Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2. Особливості будови насінини однодольних та дводольних рослин
Квіткові рослини за структурою насінини поділяються на дводольні та однодольні. Усі рослини, які мають у насінні дві сім’ядолі, об’єднані за цією ознакою у клас дводольних рослин. У деяких покритонасінних рослин у насінні є всього одна сім’ядоля і вони об’єднані у клас однодольних рослин.
Сім’ядолі – зародкові листки, які розвиваються в насінні. Сім’ядолі виконують функції:
1) фотосинтезують до початку закладання справжніх листків у рослин із надземним наростанням (квасоля);
2) запасальну;
3) поглинальну, асимілюючи при проростанні поживні речовини ендосперму (злаки).
Особливості будови насінини однодольних та дводольних рослин подано в таблиці 17.
Таблиця 17
БУДОВА НАСІНИН ОДНОДОЛЬНИХ ТА ДВОДОЛЬНИХ РОСЛИН
Будова насінини | |
Однодольних рослин | Дводольних рослин |
O вкрита оплоднем, що зрісся зі шкірочкою насінини; | O вкрита насінною шкірочкою; |
O зародок: 4 Одна сім’ядоля – щиток; 4 зародковий корінець; 4 Зародкове стебельце; 4 брунечка; | O зародок: 4 Дві сім’ядолі; 4 зародковий корінець; 4 Зародкове стебельце; 4 брунечка; |
O ендосперм | O ендосперм і перисперм (можуть бути відсутніми, тоді запасні поживні речовини відкладаються в сім’ядолях) |
Проростання насіння дводольних і однодольних рослин відбувається по різному. У дводольного насіння з Надземним проростанням (епі-гейним), наприклад, у соняшника першим на поверхню виходить Гіпо-котиль, що вигинається у вигляді петлі, захищаючи конус наростання від ушкодження, потім над поверхнею грунту з’являються сім’ядолі, що зеленіють і виконують функцію перших фотосинтезуючих органів. При Підземному (гіпогейному) проростанні, наприклад, у дуба сім’ядолі лишаються під землею в оболонках насіння, а на поверхню виходить епікотиль, на якому формуються перші листки.
У однодольних рослин на поверхню виходить Колеоптиль – перший надсім’ ядольний листок, який не має листкової пластинки і у вигляді піхви оточує конус наростання (зародкову бруньку). При проростанні через грунт колеоптиль захищає зародкову бруньку, а наростаючий корінь прикритий захисною піхвою (колеоризою). Надалі над поверхнею грунту з’ являються наступні листки з листковими пластинками. У злаків головний корінь відмирає рано і заміщається додатковими коренями.
3. Плід та його біологічне значення
Плід утворюється з квітки у результаті змін, які відбуваються в ній після запліднення. Науку, яка вивчає будову, розвиток та класифікацію плодів, називають карпологією (від грецьк. – кагжо<; – плід, Logos – учення).
Плід – це генеративний орган покритонасінних рослин, утворений з квітки і призначений для захисту насіння, а часто і для його поширення (рис. 45). Під час формування плода стінки зав’язі розростаються і утворюють Оплодень, або перикарпій.
Рис. 45. Плід персика (за Яковлевим, Челомбітько, 2001):
1 – насінина;
2 – оплодень;
3 – плодоніжка.
Оплодень, Або Перикарпій (рис. 45, 2) (від грецьк. Рeri – навколо, karpos – плід) – частина плоду в покритонасінних рослин, що утворюється із стінок зав’ язі і оточує насінину. Перикарпій складається із трьох шарів:
O екзокарпію – тонкого зовнішнього шару у вигляді забарвленої шкірочки;
O мезокарпію – середнього шару, м’ ясистого в соковитих плодів, менш вираженого в сухих;
O ендокарпію – внутрішнього шару, звичайно тонкого й слизистого, здатного в деяких плодів перетворюватися на кам’ янисту тканину, яка утворює кісточку.
Участь у формуванні плоду бере не лише стінка зав’ язі маточки, а й інші частини квітки – квітколоже (суниці) (рис. 46), нижня частина оцвітини (яблуко).
У деяких рослин плід утворюється без попереднього запліднення. Такі плоди називають партенокарпними, вони звичайно не містять насіння (деякі сорти винограду, груші, цитрусових).
У природі трапляються випадки, коли плоди, формуючись з квіток суцвіття, зростаються між собою, утворюючи з кількох плодів ніби один плід. Така сукупність плодів називається супліддям (буряк, шовковиця, інжир, ананас).
Рис. 46. Плоди малини і суниці (за Яковлевим, Челомбітько, 2001):
1 – суничина суниці;
2 – багатокістянка малини.
Біологічне значення плоду полягає у захисті та поширенні насіння квіткових (покритонасінних) рослин.
Плоди мають величезне значення в житті людини: у них накопичуються вуглеводи, білки, жири, мінеральні солі, органічні кислоти, вітаміни тощо, тому вони є основними продуктами харчування. Плоди також становлять важливу кормову базу для тваринництва.