Ботаніка – Неведомська Є. О. – 5. Метаморфози пагона

Метаморфози (видозміни) пагона виникають у процесі пристосувальної еволюції. Розрізняють такі метаморфози пагона (рис. 33):

1) надземні:

O стеблові бульби – потовщення одного чи кількох міжвузлів стебла;

O вуса / вусики – довгі тонкі пагони з редукованими листками;

O колючки – дерев’янисті, на кінцях загострені пагони без листків;

O філокладії – плоскі листоподібні пагони, розташовані у пазухах редукованих листків;

2) підземні:

O кореневище – пагін, на якому розміщуються бруньки, додаткові корені, а інколи й редуковані листки;

O бульба – верхівкове потовщення підземного пагона (столона), у якому відкладається великий запас органічних речовин;

O цибулина – пагін з дуже коротким стеблом (денцем) і видозміненим листям – сухими або соковитими лусками;

O бульбоцибулина – цибулина з розвиненою серцевинною частиною, що нагадує форму бульби.

Ботаніка   Неведомська Є. О.   5. Метаморфози пагона

Рис. 33. Метаморфози пагона (за Яковлевим, Челомбітько, 2001):

1 – бульба картоплі;

2 – цибулина цибулі;

3 – вуса винограду;

4 – кореневище пирію;

5 – філокладії іглиці;

6 – колючки гледичії.

Особливості будови та біологічне значення метаморфозів пагона подано в таблиці 12.

Таблиця 12

МЕТАМОРФОЗИ ПАГОНА ТА ЇХ БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Метаморфози пагону

Особливості будови

Біологічне значення

Приклади рослин

Вусики

Довгі тонкі пагони з редукованими листками

Забезпечують прикріплення рослини з повзучими або виткими стеблами до різних предметів

Виноград, огірок, гарбуз, суниці, жовтець повзучий

Колючки

Гострі, тверді, здерев’янілі вирости без листків

Захищають рослину від надмірного випаровування та поїдання тваринами

Глід, дика яблуня

Філокладії

Плоскі листоподібні пагони, розташовані у пазухах редукованих листків

Виконують функції листкової пластинки

Рускус, філа-нтус, аспарагус

Кореневище

Зовні нагадує корінь, але не має кореневого чохлика;

Має луски (рудименти листків), верхівкову та бічні бруньки, додаткові корені;

Бере участь у грунтовому живленні, запасанні поживних речовин, вегетативному розмноженні, утворює надземні пагони, у вигляді кореневища рослина після відмирання надземних частин перезимовує

Пирій, осока, півники, щавель

Бульба

Потовщена, паренхіма-тизована частина пагона, яка має вкорочені міжвузля, бруньки-вічка; анатомічна (внутрішня) будова подібна до такої у стебла

Збереження запасних поживних речовин; є органом вегетативного розмноження

Кольрабі (надземні бульби), картопля (підземні бульби)

Цибулина

Укорочене стебло (денце), на якому знаходяться верхівкова й бічні пазушні бруньки, соковиті внутрішні листки та додаткові корені;

Верхні захисні листки (плівчасті покривні луски)

Збереження запасних поживних речовин; є органом вегетативного розмноження; в умовах напівпустелі, пустелі наявність органів запасу дозволяє рослині за короткий період вегетації вигнати квітконосний пагін, зацвісти і дати плоди (такі рослини називають Ефемероїдами)

Цибуля, тюльпан, часник, гіацинт, лілія

Бульбоцибулина

Схожа на цибулину (за будовою та наявністю захисних лусок), але стеблова частина більш потовщена та паренхіматизована

Збереження запасних поживних речовин

Шафран, гладіолус, косарики

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте загальну будову та функції пагона.

2. Яка існує класифікація пагонів?

3. Доведіть, що брунька – це пагін. Яка існує класифікація бруньок?

4. Які ви знаєте метаморфози пагону? Охарактеризуйте надземні / підземні видозміни пагона.

5. Доведіть, що креневище (бульба, цибулина) – видозміна пагона. Цікаво знати, що

^ Прикладом рослини з метаморфозом верхівкової бруньки є білокачанна капуста. Вісь бруньки являє собою качан, а розрослі покривні листки стають соковитими і накопичують воду.

Важливо знати, що

^ Більшість рослин зелені. Своїм зеленим забарвленням більшість рослин зобов’ язана тому, що в їхніх листках і стеблах міститься зелений пігмент – хлорофіл. Інколи зелений пігмент маскується під іншими кольорами, наприклад, червоним. Іншими словами, не всі рослини, що містять хлорофіл, мають зелене забарвлення.

Еволюційний процес

^ В процесі еволюції пагін сформувався як комплексний орган, пристосований для ефективного фотосинтезу, транспірації, утворення репродуктивних органів (спорангіїв, шишок, квіток), опорної та транспортної функцій. При цьому відбувалося відокремлення осьової стеблової структури з відгалуженнями і формуванням плоских бічних виростів з обмеженим ростом – листків, які забезпечили збільшення контактів рослин з повітрям і поглинання світлової енергії. Стебла, листки і бруньки е залежними частинами складного органа – пагона.

Для допитливих

^ Рослини, у яких немає зеленого пігменту – хлорофілу, називаються альбіносами. Такі рослини живуть, доки не вичерпають запасів поживних речовин з насінини. Альбіноси бувають у посівах соняшника, сої, серед декоративних і дикорослих рослин.

Альбінізм буває в рослин, які не дістають потрібних поживних речовин з грунту, або у рослин, уражених грибковими хворобами, та найчастіше альбінізм зумовлюється серйозним розладом обміну речовин.

Ученим вдалося виростити альбіносів на штучному живильному розчині й навіть отримати від них насіння. Дослід проводили із соняшником і соєю. У цих рослин альбінізм виявився спадковим: з їх насіння також виростали альбіноси.

Ще частіше трапляються в природі явища часткового альбінізму. Забарвлення втрачає не вся рослина, а лише окремі її частини, тому вона може жити. Прикладами часткового альбінізму, або “мозаїки”, можуть бути численні рослини, в яких на зеленому фоні листків місцями розкидані білі або жовті плями. У деяких рослин ці плями утворюють більш або менш правильний візерунок. Це – відома аукуба японська, строкатолисті форми сріблястого і ясенелистого кленів, пеларгонія зональна. У багатьох з них строкатолистість спадкова, але іноді вона може не передатися нащадкам, і тому цих рослин розмножують вегетативно – прищеплюванням, живцюванням.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Ботаніка – Неведомська Є. О. – 5. Метаморфози пагона