Home ⇒ 👍Ботаніка - Неведомська Є. О ⇒ Ботаніка – Неведомська Є. О. – 3. Біохімічна різноманітність водоростей

Ботаніка – Неведомська Є. О. – 3. Біохімічна різноманітність водоростей

Специфічність біохімічного складу водоростей полягає у наявності в клітинах комплексу різноманітних речовин, що беруть участь у світловій та темновій фазі фотосинтезу. До специфічних речовин, що забезпечують світлову фазу фотосинтезу належать світлоуловлюючі та світлопередаючі забарвлені речовини – Пігменти, І специфічні ферменти й переносники електронів; до специфічних та найважливіших речовин темнової фази належать фермент RuBisCo (рибульозобіфосфаткар-боксилаза), а також ряд інших ферментів.

Хоча біохімічна різноманітність водоростей величезна, проте до комплексу біохімічних ознак на рівні відділів входять, в першу чергу, дві групи ознак: склад пігментів та склад запасних поживних речовин (продуктів асиміляції).

Пігменти За хімічною природою, розчинністю та функціями поділяють на три основні групи – хлорофіли, фікобіліни та Каротиноїди.

Склад та кількість хлорофілів, каротиноїдів та фікобілінів зумовлюють забарвлення водоростевих клітин у певний колір. Наприклад, у бурих водоростей переважає жовтий ксантофіл фукоксантин, який маскує зелені хлорофіли; відповідно, таломи бурих водоростей забарвлюються в темно-жовтий або бурий колір. У зелених та евгленофітових водоростей хлорофіли абсолютно переважають над іншими типами пігментів, і як наслідок, клітини представників цих відділів мають переважно зелене забарвлення.

4. Морфологічна різноманітність водоростей

Різноманітність водоростей проявляється у їхньому зовнішньому вигляді. Водорості можуть бути дуже дрібними і помітними тільки під мікроскопом (деякі – лише при електронній мікроскопії), а можуть мати великі (і навіть – велетенські) розміри, що вимірюються десятками метрів. Таломи водоростей можуть мати просту будову або бути поодинокими клітинами, чи мати складне розчленування. Частина водоростей здатна до активного руху, і цим нагадує тварин, інші до активного руху не здатні й ведуть прикріплений, суто рослинний спосіб життя або парять у товщі водної маси, пасивно мігруючи за течіями.

Таломи водоростей можуть складатися з одноядерних клітин, або клітини можуть містити велику кількість ядер і сягати таких розмірів, за яких їх вже добре розрізняє неозброєне око.

Різноманітність морфології водоростей відображує основні напрямки еволюції їх тіла, причому генеральний напрям був пов’язаний з удосконаленням справжньої рослинної стратегії життя – збільшенням фотосинтезуючої поверхні, переходом до прикріпленого способу існування, збільшенням розмірів для захисту від виїдання.

Водорості можуть об’єднуватись у колонії. Найчастіше колонії формуються за рахунок утримання водоростевих клітин разом за допомогою спільного слизу. Кількість клітин у колонії може змінюватись в процесі росту колонії, або лишатися незмінною протягом всього часу існування колонії, незалежно від її віку. Колонії, в яких кількість клітин залишається постійною, а збільшення розмірів відбувається лише завдяки росту кожної індивідуальної клітини, називають ценобіями.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Related posts:

  1. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 4. Морфологічна різноманітність водоростей Специфічність біохімічного складу водоростей полягає у наявності в клітинах комплексу різноманітних речовин, що беруть участь у світловій та темновій фазі фотосинтезу. До специфічних речовин, що забезпечують світлову фазу фотосинтезу належать світлоуловлюючі та світлопередаючі забарвлені речовини – Пігменти, І специфічні ферменти й переносники електронів; до специфічних та найважливіших речовин темнової фази належать фермент RuBisCo (рибульозобіфосфаткар-боксилаза), а […]...

  2. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2. Загальна характеристика водоростей План 1. Загальна характеристика нижчих рослин. 2. Загальна характеристика водоростей. 3. Біохімічна різноманітність водоростей. 4. Морфологічна різноманітність водоростей. 5. Розмноження водоростей. 6. Життєві цикли водоростей. 7. Систематичні групи водоростей. 8. Екологічні групи водоростей. 9. Значення водоростей у природі та житті людини. Основні поняття: Водорості, талом, слань, гамети, ізогамія, гаметангії, гетерогамія, гетерогамети, оогамія, пігменти, хлорофіли, фікобіліни, […]...

  3. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 7. Систематичні групи водоростей Головним критерієм поділу більш як 30 тис. видів водоростей на 10 відділів є забарвлення, що, безумовно, пов’ язано з характером їхньої будови. Розглянемо основні систематичні групи водоростей (табл.19). Таблиця 19 ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ СИСТЕМАТИЧНИХ ГРУП ВОДОРОСТЕЙ Систематична група, кількість видів Особливості життєдіяльності та будови Представники групи та їхнє біологічне значення 1 2 3 Відділ Зелені водорості, […]...

  4. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 6. Життєві цикли водоростей Зміни життєвих форм, які відбуваються з індивідом протягом його онтогенезу, складають життєвий цикл. Життєвий цикл охоплює всі стадії розвитку індивіду між однаковими життєвими формами (наприклад, від зиготи до зиготи, або від гамети до гамети, від спорофіту до спорофіту). Розрізняють два основні типи життєвих циклів: життєві цикли водоростей, позбавлених статевого процесу, та життєві цикли водоростей, які […]...

  5. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 8. Екологічні групи водоростей 1. Водорості, що живуть у водоймах: O Планктон – дуже дрібні водорості, які знаходяться в товщі води у завислому стані (хламідомонада, вольвокс, пондорина, мікроцистис). O Бентос – водорості, які живуть на дні водойм (харові, діатомові). O Перифітон – водорості, якими обростають підводні предмети або вищі рослини водойм (червоні та бурі водорості морів). 2. Водорості, що […]...

  6. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 5. Розмноження водоростей Розмноження у водоростей може відбуватися нестатевим або статевим шляхом (рис.49). При нестатевому розмноженні дочірні особини успадковують геном, ідентичний до геному материнського організму, за винятком випадків, коли мають місце генні або хромосомні мутації. При статевому розмноженні геноми дочірніх організмів відрізняються від батьківських, оскільки утворенню дочірнього покоління зазвичай передують процеси обміну генетичною інформацією між різними особинами внаслідок […]...

  7. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 9. Значення водоростей у природі та житті людини 1. Водорості, що живуть у водоймах: O Планктон – дуже дрібні водорості, які знаходяться в товщі води у завислому стані (хламідомонада, вольвокс, пондорина, мікроцистис). O Бентос – водорості, які живуть на дні водойм (харові, діатомові). O Перифітон – водорості, якими обростають підводні предмети або вищі рослини водойм (червоні та бурі водорості морів). 2. Водорості, що […]...

  8. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 1. Загальна характеристика нижчих рослин План 1. Загальна характеристика нижчих рослин. 2. Загальна характеристика водоростей. 3. Біохімічна різноманітність водоростей. 4. Морфологічна різноманітність водоростей. 5. Розмноження водоростей. 6. Життєві цикли водоростей. 7. Систематичні групи водоростей. 8. Екологічні групи водоростей. 9. Значення водоростей у природі та житті людини. Основні поняття: Водорості, талом, слань, гамети, ізогамія, гаметангії, гетерогамія, гетерогамети, оогамія, пігменти, хлорофіли, фікобіліни, […]...

  9. Ботаніка – Неведомська Є. О. – ЛЕКЦІЯ 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ Запропонований Вашій увазі навчальний посібник побудований з урахуванням завдань програми навчального курсу “Ботаніка”, передбачених для студентів вищої педагогічної школи. Завдання курсу полягає в тому, щоб ознайомити студентів з різноманітністю рослинних форм, розкрити взаємозв’язки між рослинами і навколишнім середовищем, вивчити процеси, які проходять в органах рослин, показати господарське значення та необхідність раціонального використання і охорони рослинних […]...

  10. Ботаніка – Неведомська Є. О. – ЛЕКЦІЯ 12. Систематика рослин. нижчі рослини – водорості (algae) План 1. Загальна характеристика нижчих рослин. 2. Загальна характеристика водоростей. 3. Біохімічна різноманітність водоростей. 4. Морфологічна різноманітність водоростей. 5. Розмноження водоростей. 6. Життєві цикли водоростей. 7. Систематичні групи водоростей. 8. Екологічні групи водоростей. 9. Значення водоростей у природі та житті людини. Основні поняття: Водорості, талом, слань, гамети, ізогамія, гаметангії, гетерогамія, гетерогамети, оогамія, пігменти, хлорофіли, фікобіліни, […]...

  11. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 3. Первинна будова стебла Першим етапом утворення стебла є формування його первинної структури, яка у голонасінних та дводольних рослин згодом замінюється на вторинну. У однодольних первинна структура стебла зберігається протягом усього життя рослини. В первинній будові стебла розрізняють такі ділянки: 1. Епідерміс – первинна покривна тканина, видовжені клітини якої мають відносно товсті прямолінійні стінки; серед клітин епідермісу є продихи, […]...

  12. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2.1.3. Зони кореня Корінь має клітинну будову. Різні його ділянки складаються з неоднакових клітин, що утворюють зони кореня: o кореневий чохлик (рис. 28) (лат. Саіур^а); Рис. 28. Частина кореня дводольної рослини (за Рейвн, Эверт, Айкхорн, 1990): 1 – кореневі волоски; 2 – кореневий чохлик. O зона поділу, або зона ембріонального росту; O зона розтягування; O зона всмоктування, або […]...

  13. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2.1.4. Первинна будова кореня Корінь має клітинну будову. Різні його ділянки складаються з неоднакових клітин, що утворюють зони кореня: o кореневий чохлик (рис. 28) (лат. Саіур^а); Рис. 28. Частина кореня дводольної рослини (за Рейвн, Эверт, Айкхорн, 1990): 1 – кореневі волоски; 2 – кореневий чохлик. O зона поділу, або зона ембріонального росту; O зона розтягування; O зона всмоктування, або […]...

  14. Ботаніка – Неведомська Є. О. – ЛЕКЦІЯ 4. Клітинний рівень організації живої матерії План 1. Цитологія – наука про будову та функції клітин. Історія вивчення клітин. 2. Методи цитологічних досліджень. 3. Загальна будова та життєдіяльність клітин еукаріотів. 4. Особливості будови та життєдіяльності клітини рослин. Основні поняття: Цитологія, клітина, клітинна теорія, методи цитологічних досліджень, органели, немембранні органели, одно-мембранні органели, двомембранні органели, клітинний цикл, інтерфаза, профаза, анафаза, метафаза, телофаза, мітоз, […]...

  15. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2. Методи цитологічних досліджень Мікроскопія (від грецьк. Mikros – малий та Skopeо – спостерігаю) – вивчення під мікроскопом – є основним методом цитологічних досліджень. Методи дослідження за допомогою світлового (оптичного) мікроскопа (рис. 4) називають світловою мікроскопією. Так можна вивчати загальний план будови клітин та їхні окремі органели, розміром не менше ніж 200 нм. Сучасний світловий мікроскоп забезпечує збільшення об’єктів […]...

  16. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 1. Цитологія – наука про будову та функції клітин. Історія вивчення клітин План 1. Цитологія – наука про будову та функції клітин. Історія вивчення клітин. 2. Методи цитологічних досліджень. 3. Загальна будова та життєдіяльність клітин еукаріотів. 4. Особливості будови та життєдіяльності клітини рослин. Основні поняття: Цитологія, клітина, клітинна теорія, методи цитологічних досліджень, органели, немембранні органели, одно-мембранні органели, двомембранні органели, клітинний цикл, інтерфаза, профаза, анафаза, метафаза, телофаза, мітоз, […]...

  17. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 4. Особливості будови та життєдіяльності клітини рослин Клітини рослинних організмів мають всі ознаки будови еукаріотичної клітини. Однак є особливості. Оскільки рослини ведуть нерухомий спосіб життя, Надмембранний комплекс Поверхневого апарату їхніх клітин утворює жорстку клітинну стінку. Клітинна стінка ізолює клітини рослин. Вона побудована з упорядковано розташованих молекул целюлози. Крім целюлози, до складу клітинної стінки входять і більш складні полісахариди – Пектини. Через великі […]...

  18. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 1. Ботаніка – наука про рослини План 1. Ботаніка – наука про рослини. 2. Загальна характеристика рослин. 3. Поширення рослин та їх значення у біосфері. Основні поняття: Ботаніка, автотрофи, живлення, дихання, фотосинтез, ріст, розвиток, фітогормони, ростові рухи, значення рослин. 1. Ботаніка – наука про рослини Ботаніка – це наука про рослини, їх будову, життєдіяльність, поширення і походження. Цей термін походить від […]...

  19. Ботаніка – Неведомська Є. О. – ЛЕКЦІЯ 2. Ботаніка як наука План 1. Ботаніка – наука про рослини. 2. Загальна характеристика рослин. 3. Поширення рослин та їх значення у біосфері. Основні поняття: Ботаніка, автотрофи, живлення, дихання, фотосинтез, ріст, розвиток, фітогормони, ростові рухи, значення рослин. 1. Ботаніка – наука про рослини Ботаніка – це наука про рослини, їх будову, життєдіяльність, поширення і походження. Цей термін походить від […]...

  20. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 3. Коротка історія рослинного світ Рівні організації живих організмів – це відносно гомогенні біологічні системи, для яких характерний певний тип взаємодії елементів, просторовий і часовий масштаби процесів. Розрізняють такі рівні організації живої матерії: молекулярний, клітинний, тканинний, органний, організмений, біологічних угруповань (від елементарних біогеоценозів до біосфери загалом). З ускладненням організації нижчий рівень входить до складу наступного, вищого рівня, останній – до […]...

  21. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2. Структурні рівні організації живих організмів Рівні організації живих організмів – це відносно гомогенні біологічні системи, для яких характерний певний тип взаємодії елементів, просторовий і часовий масштаби процесів. Розрізняють такі рівні організації живої матерії: молекулярний, клітинний, тканинний, органний, організмений, біологічних угруповань (від елементарних біогеоценозів до біосфери загалом). З ускладненням організації нижчий рівень входить до складу наступного, вищого рівня, останній – до […]...

  22. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 4. Вторинна будова стебла У зв’язку з тим, що в стеблі дводольних і голонасінних рано розпочинається диференціація вторинних меристем (пучкового і міжпучкового камбію), перехід до вторинної будови стебла відбувається так швидко, що навіть в наймолодшій його ділянці вже важко розрізнити структурні елементи первинного походження. Розрізняють такі основні типи вторинної будови стебла: А) безпучковий тип – прокамбій закладається у вигляді […]...

  23. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 5. Анатомічна будова листка Основні функції листка відбились на його анатомо-морфологічних особливостях (рис. 39) та розвитку відповідних тканин, в основному паренхімної та провідної (див. табл. 13). Рис. 39. Анатомічна будова листка (за Яковлевим, Челомбітько, 2001): 1 – епідерма; 2 – стовпчаста (палісадна) паренхіма; 3 – губчаста паренхіма; 4 – провідний пучок жилки. Листок, як найпластичніший орган рослини, реагує на […]...

  24. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2.1.6. Метаморфози кореня Вторинна будова кореня Формується з первинної у результаті діяльності вторинних меристем – камбію і фелогену. Камбій (від пізньолат. cambium – обмін, зміна) – вторинна латеральна твірна тканина голонасінних і дводольних рослин. У корені камбій утворюється з паренхімних клітин на межі флоеми і ксилеми, рідше з клітин перициклу. Клітини камбію діляться паралельно поверхні органу, утворюючи з […]...

  25. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2. Розвиток листка План 1. Загальна будова та функції листка. 2. Розвиток листка. 3. Класифікація листків. 4. Листкорозташування. 5. Анатомічна будова листка. 6. Метаморфози листка. 7. Способи вегетативного розмноження рослин та його біологічне значення. Основні поняття: Листок, фотосинтез, транспірація, газообмін, листкова пластинка, основа листка, верхівка листка, черешок, прилистки, піхва, жилка листка, жилкування, листкорозташування, епідерміс, мезофіл, палісадна паренхіма, губчаста […]...

  26. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2.1.5. Вторинна будова кореня Вторинна будова кореня Формується з первинної у результаті діяльності вторинних меристем – камбію і фелогену. Камбій (від пізньолат. cambium – обмін, зміна) – вторинна латеральна твірна тканина голонасінних і дводольних рослин. У корені камбій утворюється з паренхімних клітин на межі флоеми і ксилеми, рідше з клітин перициклу. Клітини камбію діляться паралельно поверхні органу, утворюючи з […]...

  27. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 1. Загальна будова та функції листка План 1. Загальна будова та функції листка. 2. Розвиток листка. 3. Класифікація листків. 4. Листкорозташування. 5. Анатомічна будова листка. 6. Метаморфози листка. 7. Способи вегетативного розмноження рослин та його біологічне значення. Основні поняття: Листок, фотосинтез, транспірація, газообмін, листкова пластинка, основа листка, верхівка листка, черешок, прилистки, піхва, жилка листка, жилкування, листкорозташування, епідерміс, мезофіл, палісадна паренхіма, губчаста […]...

  28. Ботаніка – Неведомська Є. О. – ЛЕКЦІЯ 9. Листок – бічний орган пагона План 1. Загальна будова та функції листка. 2. Розвиток листка. 3. Класифікація листків. 4. Листкорозташування. 5. Анатомічна будова листка. 6. Метаморфози листка. 7. Способи вегетативного розмноження рослин та його біологічне значення. Основні поняття: Листок, фотосинтез, транспірація, газообмін, листкова пластинка, основа листка, верхівка листка, черешок, прилистки, піхва, жилка листка, жилкування, листкорозташування, епідерміс, мезофіл, палісадна паренхіма, губчаста […]...

  29. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 1. Загальна характеристика вищих рослин План 1. Загальна характеристика вищих рослин. 2. Вищі спорові рослини. 2.1. Відділ Мохоподібні, або Мохи (ВгуорпуЬа). 2.2. Відділ Плауноподібні, або Плауни (і. усороіСіорпу:а). 2.3. Відділ Хвощеподібні, або Хвощі (Єди/^егорпуга). 2.4. Відділ Папоротеподібні, або Папороті (РоіуросСіорпуаа). 3. Порівняльна характеристика вищих спорових рослин. Основні поняття: Гаметофіт, спорофіт, антеридії, архегонії, яйцеклітина, сперматозоїди, спорогон, спорофіли, стробіли, кореневище, додаткові корені, […]...

  30. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 1. Стебло та його основні функції План 1. Стебло та його основні функції. 2. Формування та морфологічна класифікація стебел. 3. Первинна будова стебла. 4. Вторинна будова стебла. 5. Підйом води у стовбурах дерев. Основні поняття: Стебло, конус наростання, галуження стебла, епідерміс, первинна кора, хлоренхіма, коленхіма, основна паренхіма, ендодерма, центральний циліндр (стела), перицикл, зона провідної тканини, прокамбій, пучок закритого типу, пучковий камбій, […]...

  31. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2. Формування та морфологічна класифікація стебел План 1. Стебло та його основні функції. 2. Формування та морфологічна класифікація стебел. 3. Первинна будова стебла. 4. Вторинна будова стебла. 5. Підйом води у стовбурах дерев. Основні поняття: Стебло, конус наростання, галуження стебла, епідерміс, первинна кора, хлоренхіма, коленхіма, основна паренхіма, ендодерма, центральний циліндр (стела), перицикл, зона провідної тканини, прокамбій, пучок закритого типу, пучковий камбій, […]...

  32. Ботаніка – Неведомська Є. О. – ЛЕКЦІЯ 8. Стебло – осьова частина пагона План 1. Стебло та його основні функції. 2. Формування та морфологічна класифікація стебел. 3. Первинна будова стебла. 4. Вторинна будова стебла. 5. Підйом води у стовбурах дерев. Основні поняття: Стебло, конус наростання, галуження стебла, епідерміс, первинна кора, хлоренхіма, коленхіма, основна паренхіма, ендодерма, центральний циліндр (стела), перицикл, зона провідної тканини, прокамбій, пучок закритого типу, пучковий камбій, […]...

  33. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 6. Запилення та запліднення Квітка диференціюється з апікальної меристеми головної чи бічних осей після переходу її в репродуктивну фазу. Цей процес контролюється гормонально та стимулюється різноманітними зовнішніми факторами, у першу чергу зміною довжини світлового дня. Поблизу апікальної меристеми у вигляді примордіальних горбочків виникають зачатки частин квітки. Першими закладаються чашолистки, примордії пелюсток, потім послідовно тичинки та плодолистики, які зростаючись, утворюють […]...

  34. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 4. Утворення квітки Квітка диференціюється з апікальної меристеми головної чи бічних осей після переходу її в репродуктивну фазу. Цей процес контролюється гормонально та стимулюється різноманітними зовнішніми факторами, у першу чергу зміною довжини світлового дня. Поблизу апікальної меристеми у вигляді примордіальних горбочків виникають зачатки частин квітки. Першими закладаються чашолистки, примордії пелюсток, потім послідовно тичинки та плодолистики, які зростаючись, утворюють […]...

  35. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2. Рослинні тканини План 1. Поняття про тканини. 2. Рослинні тканини. Основні поняття: Тканина, диференціація, анатомія рослин, твірні (меристематичні) тканини, покривні тканини, основні тканини, провідні тканини, механічні тканини, видільні утворення. 1. Поняття про тканини У більшості багатоклітинних організмів під час їхнього розвитку клітини починають відрізнятись за будовою та виконуваними функціями, тобто відбувається їхня диференціація (від лат. differentia – […]...

  36. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 1. Поняття про тканини План 1. Поняття про тканини. 2. Рослинні тканини. Основні поняття: Тканина, диференціація, анатомія рослин, твірні (меристематичні) тканини, покривні тканини, основні тканини, провідні тканини, механічні тканини, видільні утворення. 1. Поняття про тканини У більшості багатоклітинних організмів під час їхнього розвитку клітини починають відрізнятись за будовою та виконуваними функціями, тобто відбувається їхня диференціація (від лат. differentia – […]...

  37. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 5. Суцвіття: біологічне значення, класифікація Квітка диференціюється з апікальної меристеми головної чи бічних осей після переходу її в репродуктивну фазу. Цей процес контролюється гормонально та стимулюється різноманітними зовнішніми факторами, у першу чергу зміною довжини світлового дня. Поблизу апікальної меристеми у вигляді примордіальних горбочків виникають зачатки частин квітки. Першими закладаються чашолистки, примордії пелюсток, потім послідовно тичинки та плодолистики, які зростаючись, утворюють […]...

  38. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2. Неорганічні сполуки: вода і мінеральні солі План 1. Хімічні елементи, які входять до складу живих організмів. 2. Неорганічні сполуки: вода і мінеральні солі. 3. Органічні сполуки: ліпіди. 4. Органічні сполуки: вуглеводи. 5. Органічні сполуки: білки. 6. Органічні сполуки: нуклеїнові кислоти. Основні поняття: Біохімія, макроелементи, мікроелементи, ультрамікроелементи, органогени, неорганічні сполуки: вода і мінеральні солі, гідрофільні речовини, гідрофобні речовини, органічні сполуки, ліпіди, жири, […]...

  39. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2. Загальна характеристика рослин План 1. Ботаніка – наука про рослини. 2. Загальна характеристика рослин. 3. Поширення рослин та їх значення у біосфері. Основні поняття: Ботаніка, автотрофи, живлення, дихання, фотосинтез, ріст, розвиток, фітогормони, ростові рухи, значення рослин. 1. Ботаніка – наука про рослини Ботаніка – це наука про рослини, їх будову, життєдіяльність, поширення і походження. Цей термін походить від […]...

  40. Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2. Вищі спорові рослини 2.1. Відділ Мохоподібні, або Мохи (Bryophyta) Бріологія (від грецьк. bryon – мох, Logos – учення) – розділ ботаніки, що вивчає мохи. Представники відділу Мохоподібні: маршанція поліморфна (печіночник звичайний), зозулин льон, сфагновий мох (рис. 51). Серед мохів є примітивні форми, в яких гаметофіт представлений сланню, і більш високоорганізовані, тіло яких розчленоване на органи: нерозгалужене стебло, дрібні […]...

Ботаніка – Неведомська Є. О. – 3. Біохімічна різноманітність водоростей
«
»