Ботаніка – Неведомська Є. О. – 7. Систематичні групи водоростей

Головним критерієм поділу більш як 30 тис. видів водоростей на 10 відділів є забарвлення, що, безумовно, пов’ язано з характером їхньої будови. Розглянемо основні систематичні групи водоростей (табл.19).

Таблиця 19

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ СИСТЕМАТИЧНИХ ГРУП ВОДОРОСТЕЙ

Систематична група, кількість видів

Особливості життєдіяльності та будови

Представники групи та їхнє біологічне значення

1 2

3

Відділ Зелені водорості, 20 тис.

Живуть переважно в прісних водоймищах, велика кількість пристосувалася до життя в умовах періодичного зволоження: на грунті, корі дерев, парканах, квіткових горщиках тощо. Зелені водорості представлені одноклітинними, колоніальними і багатоклітинними формами, їхнє тіло має вигляд ниток або клітин 1-2 мкм у діаметрі. Трапляються як рухливі форми, так і нерухливі. Живляться автотрофно за рахунок фотосинтезу в хроматофорах, які містять зелений пігмент – хлорофіл. Клітини також містять каротин і ксантофіли. Запасають крохмаль та олію. Розмноження відбувається безстатевим і статевим шляхом. Трапляються епіфіти, паразити й симбіонти.

Одноклітинні: хламідомонада, хлорела – утворюють фітопланктон водоймищ. Багатоклітинні: улот-рикс, спірогіра – збагачують воду киснем й утворюють основну масу органічних речовин водойм.

Із кладофори і ризокло-ніуму виготовляють папір.

Закінчення табл. 19

Систематична група, кількість видів

Особливості життєдіяльності та будови

Представники групи та їхнє біологічне значення

1

2

3

Відділ Червоні водорості, 4 тис.

Донні морські, дуже рідко у прісних водоймищах, у наземному середовищі (пор-фіридіум). Колір від яскраво-червоного в глибоководних до жовтуватого в тих, що живуть на мілководді. Талом має вигляд кущиків, які складаються з багатоклітинних гіллястих ниток до 2 м завдовжки. Хроматофор – зірчастої форми, містить специфічний набір пігментів: хлорофіли, каротин, ксантофіли і фікобіліни – червоний пігмент фікоціанін і фікоеритрин. Продуктом фотосинтезу є багрянковий крохмаль. Оболонки клітин деяких видів можуть мінералізуватися солями Кальцію і Магнію. Розмножуються безстатевим і статевим шляхом (оогамія). У циклі немає джгутикових стадій. Повністю переважає спорове покоління.

Порфіра, філофора, це-раміум, делесерія, пор-фіридіум.

Разом з кораловими поліпами беруть участь в утворенні океанічних островів.

З них одержують агар-агар, бром, йод, препарати проти згортання крові.

Харчове значення має порфіра.

Відділ Бурі водорості, 1,5 тис.

Переважно мешканці дна морів. Виключно багатоклітинні організми. Розміри – від десятих часток міліметра до десятків метрів. Мають різноманітну за формою слань. У низькоорганізованих видів слань нитчаста (з одного ряду клітин). У високооргані-зованих видів слань нагадує стебло та листки. У хроматофорах, крім хлорофілу, міститься бурий пігмент фукоксантин і оранжеві каротиноїди. Запасні продукти накопичуються у вигляді ламінарину, полісахариду, маніту (цукроспирту) і жирної олії.

Ламінарія (морська капуста), цистозейра, фукус, макроцистіс, дикті-ота.

Утворюють на дні морів

Зарості, для проживання

Донних тварин.

В їжу споживають ла-

Мінарію, одержують

Альгінову кислоту, солі

Калію, йод

Відділ Діатомові водорості, 1,5 тис.

Оселяються у солоних і прісних водоймах, на вологому грунті, скелях, корі стовбурів дерев тощо. Одноклітинні або колоніальні організми мікроскопічно малих розмірів. Клітини покриті панцирем із кремнезему, який складається із двох частинок – тек. Більша частина панцира (епітека) покриває меншу (гіпотеку). Крім хлорофілу, клітини містять пігменти фукоксантин і діа-токсантин, що зумовлюють жовте або буре забарвлення. Запасні продукти відкладаються у вигляді жирної олії, а також валю-тину та лейкозину.

Одноклітинні: циклотела, мелозира, ризосоленія, пінулярія, плевросигма, навікула, гомфонема. Колоніальні: табелярія, діатома, фра-гілярія.

Є цінним джерелом їжі для багатьох дрібних водних тварин; з відмерлих водоростей утворились потужні відклади гірських порід – діатоміту і трепелу (їх використовують як матеріал для звукової і теплової ізоляції, під час шліфування металів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Ботаніка – Неведомська Є. О. – 7. Систематичні групи водоростей