джон Бардон Сандзрсон Хзлдан (1892-1964).
Вегетативне розмноження рослин У природі здійснюється шляхом:
O поділу (одноклітинні);
O кореневими паростками (вишня, яблуня, малина, ожина, шипшина);
O коренебульбами (орхідея, жоржини);
O відсадками (смородина, агрус);
O вусами (суниці, жовтець повзучий);
O кореневищами (пирій, очерет);
O бульбами (картопля);
O цибулинами (тюльпан, цибуля, часник);
O виводковими бруньками на листках (бріофілюм).
Усі природні способи вегетативного розмноження широко використовуються людиною у практиці рослинництва, лісництва і особливо садівництва.
Людиною розроблені штучні способи вегетативного розмноження (не зустрічаються в природних умовах) (табл.14).
Таблиця 14
СПОСОБИ ШТУЧНОГО ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН
Вид розмноження Поділ: Куща (бузок, жасмин) бульби (картопля) кореневища (ірис, кана) кореневих шишок (батат, жоржина) Коренів (хрін, малина) | Характеристика Грунтується на відокремленні від материнської особини життєздатних вегетативних органів (або їхніх частин), здатних до регенерації. На кожній частині вегетативних органів обов’язково мусять бути додаткові бруньки, за рахунок яких і відбувається відновлення цілої рослини |
Відведення (смородина, агрус, калина, виноград, шовковиця) | Частину пагона (відгілок) притискають до грунту для того, щоб укорінити, а потім механічно відокремлюють від материнської особини |
Живцювання: Стеблове (чагарники: троянда, бузок, смородина, агрус) Листяне (бегонія, сенполія, лимон) Кореневе (хрін, малина, слива, вишня, яблуня, троянда) | Зрізані стеблові живці висаджують у спеціально підготовлений грунт або кладуть у посудину з водою до моменту утворення додаткових коренів. Цілий листок або частину листка з великими жилками, що містять камбій, кладуть у посудину з водою або висаджують у вологий грунт (пісок, торф). Частини бічних коренів з додатковими бруньками відокремлюють від материнської рослини |
Щеплення: Окулірування, або очкування (троянда) Копулювання (груша, яблуня) Аблактування (виноград) | Зрощують бруньки й живці однієї рослини (прищепа) зі стеблом іншої (підщепа). Пересаджують вічка (пазушна брунька із шматочком деревини) у Т-подібний надріз на корі стебла підщепи. Зближують живець прищепи зі стеблом підщепи декількома способами: прикладанням, розщепом, за кору. Зближують і зрощують прищепу й підщепу за допомогою язичків – косих надрізів на корі |
Культура ізольованих тканин (морква, полуниця, більшість декоративних рослин) | Цей спосіб грунтується на вирощуванні в лабораторних умовах із максимальною стерильністю шматочків твірної тканини, здатних до швидкого поділу й розвитку в структури, які нагадують зародок рослини |
Біологічне значення вегетативного розмноження:
А) одне з пристосувань для утворення нащадків там, де немає сприятливих умов для статевого розмноження;
Б) у нащадків повторюється генотип батьківської форми, що важливо для збереження ознак сорту;
В) один із шляхів збереження цінних сортових ознак і властивостей;
Г) при вегетативному розмноженні рослина може зберігатися за умов неможливості насіннєвого відтворення;
Д) переважний спосіб розмноження декоративних рослин;
Є) при щепленні – у прищеплюваної рослини зростає стійкість до зовнішніх умов.
Слід зазначити й недоліки вегетативного розмноження:
А) передаються негативні риси;
Б) передаються хвороби материнського організму.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)