Ботаніка – Неведомська Є. О. – 2.2. Відділ Плауноподібні, або Плауни (Lycopodiophyta)
2.1. Відділ Мохоподібні, або Мохи (Bryophyta)
Бріологія (від грецьк. bryon – мох, Logos – учення) – розділ ботаніки, що вивчає мохи. Представники відділу Мохоподібні: маршанція поліморфна (печіночник звичайний), зозулин льон, сфагновий мох (рис. 51). Серед мохів є примітивні форми, в яких гаметофіт представлений сланню, і більш високоорганізовані, тіло яких розчленоване на органи: нерозгалужене стебло, дрібні гігроскопічні листки (мають високу здатність до поглинання вологи з атмосфери), ризоїди (виконують функції кореня). Елементи провідних тканин – трахеїди і ситоподібні трубки – з’являються лише у найбільш розвинутих мохів. Мохи не досягають великих розмірів, максимальна висота – 20-60 см.
Рис. 51. Різноманітність мохоподібних (за Яковлевим, Челомбітько, 2001):
1 – сфагновий мох;
2 – маршанція поліморфна (печіночник звичайний);
3 – зозулин льон.
Розмножуються мохоподібні безстатевим (спорами), статевим і вегетативним способами. Для них, як і для всіх вищих рослин, характерне правильне чергування статевого і безстатевого поколінь.
У життєвому циклі (схема 14) мохоподібних домінує гаплоїдний гаметофіт над спорофітом.
Гаметофіт мохів може бути одно – чи дводомним і несе жіночі статеві органи – архегонії і чоловічі статеві органи – антеридії. Обов’язкова умова для запліднення – наявність води. Після запліднення утворюється спорофіт, що має вигляд коробочки, де розвивається спорангій на ніжці, що зв’язує її з гаметофітом. Після визрівання спори висипаються і за сприятливих умов проростають у молодий гаметофіт – протонему, яка нагадує нитчасту зелену водорость. Клітини протонеми дають початок дорослому гаметофіту.
2.2. Відділ Плауноподібні, або Плауни (Lycopodiophyta)
Викопні представники відділу Плауноподібні – могутні дерева та кущі: лепідодендрон, сігілярія, плеуромея. Сучасні представники відділу Плауноподібні – виключно трав’ янисті рослини: плаун булавоподі-бний, селагінела, молодильник. Зустрічаються у хвойних і мішаних лісах. Це багаторічні рослини.
Спорофіт плауноподібних диференційований на стебло, листок та корінь. Пагони у них галузяться дихотомічно. Листки дуже дрібні і тому плауноподібні представляють дрібнолисту лінію еволюції.
Розмноження здійснюється за допомогою спор (рис. 52). Серед цього відділу є рівно – та різноспорові рослини. Спори утворюються у спорангіях. Спорангії утворюються на особливих листках – спорофілах. Зовні вони не відрізняються від вегетативних листків або утворюють відокремлену від вегетативної частини зону, яка називається Стробілом (від грецьк. Strobilos – шишка).
З моменту утворення спорангія до висипання дозрілих спор минає кілька місяців або років. Спори плауна після потрапляння у грунт можуть там зберігатися, не проростаючи, протягом багатьох років. Після проростання утворюється невеличкий, сланевої будови заросток (гаметофіт). У рівноспорових гаметофіт однодомний, у різноспорових – дводомний. Встановлено, що в клітини гаметофіту проникають нитки гриба. Якщо цього не відбудеться, то заросток плауна загине, бо він не здатний до фотосинтезу. Заросток живе і розвивається лише за рахунок виділень гриба, який поселяється в його клітинах. Разом з грибом заросток поступово розростається, розвиваючись дуже повільно. Він перетворюється на маленьку бурувато-кремову бульбочку, яка живе в симбіозі з грибом до 10-18 років. Весь цей період заросток живиться за рахунок гриба. На заростку утворюються статеві органи – архегонії (жіночі) та антеридії (чоловічі). Статеві органи гаметофіта продукують сперматозоони (сперматозоїди) та яйцеклітини, які зливаються тільки за наявності води й утворюють новий спорофіт. Він живиться за рахунок тканин заростку протягом кількох років. Поступово заросток (гаметофіт) відмирає, а спорофіт переходить на самостійне живлення.
Рис. 52. Життєвий цикл плауна булавоподібного:
1 – загальний вигляд; 2 – 4 – розвиток заростка із спори;
5 – заросток (гаметофіт);
6 – сперматозоони; 7 – архегоній з яйцеклітиною;
(2 votes, average: 4,00 out of 5)