Стратегія ворога виражає його наміри, які можуть бути вияснені тільки за допомогою розвідки, неспроможність розвідки в будь-якій війні приводить до катастрофи. Розвідка – це цілеспрямована діяльність будь-яких суб’єктів по проведенню заходів для збору відомостей

Діяльність економічної розвідки підрозділяється на: 1. Галузевий аналіз стану економіки певної країни; 2. Промислове шпигунство, Який в свою чергу можна умовно підрозділити на комерційне, технологічне і науково-технічне. Шпигунство – це цілеспрямована діяльність по збору

До внутрішніх загроз кримінологічної безпеки об’єктів економіки належать: – порушення встановленого режиму збереження відомостей, які становлять комерційну таємницю; – порушення порядку користування технічними засобами; – порушення порядку та правил дотримання безпеки на об’єкті, що

5.1. Ризик – як характеристика небезпеки. Концепція прийнятного ризику 5.1.1. Ризик Визнавши глобальний характер небезпечних процесів і явищ, з якими людство зіткнулося у другій половині ХХ ст. і масштаби яких почали загрожувати людській цивілізації,

5.1. Ризик – як характеристика небезпеки. Концепція прийнятного ризику 5.1.1. Ризик Визнавши глобальний характер небезпечних процесів і явищ, з якими людство зіткнулося у другій половині ХХ ст. і масштаби яких почали загрожувати людській цивілізації,

Право на безпечну життєдіяльність в Україні гарантується системою загальнодержавних організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям. Безпечність середовища, в якому існує людина, має також гарантуватися державою, нормуванням ризиків надзвичайних

Ризик завжди асоціювався з імовірністю несприятливих подій і їх наслідків. Його розрахункова формула виражається, як правило, в мультиплікативній формі, що дозволяє оцінити величину очікуваного наслідку: Я = {< sL, рГ, хГ >}, і =

Для оцінки багатьох видів ризику застосування статистичного методу є неможливим у зв’язку з відсутністю необхідної інформації, а застосування експертного методу виявляється недостатнім, оскільки не дозволяє отримати кількісної оцінки рівня ризику. Ця обставина має дуже

Оцінка ризику забезпечує основні вхідні дані в програму управління ризиком. Задачі управління ризиком наступні: 1) визначити, який несприятливий чинник являє найбільшу небезпеку (яку готове сприйняти суспільство); 2) розглянути, чи варіанти управління (регулювання) є доступними;

Оцінка ризику забезпечує основні вхідні дані в програму управління ризиком. Задачі управління ризиком наступні: 1) визначити, який несприятливий чинник являє найбільшу небезпеку (яку готове сприйняти суспільство); 2) розглянути, чи варіанти управління (регулювання) є доступними;

Стан нормативної бази щодо управління техногенними, природними та екологічними ризиками регламентується вимогами Законів України, Указів Президента, Постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, що визначають принципи й умови безпечної життєдіяльності населення, а саме Законів

6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності Правове забезпечення безпеки життєдіяльності в Україні орієнтовано на державну політику щодо забезпечення життєдіяльності населення у техногеннобезпечному й екологічному чистому світі. Екологічно чистий світ можливий лише при відсутності загрози з

6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності Правове забезпечення безпеки життєдіяльності в Україні орієнтовано на державну політику щодо забезпечення життєдіяльності населення у техногеннобезпечному й екологічному чистому світі. Екологічно чистий світ можливий лише при відсутності загрози з

Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки передбачає дотримання: O Основних механізмів державного регулювання; O Нормативно – правових актів та документів підприємств з менеджменту безпеки; Основними механізмами державного регулювання є економічне регулювання,

Механізми розподілу ресурсів утворюють великий і надзвичайно важливий для практичного застосування клас механізмів управління складними системами. Як засвідчує досвід економічно розвинених країн, найвпливовішими механізмами регулювання безпеки є економічні важелі стимулювання запобіжних заходів безпеки. Необхідно

Аварії та надзвичайні ситуації на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежі, вибухи і витікання небезпечних речовин, можуть призвести не тільки до ураження людей сильнодіючими отруйними речовинами, а й до негативного впливу на навколишнє середовище, руйнування

Виживання людства сьогодні безпосередньо пов’язане з виявленням та вивченням динаміки змін стану життєвого середовища під впливом діяльності людини. Найбільш очевидним стає той факт, що вирішити проблему попередження і локалізації небезпечних подій (НП) можна тільки

Усі діючі об’єкти господарської діяльності, на яких існує реальна загроза виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, мають бути паспортизовані та зареєстровані в загальнодержавному реєстрі ПНО. Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів проводиться для здійснення їх обліку, вжиття

Питанням безпеки у світі опікуються досить багато міжнародних організацій. Головну об’єднуючу роль у світі відіграє Організація Об’єднаних Націй (ООН). Комісія ООН з прав людини утворена в 1946 р. представниками 43 держав. Крім організацій, що

Система національної безпеки є функціональною і відображає процес взаємодії цінностей, інтересів і цілей особи, суспільства, держави та загроз, що впливають на стан національної безпеки, умови їх виникнення та розвитку. Національні цінності, інтереси і цілі

7.1. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха Організація і оперативне керівництво силами ЦО під час проведення рятувальних заходів, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру здійснюється надзвичайними комісіями

Гасіння природних пожеж. Для гасіння лісових пожеж застосовують наземну та авіаційну пожежну техніку, а з метою припинення поширення вогню – вирубку дерев, оборювання осередків пожеж. При гасінні торф’яних пожеж вогонь зупиняють, влаштовуючи канави шириною

1. Конституція України. Основний закон. – К., 1996. 2. Про адміністративні порушення: Закон України. – К., 1993. 3. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994.