Безпека життєдіяльності – Запорожець О. І. – Радіометричний аналіз
Хроматографічні методи володіють найбільшим спектром можливостей для контролю забруднення різних об’ємів навколишнього середовища.
Хроматографічні методи засновані на сорбційних процесах – поглинання газів, пари або розчинених речовин твердим або рідким сорбентом. Сорбцію можна провести двояко: в статичних (до встановлення рівноваги) та динамічних умовах. Динамічна сорбція являє собою процес, в якому відбувається направлене переміщення рухливої фази відносно нерухливої. Сутність усіх хроматографічних методів полягає в тому, що речовини, які розділяють разом з рухливою фазою переміщуються через шар нерухливого сорбенту з різною швидкістю за рахунок різної здатності до сорбування. Інакше кажучи, хроматографія – динамічний сорбційний процес розділення сумішей, заснований на розподіленні речовини між двома фазами, одна з яких рухлива, а інша – нерухлива, та зв’язана з багатократним повторюванням актів сорбції – десорбції.
Хроматографічні методи класифікують за наступними ознаками:
– за агрегатним станом суміші, в якій проводять її розділення на компоненти, – газова, рідинна та газорідинна хроматографії;
– за механізмом розділення – адсорбційна, розподільча, іонообмінна, осадочна окислювально-відновна, адсорбційно-комплексо утворююча хроматографія та ін.;
– за формою проведення хроматографічного процесу – колонкова, капілярна, площинна (паперова, тонкошарова та мембранна);
– за способом отримання хроматограф (фронтальний, елю-єнтний, витискуючий).
Радіометричний аналіз
Радіометрія – виявлення та вимірювання числа розпадів атомних ядер в радіоактивних джерелах або деякій їх частині за випромінюванням, що виділяють ядра.
Методи реєстрації іонізуючого випромінювання: Іонізаційний метод заснований на вимірюванні ефекту взаємодії випромінювання з речовиною – іонізації газів, що заповнює реєстраційний прилад. Іонізаційні детектори випромінювання представляють собою заряджений електричний конденсатор (електроди), що знаходяться в герметичній камері, яка заповнена повітрям або газом, для створення в камері електричного поля. Заряджені частки (а або (3), що потрапили до камери детектора, утворюють в ній первинну іонізацію газового середовища; – кванти спочатку утворюють швидкі електрони в стінці детектора, які потім викликають іонізацію газу в камері. В результаті утворення іонних пар газ стає провідником електричного струму. При відсутності напруги на електродах всі іони, що з’явилися при первинній іонізації, переходять в нейтральні молекули, а при зростанні напруги під дією електричного поля іони починають спрямовано рухатись, тобто виникає іонізаційний струм. Сила струму є кількісною мірою випромінювання та може бути зареєстрована приладом.
Сцинтиляційний метод – в основі сцинтиляційного детектора лежить здатність деяких речовин перетворювати енергію ядерних випромінювань в фотони видимого та ультрафіолетового світла. Механізм цього процесу достатньо простий. Ядерні частки (або вторинні електрони, що утворюються при поглинанні у – квантів) переводять молекули сцинтилятору в збуджений стан. Перехід молекул сцинтилятору в основний стан супроводжується виділенням фотонів в УФ – або видимій області. Кожен окремий спалах, що утворився в результаті проходження ядерної частинки або у-кванту, називають Сцинтиляцією. Окремі спалахи реєструються фотоелектронним множником, що перетворює світлові імпульси в електричні, які посилюються лінійним або логарифмічним посилювачем. Потім електричні імпульси проходять через дискримінатор, що пропускає імпульси визначеної амплітуди та відсікає “шуми” та потрапляє на реєструючий прилад.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)